6,7 млн за 40 гектарів: як аграрії та депутати скуповували землю на аукціонах Волині

Китай посилює контроль над експортом електронних компонентів, і це вже має відчутний вплив на спроможності української оборонної промисловості. Пекін запроваджує жорсткіші правила і фактично блокує постачання низки ключових елементів — двигунів, акумуляторів, контролерів польоту та інших електронних модулів, необхідних для масового виробництва БПЛА. Додатково ускладнено транзитні маршрути: через побоювання, що товари можуть «непомітно» потрапити до кінцевого користувача, Китай обмежує можливість пересилки через транзитні країни, зокрема в напрямку Балтії та Польщі, що створює додаткові логістичні бар’єри.

Ці дії мають низку наслідків. По-перше, зменшується кількість доступних комплектуючих на ринку, що підвищує закупівельні витрати й призводить до затримок у виробничих циклах. По-друге, виробники змушені шукати альтернативні джерела — від постачання з інших регіонів до адаптації дизайну під інші компоненти — що потребує часу, інвестицій у перепроєктування та повторне тестування. По-третє, залежність від імпорту низьковартісних, але критично важливих модулів виявилася стратегічною вразливістю: у воєнний час швидкість і надійність постачань стають питанням життя і смерті, а політичні рішення третіх країн можуть миттєво змінити ситуацію.

Військовий аналітик Бундесверу Хендрік Реммель вважає, що саме удари українських безпілотників по глибокому тилу ворога створюють серйозний психологічний, економічний і політичний тиск на Росію. За його словами, стратегія дальніх ударів поступово демонструє успіх.

Співзасновник мережі оборонних компаній Iron Юрій Ломіковський зазначає, що ринок українських оборонних технологій оцінюється у 35–40 мільярдів доларів США, але внутрішнє виробництво поки що покриває лише близько 40% потреб. Решта залежить від імпорту — передусім китайського.

«Китай може постачати великі обсяги швидко і дешево, — пояснює Ломіковський. — Тому українські компанії змушені орієнтуватися на цей ринок, навіть попри політичні ризики».

За його словами, зараз Україна шукає альтернативні шляхи — через партнерів у Європі та США, які мають власні виробничі потужності. Однак без масштабних інвестицій і підтримки з боку ЄС створити конкурентну виробничу базу буде складно.

Наприкінці минулого року Китай також скоротив продажі комплектуючих до США та Європи. Це частина ширшого торговельного протистояння між Пекіном і Вашингтоном, яке опосередковано впливає і на Україну. Захід, у свою чергу, запровадив санкції проти китайських компаній, які, ймовірно, допомагають Росії обходити обмеження.

Попри заяви Китаю про нейтралітет, у ЄС переконані, що він продовжує постачати компоненти російському оборонному сектору. Елементи китайського виробництва вже неодноразово виявляли у російських дронах та іншій техніці.

Ломіковський не виключає, що Пекін продовжить постачати комплектуючі обом сторонам війни. «Китай швидко адаптується й отримує прибуток, постачаючи деталі для всіх», — підсумував він.

Експерти закликають Європейський Союз прискорити створення спільних виробничих потужностей із Україною, адже затримка може дорого коштувати у разі ескалації війни чи загрози для країн НАТО.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Про це повідомило угорське головування в Раді ЄС у соцмережі X.

Як зазначено в повідомленні, рішення постпредів країн Євросоюзу дозволяє переказати значну суму на відновлення, реконструкцію та модернізацію України. «Сьогодні посли погодили перший транш згідно з Українським планом … у межах Українського фонду, що відкриває шлях для переказу близько €4,2 мільярда на відновлення, реконструкцію та модернізацію України», – йдеться у повідомленні.

Цей транш є частиною Українського фонду, створеного для підтримки економічного відновлення України в умовах триваючого конфлікту та реформ. Загальний обсяг фінансування, що буде виділено Україні з моменту початку роботи фонду в березні цього року, досягне €12 мільярдів, що підтверджує серйозний підхід ЄС до підтримки українських зусиль.

Згідно з рішенням Європейської Комісії, регулярні щоквартальні виплати в межах фонду залежать від виконання Україною заздалегідь узгоджених вимог. Перший регулярний платіж слідує за попередніми проміжними та попередніми фінансуваннями, що свідчить про прогрес у реалізації плану відновлення.

Фінансування охоплює важливі сфери, включаючи управління державними фінансами, державними підприємствами, бізнес-середовище, енергетику та розмінування. Україна отримає до €50 мільярдів у вигляді грантів і кредитів у період 2024-2027 років, що забезпечить необхідні ресурси для підтримки та розвитку країни в умовах післявоєнного відновлення.