440 тисяч євро для Світоліної: стали відомі призові тенісисток з України

Наше джерело повідомляє, що через дії народного депутата Миколи Тищенка скандал продовжує набирати обертів. Голова Офісу президента Андрій Єрмак виступив з різкою критикою на адресу Тищенка, наголошуючи на неприйнятності його поведінки. Проте ця ситуація викликала ще більший резонанс серед військових, які служать на передовій.

Військовослужбовці з лінії фронту висловили своє обурення діями Тищенка та закликали до більш рішучих заходів. Вони вимагають позбавити Тищенка депутатського мандата, аргументуючи це тим, що його поведінка підриває довіру до влади та дискредитує державні інституції.

Єрмак, реагуючи на ситуацію, наголосив на важливості відповідальності та етики у діях народних депутатів. Він підкреслив, що представники влади повинні служити прикладом для суспільства, демонструючи високі стандарти поведінки та моральності. Єрмак також зазначив, що подібні інциденти шкодять репутації країни та підривають зусилля, спрямовані на зміцнення єдності в умовах війни.

Заклики військових підтримали також деякі громадські організації та активісти, які вважають, що позбавлення мандата Тищенка стане важливим кроком до очищення влади від осіб, які не відповідають вимогам часу та не здатні гідно представляти інтереси громадян.

Цей випадок підкреслює необхідність суворого контролю за діями державних службовців та народних депутатів, особливо в умовах війни, коли кожен вчинок має велике значення для суспільства. Громадськість очікує, що влада вживатиме рішучих заходів для забезпечення відповідальності та дотримання високих етичних стандартів серед представників усіх рівнів державної влади.

І ось тут найцікавіше. Хоч Єрмак і виступив проти Тищенка, але “добро” на зняття з нього мандата депутатському корпусу не дав, а отже, він його кришує, а пост у соцмережах спрямований на те, щоб зняти з себе публічний негатив і загасити невдоволення. Завдання замовчати негативний кейс. Колі сказали залягти на дно і нічого не писати, поки тема не вляжеться.

Звідси висновок. Якщо Тищенка не позбавлять мандата, значить Єрмак знову всіх злісно “обдурив” і таки Колю відмазав як свого кума.

Голова Офісу президента Андрій Єрмак відреагував на конфлікт за участю народного депутата Миколи Тищенка та ексвійськового у Дніпрі: назвав його поведінку ганебною.

Про це Єрмак написав у Telegram.

“Подивився відеозапис конфлікту народного депутата Тищенка та військового. Тут нема навіть про що говорити. Поведінка народного депутата – абсолютно ганебна. Їй немає виправдань. Правоохоронним органам точно є на що реагувати”, – зазначив глава ОП.

Голова ОП також зазначив, що справді давно знає Тищенка та хрестив його сина, але це було багато років тому.

“Я давно вже не сприймаю його вчинки і не розумію їх. Тому не підтримую з ним жодних стосунків. Якщо хтось забув, що КОЖЕН повинен нести за свої неадекватні дії відповідальність, незалежно від посад чи прізвищ, раджу про це згадати. Така поведінка Тищенка несумісна зі статусом народного депутата”, – сказав Єрмак.

Учорашня ніч та ранок 13 березня стали свідками масованих атак дронів у різних регіонах Росії, спрямованих на нафтопереробні заводи. Цю інформацію підтверджують джерела у ВВС силових органів. Варто зазначити, що атаковані об'єкти, які вважаються ключовими у нафтовій промисловості Росії, потрапили в топ-5 найбільших нафтопереробних заводів країни.

Особливо вразливим виявився НПЗ у Рязані, де виникла пожежа внаслідок атаки. Губернатор Рязанської області, Павло Малков, підтвердив факт удару та інформує про постраждалих осіб. Також, за даними місцевих джерел, у лікарню доправили двох чоловіків із середньою тяжкістю поранень. Крім того, атаки були зафіксовані у Киришському районі Ленінградської області, але, за словами губернатора Олександра Дрозденка, наслідки події вдалося локалізувати.

Спеціальні операції СБУ, які включають атаки на нафтопереробні заводи, продовжуються не лише у Рязані та Ленінградській області, але й у Нижегородській області. Вони є частиною стратегії, спрямованої на позбавлення російського ворога економічних ресурсів та зменшення потоку нафтових грошей, які використовуються для ведення війни проти України.

