21 червня святкують Улянів день: народні прикмети, що обіцяють удачу

Жидачівський районний суд Львівської області оголосив вирок у справі про масштабне шахрайство, жертвою якого став військовослужбовець Національна гвардія України. На лаві підсудних опинилася уродженка села Мазурівка, що входить до Журавненська громада, Наталія Мазур. За даними слідства, жінка ошукала військового майже на один мільйон гривень, використовуючи довіру та маніпуляції.

У ході розгляду справи встановлено, що обвинувачена діяла умисно та системно. Вона переконувала потерпілого перераховувати значні суми коштів під приводом нібито складних життєвих обставин, потреби у лікуванні та інших вигаданих причин. Спілкування тривало певний час, і за цей період чоловік здійснив низку грошових переказів, не підозрюючи про обман.

Згодом вона повідомила військовому, що на війні нібито загинув її брат і їй потрібні гроші на поховання. Потерпілий переказав 15 тис. грн. Пізніше жінка вигадала історію про намір придбати будинок у Дрогобичі для їхнього спільного проживання. На ці потреби військовий надіслав близько 80 тис. грн.

Надалі обвинувачена повідомила, що потрапила у ДТП і потребує коштів для «вирішення проблем». Військовий перерахував ще 35 тис. грн. Згодом, на прохання жінки, він передав їй банківську картку для користування та повідомив пін-код. Упродовж 2023–2024 років вона знімала з рахунку значні суми.

Загалом Наталія Мазур заволоділа приблизно 932 тис. грн, якими розпорядилася на власний розсуд.

У судовому засіданні обвинувачена визнала свою вину та розкаялася. Вона підтвердила, що листувалася з потерпілим від імені іншої дівчини. Потерпілий наголосив, що жодного разу не бачив її особисто та був переконаний, що спілкується з іншою людиною. Він також заявив, що гроші йому не повернули, і просив призначити суворе покарання.

Суддя Святослав Сливка визнав жінку винною у шахрайстві, привласненні чужого документа та крадіжці. Їй призначили покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Особливо серйозна проблема з вугіллям — навколо Гірника, Селідово та Покровська розташовані останні шахти, де можна було добувати коксівне вугілля. Тобто металургія, яка в Україні була другою за прибутковістю галуззю після сільського господарства, на межі колапсу.

Як відомо, під час військового конфлікту Україною було втрачено ММК ім. Ілліча та Азовсталь, а це близько 40% металургійних потужностей країни. Втрата маріупольського порту та тимчасова втрата виходу у Чорне море також збільшили витрати на логістику у 4-6 разів. Номінальні потужності з виробництва стали скоротилися до 17,8 млн. тонн за підсумком 2023 року.

Виробництво сталі впало майже в 3,5 рази — з 21,3 млн. тонн до 6,2 млн. тонн. “Метінвест” у зв’язку із втратою двох меткомбінатів списав 1,5 млрд доларів збитків. Також під контролем РФ опинилися околиці Докучаєвська із Докучаєвським флюсо-доломитним комбінатом та Запорізький залізорудний комбінат.

Як результат — падіння виробництва стали майже в 3,5 рази: з 20-22 млн. тонн у 2020-2021 роках до 6 млн. тонн у 2022-2023 роках. Тобто для України, якій у 2021 році експорт залізняку і металу приніс 13,9 млрд доларів, зупинка метзаводів та втрата родовищ стала сильним ударом.

А втрата Україною одного лише Покровська вплине на сталеливарну промисловість країни. Це підтвердив голова “Укрметалургпрому” Олександр Каленков. “Цього року ми можемо досягти 7,5 млн тонн. Але у разі втрати Покровська це буде 2-3 млн тонн”, – заявив він. Так, втрата Покровська стане не просто ударом по металургійній галузі, а й матиме руйнівний вплив на всю економіку України, позбавивши її одного з ключових джерел доходу.