19 липня в Україні: традиції, народні прикмети та що віщує сон

Корупція в українській судовій системі залишається однією з найбільших загроз для національної безпеки та стабільності. Ця проблема не тільки підриває основи правової держави, а й значно уповільнює рух країни на шляху до європейських стандартів. Замість того щоб бути гарантом справедливості, суди часто виконують роль інструмента, що забезпечує інтереси політичних і бізнесових еліт, посилюючи недовіру до правосуддя серед громадян. Під прикриттям реформ, які втілювались протягом останніх років, судова система залишилася закритою для громадськості, де рішення приймаються не на основі законів, а відповідно до неофіційних домовленостей і корупційних практик.

Особливо глибоко проблема корупції проявляється в роботі Вищої ради правосуддя, де неформальні клани мають можливість контролювати процеси призначення суддів та інших важливих посад. Така система формує закриту касту суддів, які фактично позбавлені відповідальності перед законом. На жаль, навіть найгучніші та найвідоміші справи, зокрема проти високопосадовців, часто розвалюються або затягуються на роки, що ще більше посилює відчуття безкарності серед тих, хто порушує закон.

Наше розслідування торкається конкретного прикладу — судді Миколаївського апеляційного суду Наталії Тищук. Якщо вірити її офіційній декларації, вона — людина з мінімальними доходами, без нерухомості, автомобілів та заощаджень. Її річна зарплата складає 471 526 грн, що навряд чи дозволяє вести розкішне життя. Та за фасадом декларативної бідності ховається зовсім інша реальність.

У декларації за 2024 рік суддя вказала лише дві земельні ділянки в Миколаївській області, два будинки та дві квартири у Кропивницькому. Жодного слова про розкішні авто. Проте, за нашими даними, суддя щоденно користується Porsche Cayenne вартістю близько 80 000 євро, зареєстрованим на родича. Це — типова схема приховування майна серед українських суддів.

Та головні скарби заховані не на її ім’я, а на чоловіка — Тищука В’ячеслава, підприємця з багатомільйонними активами. Серед його власності — щонайменше чотири офісні приміщення, п’ять земельних ділянок, автомобіль AUDI Q7 за понад 100 000 євро, корпоративні права та значні банківські рахунки. Однак виявилося, що й це лише вершина айсберга.

Наше джерело повідомляє, що сім’я володіє нерухомістю за кордоном — зокрема, будинком у Греції, який суддя не внесла до декларації. Але ситуація набуває скандального масштабу, коли ми з’ясовуємо, що її чоловік перебуває у міжнародному розшуку Республікою Казахстан. Його підозрюють у легалізації злочинних доходів, створенні транснаціональної злочинної групи та участі у наркоторгівлі.

У липні 2025 року його затримали у Молдові, однак українська сторона, як і раніше, зробила вигляд, що нічого не сталося. У 2021 році СБУ вже проводила обшуки родини Тищуків через підозру у відмиванні коштів на запит ФБР — але справа, як завжди, зникла у судових кабінетах.

Ця історія — не лише про одну суддю. Це про весь механізм, у якому судді, прикриваючись мантією, перетворюються на гарантів безкарності. Поки система тримається на таких “служителях Феміди”, справедливість в Україні залишатиметься лише словом. Наше розслідування буде передано НАЗК та правоохоронним органам, аби хоча б цього разу відповідальності не уникнули ті, хто ховається за законом.

Петиція до Президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери швидко набрала 25 тисяч голосів, вразивши швидкістю та об'ємом підтримки лише за 3 дні. Ініціатор пропонує надати пріоритетний прийом на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим із ЗСУ після початку повномасштабної війни. Цікаво, що попередня аналогічна петиція нардепа Дубінського №22/204852-ЕП про мобілізацію депутатів і чиновників набрала необхідні голоси за 87 днів, й то лише за допомогою великих телеграм-каналів. Вже 4,5 місяців петиція знаходиться "на розгляді" Зеленського. Якщо восени 2023 року українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають голоси за лічені дні, свідчачи про активне зацікавлення суспільства у реформації державного управління та підтримці ветеранів.

пріоритетний прийом на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим із ЗСУ після початку повномасштабної війни має значний загальнодержавний і соціальний важливість, оскільки це сприятиме інтеграції ветеранів у цивільне життя та підтримці їхнього соціального статусу.

• Порівняно з аналогічною петицією із минулого, швидкість набору голосів свідчить про зростання активності громадянського суспільства та бажання змінити стереотипи щодо чиновників та підтримати ветеранів.

