305 тисяч на місяць: зарплати заступниці Кличка і її команди б’ють рекорди

Сьогодні християни вшановують святого пророка Авдія — одну з найбільш маловідомих, але водночас надзвичайно значущих постатей біблійної історії. Хоч його ім’я не так часто звучить у церковних читаннях, життєвий шлях Авдія та його пророцтво залишили глибокий слід у духовній традиції. За переданням, він походив з Єрусалима та жив у період між VIII і VI століттями до Різдва Христового — час великих потрясінь для давньої Юдеї, коли народ переживав політичні конфлікти, внутрішні розділення та зовнішню загрозу.

Існують різні версії щодо того, ким був Авдій до свого пророчого служіння. Одні джерела називають його учнем пророка Іллі — одного з найвпливовіших духовних наставників Старого Завіту. Інші згадують про його службу при дворі царя Ахава, де Авдій виконував обов’язки домоуправителя. Саме в цьому контексті оповідається про його подвиг: ризикуючи власним життям, він врятував сто пророків Господніх, переховуючи їх у печерах та забезпечуючи їжею й водою під час жорстоких гонінь.

У народних традиціях із цим днем пов’язували декілька заборон:

не сваритися і не говорити лихого — вважалося, що сказане повернеться до людини;

не брехати — існувала приказка: «На Авдія — не кажи лихого слова»;

не виганяти худобу надвір — за повір’ям, саме в цей день починалися сильні морози.

У давнину цей день називали Авдіїв. Казали: «Прийшов Авдій — зиму привів». За погодою 19 листопада визначали характер зими:

якщо випав сніг — він пролежить аж до весни;

відлига чи дощ — зима буде довгою і сирою;

тихий, безвітряний день — очікується м’яка зима;

іній на деревах — до врожайного року.

Іменини сьогодні святкують: Валентин, Геннадій, Денис, Дмитро, Іван, Костянтин, Леонід, Михайло, Олександр, Петро, Семен, Сергій, Тимофій, Федір, Яків.

Талісманом людей, народжених у цей день, вважають нефрит — символ здоров’я, сили і довголіття.

1915 — Степан Малюца-Пальчинський, священик, кобзар УПА, художник

1922 — Юрій Кнорозов, відомий український мовознавець, який розшифрував писемність майя

1986 — Валерія Ходос, українська акторка

У цей день сталися такі події:

1190 — заснування Тевтонського ордену

1493 — Христофор Колумб відкрив острів Пуерто-Рико

1626 — у Немирові створено церковне братство

1815 — Франція приєднується до Священного союзу

1891 — у Німецькій імперії продано першу іграшкову залізницю

1916 — Франц Йосиф I надав автономію Східній Галичині

1921 — створено центральну метеорологічну службу України — Укрмет

1946 — Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію проти релігійних і расових переслідувань

1989 — перепоховання Стуса, Литвина і Тихого в Києві

1997 — старт експедиції на шатлі Колумбія за участі Леоніда Каденюка

2012 — в Україні набрав чинності новий Кримінально-процесуальний кодекс

День працівників гідрометеорологічної служби України

Міжнародний день пам’яті журналістів

Всесвітній день громадянина

Міжнародний день цільного зерна

Міжнародний день чоловіків

Міжнародний день жінок-підприємців

День працівника скляної промисловості

День запобігання насильству над дітьми

Всесвітній день географічних інформаційних систем (GIS Day)

Всесвітній день боротьби проти ХОЗЛ

Акторка Ірина Кудашова, відома за своїми ролями у вітчизняних фільмах та серіалах, поділилася зворушливими та особистими деталями свого життя поза екранами. У відвертому інтерв'ю вона розповіла про переживання, які випали на її долю після того, як її рідний дім у Чернігові зазнав серйозних пошкоджень через ракетний обстріл. Це подія стала для неї важким випробуванням, адже квартира, в якій вона проживала, була сильно пошкоджена, і довелося багато чого переосмислити та відновлювати.

Ірина також не оминула теми особистого життя. Вона зізналася, що нещодавно розійшлася зі своїм бойфрендом, який був старший за неї на десять років. Це рішення далося їй нелегко, але, за її словами, у стосунках вони стали рухатися в різних напрямках, що й призвело до розриву. Акторка підкреслила, що для неї важливо зберігати внутрішній баланс, і іноді для цього потрібно приймати складні рішення.

