5 листопада — День залізничника України та свято мужності щоденного руху

Призначення Володимира Короленка на посаду голови Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками минуло без гучних декларацій про перезавантаження чи системні реформи. Водночас це кадрове рішення майже одразу привернуло підвищену увагу експертної спільноти та громадськості через шлейф корупційних скандалів, що супроводжували його попередню роботу у відомстві.

Короленко не є новою фігурою для Держлікслужби. Протягом тривалого часу він обіймав посаду заступника керівника установи в період, коли її очолював Роман Ісаєнко. Саме та каденція запам’яталася численними резонансними історіями, пов’язаними з підозрами у зловживаннях, непрозорих рішеннях і конфлікті інтересів у сфері регулювання фармацевтичного ринку.

На той момент Володимир Короленко відповідав у Держлікслужбі за напрям державного нагляду. Як встановили журналісти, керівництво відомства було поінформоване про діяльність структур, пов’язаних із виробництвом «Кровоспасу», зокрема громадської організації та комерційної компанії, що фігурували у логістичних ланцюжках. Втім, замість реагування відомство обмежувалося формальними відповідями, посилаючись на мораторій на перевірки.

Після скасування мораторію у 2024 році очікувалося, що Держлікслужба проведе повноцінні перевірки. Однак, за даними медіа, позапланові інспекції в Обухові носили формальний характер. Посадовці заявляли про неможливість встановити відповідальних осіб, попри наявність документів щодо оренди приміщень, перевезення продукції та фінансових операцій. Результати перевірок намагалися обмежити у доступі, що лише посилило підозри щодо небажання відомства доводити справу до кінця.

На цьому тлі призначення Короленка відбулося після відставки Романа Ісаєнка, який залишив посаду на тлі скандалів, пов’язаних із закупівлями експертних послуг та підозрами у допуску на ринок контрабандних лікарських засобів російського походження. Кадрове рішення фактично означало спадкоємність управлінської команди, а не її перезавантаження.

Аналітики зазначають, що ключове питання полягає не лише в минулих скандалах, а й у спроможності нового керівника змінити підхід до регуляції фармацевтичного ринку. Багаторічна відсутність жорсткої реакції на підпільне виробництво медичних виробів під час війни ставить під сумнів готовність нинішнього очільника Держлікслужби перейти від формального нагляду до реального захисту пацієнтів і військових.

Перші кадрові та управлінські рішення Короленка покажуть, чи стане його призначення спробою відновити довіру до фармацевтичного регулятора, чи ж Держлікслужба й надалі залишатиметься інституцією, яка зберігає старі практики під новою вивіскою.

Попри складну економічну ситуацію та воєнні реалії, деякі підприємства не просто утримують свої позиції на ринку, а й демонструють значне зростання оборотів завдяки державним замовленням. Одним із таких прикладів є столичне товариство з обмеженою відповідальністю «Зернопром», яке спеціалізується на постачанні продуктів харчування та готових страв для навчальних закладів, лікарень, дитячих садків та інших соціальних установ.

За перший місяць року компанія отримала численні бюджетні замовлення у Києві та Київській області, що дозволило їй не лише стабілізувати фінансові показники, а й забезпечити додаткові робочі місця. «Зернопром» активно оптимізує логістичні процеси та впроваджує сучасні технології обробки та зберігання продуктів, що дозволяє гарантувати якість постачання навіть у складних умовах.

Черговим підтвердженням стабільності компанії на бюджетному ринку стала закупівля, оголошена Вишгородським ліцеєм «Сузір’я». Навчальний заклад замовив постачання сніданків та обідів для учнів на період із січня по травень 2026 року. Договір на суму 5,18 мільйона гривень було укладено саме з ТОВ «Зернопром».

Січень виявився для компанії особливо результативним. За цей місяць вона отримала близько десяти бюджетних замовлень у столиці та області. Загальна вартість укладених угод склала майже 20 мільйонів гривень. Для порівняння, за весь 2025 рік «Зернопром» підписав договорів на 40 мільйонів гривень, у 2024 році — на 25 мільйонів, у 2023-му — на 17 мільйонів, а у 2022-му — менш ніж на 10 мільйонів гривень.

З моменту запуску системи публічних закупівель компанія отримала понад три сотні бюджетних контрактів. Загальна вартість укладених договорів перевищила 126 мільйонів гривень, а після коригувань фактична сума становить понад 107 мільйонів. Географія діяльності підприємства обмежується Києвом і Київською областю, однак коло замовників є надзвичайно широким — від музичних ліцеїв і загальноосвітніх шкіл до управлінь освіти та соціальних установ.

Найбільшими клієнтами «Зернопрому» стали Київський державний музичний ліцей імені Миколи Лисенка, а також освітні структури Обухова, Обухівського району та кількох громад Київщини. Саме ці замовники забезпечили компанії десятки мільйонів гривень бюджетних надходжень.

