3 тисячі доларів за виправдання: суддю з Дніпропетровщини викрили на хабарі

У серпні 2025 року середня заробітна плата працівників державного апарату досягла рівня 61,6 тисячі гривень. Це більше ніж утричі перевищує середній рівень заробітної плати по країні, який становить 19,8 тисячі гривень. Про це свідчать дані Міністерства фінансів, оприлюднені в кінці літа. За останній рік заробітна плата державних службовців зросла на 8,6% порівняно з серпнем 2024 року, коли середній показник становив 55,8 тисячі гривень. Однак цей зріст не зміг випередити рівень інфляції, який у цей період досяг 13,2%, що знижує реальну купівельну спроможність населення.

Цей дисбаланс між підвищенням заробітних плат та темпами інфляції підкреслює важливу проблему — хоча зарплата державних службовців збільшилася номінально, реальна вартість їхніх доходів не зросла, а навіть знизилася через зростання цін. Крім того, значні розбіжності в рівнях оплати праці спостерігаються серед різних органів влади. Наприклад, в Антимонопольному комітеті зафіксовано найбільші середні виплати серед центральних органів виконавчої влади, де заробіток державних службовців у серпні 2025 року значно перевищував середні показники інших відомств.

Окремо Мінфін відзначає, що серед 495 керівників державних органів середня оплата праці становила 131,2 тис. грн. Найвищі середні виплати керівництва зафіксовані в НАЗК — 366,6 тис. грн, Міністерстві національної єдності — 289 тис. грн, Фонді держмайна — 284,6 тис. грн та в АРМА — 255,9 тис. грн. Ряд керівників отримували понад 200 тис. грн на місяць, зокрема в Рахунковій палаті (209 тис. грн) та Антимонопольному комітеті (201,8 тис. грн).

Таким чином, дані Мінфіну підтверджують значний розрив між зарплатами державних службовців і середніми доходами українців, а також різницю в темпах зростання оплати праці та інфляції. Поки що збереження таких розривів означає, що незважаючи на номінальне зростання виплат у держсекторі, реальні доходи чиновників у цілому зростають повільніше від здорожчання життя.

Колишній президент США Дональд Трамп звернувся до громадськості з закликом поновити розслідування, що стосується процедури його імпічменту, ініційованої в 2019 році через обвинувачення в нібито тиску на Україну. В дописі на своїй платформі Truth Social Трамп назвав цей процес «українським імпічментом» і заявив, що це була «набагато серйозніша і незаконніша маніпуляція, ніж сам Вотергейтський скандал».

Президент США наголосив, що має на меті змусити відповідні органи, зокрема Конгрес, повторно розглянути всі факти і обставини, що лежать в основі цих звинувачень. Трамп також зазначив, що сподівається на об'єктивне та неупереджене втручання правових структур країни, яке могло б привести до справедливого розгляду цієї ситуації. Він особливо підкреслив роль Адама Шиффа, колишнього заступника голови Комітету з розвідки Палати представників, звинувативши його в «нечесності» та маніпуляціях під час розслідування.

Процедуру першого імпічменту Трампа було ініційовано Демократичною партією у 2019 році. Причиною став його телефонний дзвінок до президента України Володимира Зеленського. Трамп, за версією демократів, вимагав від України розслідування діяльності Гантера Байдена, сина Джо Байдена, що розцінювалося як тиск з метою впливу на президентські вибори у США.

Попри те, що Палата представників оголосила імпічмент, Сенат виправдав Трампа. Він неодноразово заявляв про політичний характер звинувачень та називав справу сфабрикованою. Тепер, напередодні нової виборчої кампанії, Трамп повертається до цієї теми, використовуючи її як аргумент проти своїх опонентів.

Його нові заяви можуть загострити політичне протистояння у США, адже імпічмент 2019 року досі залишається однією з найбільш суперечливих подій сучасної американської політики.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

“Досі дискусія велася навколо того, які країни готові відправити солдатів в Україну, а які ні: я вважаю, що нічого виключати не можна і в цьому питанні слід зберігати певну стратегічну двозначність”, – сказала Каллас.

Каллас підкреслила, що Європа могла б “зіграти свою роль”, якби припинення вогню дійсно було досягнуто і необхідно було б відправити війська для перевірки його дотримання.

“Вибір в цьому плані в будь – якому випадку залишається за Україною”, – зазначила вона.

Крім того, Каллас заявила, що вже “наводить мости з адміністрацією США”.

” але, коли я чую повідомлення від держав-членів, які провели переговори з адміністрацією Трампа… вони більше не говорять, що покласти край цій війні так легко. Можливо, нам слід запитати себе, чи не корисно перемир’я росіянам, щоб вони не відмовилися від своїх цілей, тому що Україні зараз важко, але ми переоцінюємо москву: їх економіка вступила у важку фазу, між санкціями , дефіцитом, інфляція, брак кадрів”, – заявила Каллас.

Вона зазначила, що тому продовжувати підтримувати Україну також “в інтересах США”, оскільки перемога Москви “посилить Китай, Іран і Північну Корею, які вже діють разом”.

В ЄС повідомляли, що ще немає консенсусу серед членів Європейського Союзу щодо відправки в Україну інструкторів для навчання українських військових.

The Times з посиланням на джерела повідомляло, що військове керівництво Великобританії зараз вивчає можливість відправки своїх інструкторів в Україну, попередньо на захід країни.

Рада (ЄС) прийняла рішення про продовження мандата місії з військової допомоги ЄС на підтримку України (EUMAM Ukraine) ще на два роки, до 15 Листопада 2026 року, з бюджетним асигнуванням в обсязі майже 409 мільйонів євро на період з 14 Листопада 2024 року до 15 Листопада 2026 року.