Ірина також розповіла про свою кар’єру під час війни. Вона зазначила, що українські проекти продовжують зніматися, хоча гонорари зараз значно менші, ніж до війни. Для неї важливіше можливість працювати та займатися улюбленою професією, ніж фінансовий аспект. Акторка, родом із Чернігова, наразі живе в Києві на орендованій квартирі і забезпечує себе завдяки акторству та блогерству, включно з рекламними контрактами.

Минулого року під час ворожого обстрілу постраждала батьківська квартира Ірини в Чернігові: вибито всі вікна, балкон зазнав значних руйнувань. Родина подала заявку на державну допомогу для відновлення житла, але наразі відновлювальні роботи не ведуться. Акторка пояснила, що справа не у виплатах від держави, а в тому, що мама і бабуся перебувають за кордоном і поки не можуть повернутися.

Щодо особистого життя, Ірина зізналася, що розійшлася зі своїм хлопцем, який був на десять років старший. Розрив відбувся за обопільною згодою, оскільки вони зрозуміли, що дуже різні, і далі будувати стосунки складно. Попри це, вони залишилися друзями, а серце акторки наразі вільне.

Фільм “Каховський об’єкт” від творців “Конотопської відьми” розповідає про жінок із надзвичайними силами, які борються з містичними загрозами. Події відбуваються в наш час: після підриву ГЕС українські військові знаходять закинутий радянський бункер, де проводили жорстокі експерименти, і стикаються з напівживими трупами радянських солдатів – зомбі. Режисером фільму став Олексій Тараненко, а в картині знялися Марина Кошкіна, Володимир Ращук, Олександр Яцентюк, Ірина Кудашова, Михайло Дзюба та інші.

Аналіз ситуації в Україні від заступника директора британського Королівського інституту об’єднаних досліджень, Джонатана Еяля, розкриває низку помилок у стратегії підтримки України з боку Заходу. Хоча український уряд залишається на плаву, Росія не змогла здійснити свій план захоплення, і українські сили захисту продовжують працювати. Однак міжнародна підтримка України виявилася недостатньою. Розбіжності в політиці США щодо постачання зброї і низька віра у перемогу України в Європі підкреслюють цю проблему. Спочатку стратегія Заходу передбачала обмежену підтримку України, але події відвернулися від цього. Хоча постачання зброї було здійснено, воно часто затримувалося і було несистематичним. Президент США Джо Байден підтримав обмеження збройної підтримки з метою уникнути ескалації конфлікту з Росією. Цей підхід обмежив можливості українських військ і призвів до обмежених дій на території супротивника.

Незважаючи на ряд помилок, які зауважив політолог, Захід може надіятися на корекцію ситуації в Україні. Військові втрати Росії значні, що може стати стримуючим фактором у подальшому розвитку конфлікту. Незважаючи на те, що росіяни, ймовірно, зможуть утримати частину української території, їхній ресурс може бути обмеженим для розширення бойових дій. Підтримка України з боку Заходу також може зрости, особливо якщо адміністрація Байдена отримає схвалення Конгресу на новий пакет військової допомоги. Проте, для того щоб зміцнити європейську підтримку, керівникам ЄС доведеться переглянути свою риторику щодо війни в Україні. Наразі жоден із впливових західних покровителів України не проявив готовності інвестувати в неї більше, ніж вже пообіцяв, що може ускладнити ситуацію. Таким чином, перший рік війни відзначився українською хоробрістю, другий – стійкістю, а третій може виявитися рішучим щодо подальшого розвитку конфлікту.

У висновку можна зазначити, що стаття розглядає різні аспекти конфлікту між Україною та Росією з погляду західних політичних експертів. Вона акцентує увагу на помилках, які, на їхню думку, допустили західні країни у своїй стратегії підтримки України, а також на можливих шляхах вирішення ситуації. Відзначається, що необхідно змінювати риторику щодо війни в Україні для зміцнення європейської підтримки, а також враховувати можливість нових пакетів військової допомоги з боку США. Зазначається, що перші два роки війни відзначилися великою хоробрістю та стійкістю України, але подальший розвиток подій може виявитися вирішальним для майбутнього конфлікту.