20 лютого в Україні: хвиля похолодання та контрасти температур

Президент України Володимир Зеленський, президент Франції Еммануель Макрон і прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер підписали декларацію про наміри щодо формування багатонаціональних сил, покликаних забезпечити дотримання режиму припинення вогню на території України. Документ закладає політичну основу для майбутньої безпекової архітектури та свідчить про новий рівень координації між Києвом і ключовими європейськими партнерами.

Як зазначає британське видання The Telegraph, підписання декларації стало важливим дипломатичним сигналом і розцінюється як суттєвий політичний прорив. Журналісти наголошують, що вперше за більш ніж рік позиції України, Сполучених Штатів та провідних європейських країн виглядають узгодженими, а спільні заяви та дії демонструють єдине бачення подальших кроків щодо врегулювання ситуації.

Зокрема, Зеленський, Макрон і Стармер оголосили про плани створення англо-французьких сил безпеки, які можуть бути задіяні в Україні після встановлення режиму припинення вогню. Передбачається, що ці сили стануть частиною ширшого багатонаціонального механізму стримування.

Водночас спецпредставник президента США Дональда Трампа Стів Віткофф заявив, що дипломати «майже завершили» роботу над протоколами безпеки, покликаними не допустити повторення війни. За його словами, ці протоколи мають забезпечити захист України у разі нового нападу, однак конкретні механізми залишаються невизначеними.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, зі свого боку, заявляв, що Сполучені Штати нібито погодилися на «сильні юридично зобов’язуючі гарантії безпеки» та певний американський механізм забезпечення безпеки. Він також пообіцяв, що Німеччина візьме на себе відповідальність за Україну та безпеку континенту загалом, утім утримався від приєднання до ініціативи Великої Британії та Франції щодо розміщення сил безпосередньо на місцях.

The Telegraph наголошує, що питання гарантій безпеки є ключовим компонентом будь-якої мирної угоди. Видання зазначає, що українці не погодяться на мир або територіальні компроміси без упевненості в тому, що Росія не зможе знову атакувати.

Разом із тим журналісти підкреслюють, що сам механізм забезпечення безпеки наразі фактично не узгоджений. Деталі не були публічно озвучені, а лідери обмежилися згадкою про участь США у спостереженні за дотриманням режиму припинення вогню.

У відповідь на запити щодо конкретики Віткофф заявив, що американські військові «думали про це», але уникнув прямих відповідей. За оцінкою видання, це означає, що ключова гарантія безпеки — чіткий сигнал про те, що повторний напад на Україну означатиме війну зі США, — досі відсутня.

Журналісти також нагадали, що раніше британські посадовці пропонували ідею розміщення американських літаків у Польщі або Румунії для підтримки українських, французьких і британських сил на землі. Чи залишається ця пропозиція актуальною, наразі невідомо.

На думку The Telegraph, саме ці деталі визначатимуть різницю між реальним стримуванням і формальними гарантіями. Водночас у Парижі, за словами журналістів, були помітні ознаки відновлення єдності Заходу. Велика Британія і Франція пішли далі, ніж очікувалося, намагаючись переконати Дональда Трампа, що Європа готова взяти на себе більший тягар власної безпеки.

Втім, видання іронічно підсумовує: попри позитивні сигнали, остаточні відповіді щодо миру залишаються «за наступним пагорбом».

Учорашня ніч та ранок 13 березня стали свідками масованих атак дронів у різних регіонах Росії, спрямованих на нафтопереробні заводи. Цю інформацію підтверджують джерела у ВВС силових органів. Варто зазначити, що атаковані об'єкти, які вважаються ключовими у нафтовій промисловості Росії, потрапили в топ-5 найбільших нафтопереробних заводів країни.

Особливо вразливим виявився НПЗ у Рязані, де виникла пожежа внаслідок атаки. Губернатор Рязанської області, Павло Малков, підтвердив факт удару та інформує про постраждалих осіб. Також, за даними місцевих джерел, у лікарню доправили двох чоловіків із середньою тяжкістю поранень. Крім того, атаки були зафіксовані у Киришському районі Ленінградської області, але, за словами губернатора Олександра Дрозденка, наслідки події вдалося локалізувати.

Спеціальні операції СБУ, які включають атаки на нафтопереробні заводи, продовжуються не лише у Рязані та Ленінградській області, але й у Нижегородській області. Вони є частиною стратегії, спрямованої на позбавлення російського ворога економічних ресурсів та зменшення потоку нафтових грошей, які використовуються для ведення війни проти України.

У цих атаках також були зачеплені важливі військові об'єкти, такі як авіабаза у Бутурлінівці та аеродром у Воронежі. Наразі деталі стосовно загальної кількості дронів, які брали участь у цих атаках, залишаються невідомими. Однак, російське міністерство оборони повідомляє про знищення 58 безпілотників над різними територіями Росії.

Повідомлення про атаки безпілотників у різних регіонах Росії поширилося, вказуючи на збиття 11 БПЛА у Білгородській, 8 у Брянській, 29 у Воронежській, 8 у Курській, а також по одному у Ленінградській та Рязанській областях. Зауважується, що в Рязанській області кількість вибухів перевищила офіційно заявлену кількість збитих дронів, а губернатор Воронезької області повідомив про збиття понад 30 безпілотників, що перевищує офіційні дані міністерства оборони.

Незважаючи на це, пошкодження інфраструктури та житла у муніципалітетах, де були збиті об’єкти, виявились незначними. У Білгороді один з дронів влучив у багатоквартирний будинок, проте на щастя, постраждалих немає. Другий дрон впав у річку. Тим не менше, раніше ТАСС повідомляла про атаку на будівлю ФСБ у Білгороді. Губернатор Брянщини підтвердив збиття безпілотників, але стверджує, що немає жертв чи руйнувань.

Попередньо влада дев’яти російських регіонів інформувала про атаки безпілотників. Губернатори Орловської та Нижньогородської областей підтвердили пожежі на підприємствах паливно-енергетичного комплексу через влучання дронів.

Міністерство оборони РФ заявило, що протягом ночі знищило та перехопило 25 українських безпілотників "літакового типу", а вдень назвало цифру у понад сто дронів. Перед 12 березня атаки безпілотників також зазнали щонайменше шість великих російських підприємств паливної промисловості.

Висновки до згаданої статті свідчать про інтенсивність атак безпілотників на об'єкти у різних регіонах Росії, зокрема на нафтопереробні заводи та військові об'єкти. Збиття безпілотників спричинило незначні матеріальні пошкодження та не призвело до людських жертв. Російські владні структури активно реагують на ці атаки та намагаються контролювати ситуацію. Заяви про перехоплення та знищення українських безпілотників свідчать про напружену обстановку в регіоні. Важливою є спроможність України виконувати такі атаки, що призводить до скорочення ресурсів та зниження економічного потенціалу Росії.