У цих атаках також були зачеплені важливі військові об'єкти, такі як авіабаза у Бутурлінівці та аеродром у Воронежі. Наразі деталі стосовно загальної кількості дронів, які брали участь у цих атаках, залишаються невідомими. Однак, російське міністерство оборони повідомляє про знищення 58 безпілотників над різними територіями Росії.

Повідомлення про атаки безпілотників у різних регіонах Росії поширилося, вказуючи на збиття 11 БПЛА у Білгородській, 8 у Брянській, 29 у Воронежській, 8 у Курській, а також по одному у Ленінградській та Рязанській областях. Зауважується, що в Рязанській області кількість вибухів перевищила офіційно заявлену кількість збитих дронів, а губернатор Воронезької області повідомив про збиття понад 30 безпілотників, що перевищує офіційні дані міністерства оборони.

Незважаючи на це, пошкодження інфраструктури та житла у муніципалітетах, де були збиті об’єкти, виявились незначними. У Білгороді один з дронів влучив у багатоквартирний будинок, проте на щастя, постраждалих немає. Другий дрон впав у річку. Тим не менше, раніше ТАСС повідомляла про атаку на будівлю ФСБ у Білгороді. Губернатор Брянщини підтвердив збиття безпілотників, але стверджує, що немає жертв чи руйнувань.

Попередньо влада дев’яти російських регіонів інформувала про атаки безпілотників. Губернатори Орловської та Нижньогородської областей підтвердили пожежі на підприємствах паливно-енергетичного комплексу через влучання дронів.

Міністерство оборони РФ заявило, що протягом ночі знищило та перехопило 25 українських безпілотників "літакового типу", а вдень назвало цифру у понад сто дронів. Перед 12 березня атаки безпілотників також зазнали щонайменше шість великих російських підприємств паливної промисловості.

Висновки до згаданої статті свідчать про інтенсивність атак безпілотників на об'єкти у різних регіонах Росії, зокрема на нафтопереробні заводи та військові об'єкти. Збиття безпілотників спричинило незначні матеріальні пошкодження та не призвело до людських жертв. Російські владні структури активно реагують на ці атаки та намагаються контролювати ситуацію. Заяви про перехоплення та знищення українських безпілотників свідчать про напружену обстановку в регіоні. Важливою є спроможність України виконувати такі атаки, що призводить до скорочення ресурсів та зниження економічного потенціалу Росії.

Новини про Destinus: Захист чи Змова?

Останнім часом стали відомі плани швейцарської компанії Destinus щодо співпраці з Україною у сфері розробок безпілотників. Заснована росіянином Михайлом Кокоричем, який недавно відмовився від російського громадянства, компанія планує не лише поставки, але й будівництво заводів. Варто зазначити, що в конторі працює екс-глава РНБО Олександр Данилюк, що сприяє отриманню українських замовлень.

Згідно з нашими даними, Кокорич володіє вражаючими навичками створення образу стартапів, проте йому важко досягти успіху в реалізації проектів. Його минулий досвід у Росії залишає питання щодо його ділової чесності. Суд у США розглядає обвинувачення в шахрайстві, американська фірма Кокорича теж виявилася "бульбашкою" та частиною схеми.

Наприкінці кінців, спроби Данилюка запустити українські закупівлі в рамках Міноборони піддаються критиці, існує припущення про те, що це лише ще одна спроба "заправити" умовних "соросят". У світлі цих фактів виникає питання: чи є цей "бізнес" насправді спрямований на загальний користь, чи ж це лише гра в інтересах окремих осіб?

Стаття розкриває складний контекст навколо компанії Destinus та її співпраці з Україною у галузі розробок безпілотників. Хоча існують певні позитивні аспекти, такі як можливість оновлення даних онлайн та спрощення процесів, проте важливо врахувати сумнівність стосовно фігур, які входять до цього бізнесу.

Михайло Кокорич, засновник Destinus, залишає за собою тінь сумніву через своє минуле в Росії та обвинувачення в шахрайстві у США. Українська присутність екс-глави РНБО Олександра Данилюка в компанії, здається, породжує питання щодо можливих конфліктів інтересів та лобізму в українських замовленнях.

Загалом, стаття ставить під сумнів чесність ініціаторів бізнесу та його спрямованість на загальний користь України, акцентуючи на необхідності ретельного аналізу та контролю з боку відповідних українських органів та громадськості.