300 тонн продукції на заводі ТМ “Єрмоліно” зіпсувалося через бездіяльність АРМА

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

«Ми відкриті, ще раз скажу, і, до речі, і лідерам африканських країн, і Азії, і арабських держав… Їхні пропозиції ми готові побачити. Також я хочу побачити пропозиції нового президента Сполучених Штатів Америки. Я думаю, що ми ці пропозиції побачимо вже в січні. І я думаю, що у нас буде план щодо завершення цієї війни», – сказав президент України на засіданні ініціативи “Зерно з України”.

Нагадаємо, 20 січня відбудеться інавгурація Трампа, коли він повноправно вступить на посаду президента США.

Причому, обраний президент, за даними ЗМІ, хоче зробити переговірником по Україні Річарда Гренелла, який виступає проти вступу Києва до НАТО.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Тому існують великі ризики перебоїв із постачанням хліба в магазини, особливо в регіонах.

За словами президента Всеукраїнської асоціації пекарів і голови компанії “Київ Хліб” Юрія Дученка, ще з весни почали розганятися ціни на борошно. У підсумку вони підвищилися вже на 50%. Якщо у квітні пекарі купували борошно по 10 гривень за кілограм, то зараз змушені платити вже по 15 гривень. Очікується, що восени цінники на борошно злетять до 16 тисяч.

Крім того, борошномелам у липні масово відключали електроенергію, тож вони були змушені працювати на генераторах, що сильно вдарило по собівартості продукції.

“Борошняна” частка в собівартості хліба простих рецептур, за оцінками Дученка, сягає 40%.

Але, крім борошна, дорожчають й інші складові (цукор, соняшникова олія, пакувальні матеріали тощо). Скажімо, за сировинною групою (крім борошна) зростання цін від початку року перевищило 20%.

Водночас хліб у червні, за даними Держстату, зріс у ціні лише на 1,1%.

“Більшість основних виробників хліба і в червні, і в липні спрацювали в мінус або, в кращому разі, в нуль”, – каже Дученко.

Державного регулювання цін на хліб в Україні вже немає. Але, як розповіли “Стране” на одному з хлібозаводів, є вимога роздрібних мереж – підвищувати цінники не більше ніж на 5% на місяць.

Тому ставити вищі цінники хлібопекарі просто не можуть.

При цьому, за розрахунками Дученка, з урахуванням збільшених витрат хліб уже найближчим часом має подорожчати на 15-20%.

“Крім борошна, є ще безліч інших чинників, які впливають на собівартість. У нас зросли витрати на персонал, оскільки багатьох чоловіків мобілізують, доводиться підвищувати зарплати. Дорожчає також логістика. Ми ж, виходить, навіть не на крок, а на кілька кроків відстаємо від реалій ринку. Тому заганяємо себе в мінуси. Так триває з місяця в місяць, і перекривати касові розриви вже просто нічим. Альтернативи такі, що вже до вересня буде нічим розраховуватися з постачальниками і платити людям зарплати”, – розповідає керівник одного з регіональних хлібозаводів.

При цьому хліб в Україні залишається локальним продуктом. Тобто, якщо в місті зупиниться хлібозавод, почнуться перебої з хлібом і в місцевому роздробі, і в сусідніх селах.

“Ситуація на сьогодні така, що питання навіть не в тому, за скільки буде хліб, а в тому, чи буде він узагалі”, – каже керівник хлібозаводу.

Він також розповів, що багато замовників, особливо державних, не розраховуються вчасно за поставлений хліб. Зокрема, за постачання для армії заборгованість може сягати 4 місяців.

Україна відчуває небезпеку можливої поразки від Росії у 2024 році, як стверджує колишній командувач Об’єднаних сил Великої Британії, Річард Берронс. Ця поразка, за його словами, не полягатиме в повному військовому розгромі Збройних сил України (ЗСУ), а в психологічній відчутності, що перемога недосяжна. Він питає: "Чому люди продовжуватимуть боротьбу і піти на смерть, щоб захистити те, що вже неможливо захистити?" За словами Берронса, Україна наразі ще не дійшла до цієї точки, проте проблеми з боєприпасами, особовим складом і засобами ППО створюють загрозу можливого великого наступу Росії, який, за передбаченнями, може відбутися "у якийсь момент цього літа".

Берронс також зазначає, що однією з проблем ЗСУ є те, що російські війська можуть обирати напрямок свого головного удару, тоді як Україна змушена буде захищати всю лінію фронту, що перевищує її можливості. Експерти, опитані "БіБіСі", вказують на три найімовірніші напрямки атаки РФ – Харків, Донбас і Запоріжжя. Вони стверджують, що Харків є вразливим через своє розташування близько до російського кордону. Щодо Донбасу, конкретних напрямків атаки не вказано, але наголошується на важливості захисту міст Бахмут і Авдіївки. Запоріжжя, з своєю можливістю перерізати частину української логістики через Дніпро, також вважається привабливою ціллю для РФ.

Загалом, експерти вважають, що хоча Росія може мати певні успіхи у літньому наступі, до Дніпра вона не зможе вийти через нестачу великих чи ефективних сил. Проте вони попереджають, що це не означає кінця війни, адже Росія може обрати стратегічні напрямки для подальшої агресії.

У той же час, стратегічна мета Росії цього року, можливо, навіть не полягатиме у здобутті нової території. Згідно з аналізом, опублікованим у зазначеному джерелі, Росія може намагатися зірвати моральний і бойовий дух України та переконати її західних прихильників у тому, що війна в Україні – безнадійна справа. Такий підхід може мати серйозні наслідки для України, оскільки відчуття безнадійності та втрата підтримки з боку західних союзників можуть суттєво підточити її обороноздатність і міжнародний статус. Такий сценарій відображає важливість не лише військових зусиль, але й інформаційної війни та дипломатичних зусиль для збереження незалежності та суверенітету країни. У цьому контексті спротив і впевненість України та її партнерів у міжнародному співтоваристві виявляться ключовими факторами у відверненні загрози та збереженні миру і стабільності в регіоні.

У висновку слід зазначити, що стаття розкриває важливі аспекти поточного геополітичного стану в Україні, зокрема, загрозу можливої агресії Росії та відповідні ризики для національної безпеки. Вона підкреслює необхідність не лише військових заходів, але й ефективного інформаційного та дипломатичного спротиву. Зазначається, що Росія може використовувати не лише військову силу, а й психологічний тиск для підірвання морального духу українського народу та переконання західних союзників у безвиході війни. Важливою відповіддю на ці загрози виступає єдність внутрішнього фронту та міжнародна підтримка, яка забезпечить Україні змогу протистояти будь-яким спробам порушення її територіальної цілісності та національної безпеки.