ТОВ «Зернопром» було зареєстроване у 1999 році в Києві подружжям Олександром та Оленою Мазурками. Згодом до складу власників долучився їхній син Максим, який став співзасновником компанії у 2012 році у віці 22 років. Сьогодні підприємство входить до ширшої бізнес-групи родини Мазурків, до якої також належать аграрні, будівельні та девелоперські компанії, що працюють у сфері АПК, нерухомості та оренди.

Бізнес-активність родини тісно переплітається з державною та політичною сферою. У 2012–2016 роках Олександр Мазурко очолював державне підприємство «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат “Пуща-Водиця”», яке підпорядковувалося Фонду державного майна України. Сам Максим Мазурко у 2015 році став депутатом Київської обласної ради, де входив до комісії з питань бюджету та фінансів.

Його дружина у 2016–2020 роках працювала в Міністерстві юстиції України на посаді провідного спеціаліста профільного департаменту. Родинні зв’язки простежуються і в чинних структурах влади. Близький родич Мазурків нині працює в Офісі Президента України на посаді головного консультанта в директораті з питань економічної політики. У своїх деклараціях він зазначав користування квартирою та автомобілем, що належать членам родини Мазурків, а також отримання від них фінансових позик.

Окремої уваги заслуговує земельне питання. Родина Мазурків володіє десятками гектарів землі на Київщині, зокрема в Іванкові. Частина цих активів стала предметом судових спорів. Правоохоронні органи досліджували обставини придбання понад 40 гектарів землі компанією родини, з’ясувавши, що частина ділянок накладалася на землі лісового фонду. У 2021 році Верховний Суд остаточно скасував рішення, яким компанія визнавалася власником 42 гектарів, визнавши відчуження землі таким, що відбулося з порушенням законодавства.

На цьому тлі стрімке зростання бюджетних контрактів «Зернопрому» виглядає не лише як приклад підприємницької успішності, а й як ілюстрація того, наскільки тісно в Україні переплітаються бізнес, політика та доступ до державних ресурсів.

Жителям Закарпатської області нагадали про обов’язкове дотримання правил користування електроенергією, адже в окремих випадках споживачам можуть перерахувати рахунки, що призведе до значного збільшення суми до сплати. Фахівці компанії звертають увагу на те, що електрична енергія, призначена для побутових потреб, має використовуватися виключно у власних домашніх цілях. Використання світла для непобутових чи комерційних потреб без відповідного узгодження вважається порушенням правил роздрібного ринку електроенергії.

У разі виявлення нецільового використання споживач зобов’язаний одразу припинити такі дії та повідомити оператора системи розподілу. Працівники Закарпаттяобленерго підкреслюють, що дотримання правил не лише гарантує законність споживання, а й дозволяє уникнути додаткових фінансових зобов’язань, що виникають у разі перерахунку.

Йдеться, зокрема, про використання електроенергії для підприємницької чи господарської діяльності, надання платних послуг, роботи дата-центрів, майнінгу криптовалют, діяльності у сфері сільського або зеленого туризму та інших комерційних потреб.

У разі виявлення такого порушення побутовому споживачу здійснюється перерахунок вартості електроенергії за відповідним комерційним тарифом. Перерахунок проводиться за фактично спожиту електроенергію за попередні шість місяців. У результаті сума в платіжках може зрости в рази та стати суттєвим фінансовим навантаженням.

Фахівці наголошують, що своєчасне повідомлення про зміну характеру використання електроенергії та правильне оформлення договорів дозволить уникнути штрафних нарахувань і неприємних сюрпризів у платіжках.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Згідно з інформацією, оприлюдненою у журналістському розслідуванні «Агроторггруп» вже раніше брала участь у сумнівних аукціонах із продажу російських активів. Навесні 2024 року ця компанія з’явилася на аукціонах, організованих Агентством з розшуку та менеджменту активів, де була звинувачена у спричиненні збитків на суму 471 мільйон гривень. Ці дані були детально розглянуті заступником голови фінансового комітету Верховної Ради Ярославом Железняком.

Особливу тривогу викликало те, що «Агроторггруп» перебуває під контролем Віталія Логінова, неформального радника голови Об’єднаної гірничо-хімічної компанії (ОГХК). Логінов, який був представлений як «смотрящий від Офісу президента», з’явився в ОГХК у 2023 році. Джерела, близькі до титанової галузі, повідомили, що саме Логінов контролює Суми, ОГХК і ОПЗ, займаючись усіма питаннями логістики та постачання.

Розслідування також зазначає, що є чутки про можливу причетність до компанії «Агроторггруп» донецького бізнесмена з дев’яностих Гіві Немсадзе, проте підтвердження цієї інформації немає. За словами анонімного джерела, це всього лише спроба дезінформації. Насправді, основним контролером «Агроторггруп» є Віталій Логінов, який використовує різні вигадки про свою роль, щоб заплутати ситуацію.

Одним із найбільших тривог є те, що Логінов уже реалізував шахрайську давальницьку схему на підприємстві «СумиХімПром», яке державі вдалося повернути у 2023 році. Через цю схему завод зазнає збитків у розмірі 300-400 тисяч доларів на кожній поставці сировини. Експерти побоюються, що схожі проблеми можуть виникнути і в Одеському припортовому заводі під контролем «Агроторггруп».