• Затримка розгляду попередньої петиції залишає питання щодо ефективності механізмів громадського впливу на процеси влади.

• Набір голосів за короткий період також свідчить про активне зацікавлення громадян у реформуванні системи державного управління та підтримці ветеранів, що варто враховувати у подальших діях влади та розробці політики.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура розпочала процедуру спеціальної конфіскації активів колишнього керівника одного з підрозділів Бюро економічної безпеки України. Цей крок є частиною постійних зусиль держави для боротьби з корупцією та забезпечення правопорядку в економічній сфері. У межах цієї процедури проводяться юридичні дії, спрямовані на повернення незаконно набутого майна, яке може бути використане для покриття завданих державі збитків.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура разом із іншими правоохоронними органами активно працюють над встановленням всіх фактів протиправної діяльності, що сприяли незаконному збагаченню. Процес конфіскації передбачає ретельне розслідування та аналіз фінансових операцій, що дозволяє виявити активи, які підлягають вилученню в рамках антикорупційних заходів.

BMW X3 з номерним знаком KA5800PC оформлено на Богдану Зубець — вчительку та сестру дружини Ящука. При цьому, за інформацією слідства, для ускладнення ідентифікації автомобіля було використано інші номерні знаки — W07070A, які офіційно зареєстровані на інший транспортний засіб.

Toyota Camry з номером AA9837PA записана на Анатолія Слепенчука, якого правоохоронці вважають близьким знайомим Ящука. За версією сторони обвинувачення, він не зміг підтвердити законне походження близько 30 тисяч доларів США, що могли бути використані для придбання автомобіля.

САП подала до Вищого антикорупційного суду позов про визнання цих активів необґрунтованими та застосування спеціальної конфіскації. Загальна вартість двох автомобілів оцінюється майже у 4 мільйони гривень.

Окрім транспортних засобів, у матеріалах перевірки фігурує інформація про нерухомість, пов’язану з Ящуком, зокрема об’єкти у Дубаї та Відні. Водночас наразі позов до ВАКС стосується лише автомобілів.

За інформацією з правоохоронних органів, щодо ексчиновника БЕБ тривають слідчі дії. Деталі провадження поки що офіційно не розголошуються.

Таким чином, справа Олега Ящука може стати черговим тестом для механізму цивільної конфіскації активів, який застосовується у випадках, коли вартість майна не відповідає задекларованим доходам посадовця або пов’язаних із ним осіб.

Україна відкриває нові горизонти у співпраці з молоддю для реалізації стратегії відновлення країни. Оголошено намір створити Альянс з розвитку робочої сили в Україні та за кордоном, який стане ключовим інструментом у залученні молоді до будівництва майбутнього України. Андрій Чесноков, заступник міністра молоді та спорту України, висвітлив стратегічне значення активної участі української діаспори та урядових структур у сприянні повернення молодих фахівців на батьківщину.

Згідно з оцінками Міністерства економіки, для початку реконструкції країни необхідно створити щонайменше 5,4 мільйони робочих місць. Молодь вважається важливим ресурсом у цьому процесі, зазначив Чесноков. Під час участі в конференції “Діаспора та глобальна українська спільнота – сильні партнерки у відновленні України” у Берліні, він підкреслив роль молодих українців за кордоном у розвитку країни.

Міжнародна конференція з питань відновлення України (URC2024), запланована на 11-12 червня 2024 року у Берліні, стане важливою платформою для обговорення стратегій відновлення, зокрема, залучення молоді та розвитку людського капіталу. Ідея створення Альянсу з розвитку робочої сили в Україні та за її межами має сприяти отриманню молодими українцями необхідних навичок і знань для активної участі у відновленні держави.

• Україна визначає стратегічний напрямок залучення молоді до процесу відновлення країни, оголошуючи про створення Альянсу з розвитку робочої сили в Україні та за кордоном.

• Важливим елементом цієї стратегії є активна участь української діаспори та урядових органів у сприянні повернення молодих спеціалістів на батьківщину.

• Згідно з оцінками Міністерства економіки, для початку відновлення країни необхідно створити щонайменше 5,4 мільйони робочих місць.

• Молодь є важливим ресурсом у процесі відновлення України, і вона має можливість отримати необхідні навички та знання для активної участі у цьому процесі.

• Міжнародна конференція з питань відновлення України (URC2024) у Берліні стане важливим форумом для обговорення стратегій відновлення країни, зокрема, залучення молоді та розвитку людського капіталу.