6,7 млн за 40 гектарів: як аграрії та депутати скуповували землю на аукціонах Волині

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Він зазначив, що Україна – найбагатша країна в Європі на рідкісні мінерали, яких, за його оцінками, у неї на 2-7 трлн дол.

Саме тому США, на думку Грема, мають допомогти Україні в конфлікті з Росією.

«Україна готова укласти угоду з нами, не з Росією, тому це в наших інтересах – забезпечити, щоб Росія не влаштувалася там. Україна – це реально «житниця» світу. 50% продовольства в Африку надходить з України. Ми можемо заробляти і мати економічні відносини з Україною, які для нас будуть дуже корисні. Тож Дональд Трамп хоче угоду, щоб повернути наші гроші, щоб ми збагатилися рідкісними корисними копалинами. Хороша угода для України і для нас», – заявив сенатор.

Нагадаємо, Грем уже порушував тему корисних копалин України – щоправда, тоді він говорив про 10-13 трильйонів доларів, а не про 2-7.

Після чого пропозиція їх освоїти з’явилася в «плані перемоги» Зеленського. ЗМІ писали, що цей пункт на Банковій готували на випадок обрання Трампа.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Жданов підкреслив, що єдиною структурою, яка має право визначати реальні потреби армії в людських ресурсах, є Генеральний штаб ЗСУ. “Тільки Генштаб може порахувати потреби на сьогодні, на зараз, або на півроку, рік, плануючи бойові дії,” — зазначив він, звертаючи увагу на непослідовність деяких пропозицій щодо мобілізації жінок.

Експерт також вказав на політичний аспект трудової мобілізації, яку Кабінет міністрів може запропонувати для затвердження на рівні Верховного головнокомандувача. Трудова мобілізація зазвичай вводиться у надзвичайних ситуаціях, як-от під час воєнного стану. Однак Жданов зауважив, що на сьогоднішній день в Україні бракує ефективного планування мобілізаційних заходів та підготовки економіки до тривалих військових дій.

Жданов висловив критику щодо відсутності системного підходу в державному управлінні. Він звернув увагу на те, що в Україні часто реагують на проблеми вже по факту їх виникнення, замість того, щоб передбачати їх заздалегідь. “Ми діємо суто за ситуацією, намагаючись гасити пожежу в міру її виникнення,” — зазначив він, наголошуючи на необхідності створення більш довгострокових планів.

Обговорення мобілізації жінок в Україні має також інші перспективи. Зокрема, адвокатка Євгенія Закревська заявила, що обов’язкова мобілізація жінок є актуальною, відзначивши, що чесним вибором громадянина є опір агресору. Юристка Тетяна Савченко нагадала, що мобілізація жінок нині відбувається лише на добровільній основі.

Гривня встановила новий історичний рекорд стосовно свого курсу по відношенню до долара, практично дотикучи позначки у 40,7 гривень за один долар наприкінці травня. Цей показник вже врахований у бюджеті на 2024 рік, що свідчить про серйозні економічні виклики та необхідність ретельного контролю над фінансовою ситуацією. Така динаміка валютного обміну відображає складну ситуацію на міжнародних фінансових ринках та потребу у компетентному управлінні фінансовими ресурсами країни. Очікується, що ця ситуація спонукатиме до впровадження ефективних стратегій зміцнення національної валюти та стабілізації фінансового ринку загалом.

Помітно, що гривня слабшає порівняно з доларом, і це викликає обурення української громадськості. Вартість долара на готівковому ринку навіть перевищувала 40 грн, що сталося вперше з липня 2022 року, коли Національний банк України (НБУ) змінив фіксований курс у зв’язку з початком війни.

Згадуючи минулі події, НБУ перейшов до “керованої гнучкості” щодо курсу валют у жовтні 2023 року, що сприяло стабілізації ситуації на валютному ринку. Проте, з початком 2024 року, гривня знову почала девальвувати, ведучи до поточної ситуації з рекордним курсом до долара.

Національний банк України (НБУ) користується впевненістю, підтримуючись великими валютними резервами, які також досягли рекордних показників, майже 42,2 мільярда доларів, станом на кінець квітня.

Так само як і курс, інфляція залишається на високому рівні, але все ж нижче цільових 5%, знаходячись на 3,2% в річному вимірі. Ця низька інфляція, як і стабільний курс гривні, є ключовими факторами для економіки під час війни. Українські банки також отримали рекордні прибутки за 2023 рік.

Представники НБУ говорять про контрольованість ситуації, наголошуючи, що розміри валютних резервів дозволяють їм підтримувати гривню за допомогою інтервенцій на ринку, якщо стабільність вимагатиме таких заходів.

Цікаво, що нинішній курс гривні до долара трохи відстає від рівня, закладеного у бюджеті на поточний рік, який становить 40,7 грн за долар.

Варто відзначити, що останнім часом уряд виражає обурення щодо міцності гривні, адже слабша гривня дозволила би фінансувати більше видатків. Однак для НБУ та економічної стабільності країни, збереження міцного курсу є пріоритетом.

У несподіваному оберненні критики колишня голова Національного банку України та нині професор Лондонської школи економіки, Валерія Гонтарева, в інтерв’ю NV Бізнес, описала роботу Нацбанку як “жахливу”. Вона висловила думку, що НБУ перестрахувався, застосовуючи надмірно жорсткі заходи, і відстає від реальної ситуації з девальвацією та зниженням процентних ставок. За її словами, це призвело до “реальних втрат для країни”, які вона оцінює у 200 мільярдів гривень.

Гонтарева прийшла до НБУ після анексії Криму Росією та початку конфлікту на Донбасі, коли валютні резерви країни складали всього 5 мільярдів доларів, а гривня знецінилася вдвічі. Вона провела складну реформу банківського сектора, яку назвали “банкопадом”, але пізніше цей крок виявився ключовим для стабільності української банківської системи під час війни.

Тепер Гонтарева стверджує, що утримання штучного курсу гривні перешкоджає Міністерству фінансів змінювати фінансову допомогу від партнерів у більші суми гривні, сприяє знеціненню експорту та стимулює імпорт.

У відповідь на ці звинувачення, нинішній голова НБУ, Андрій Пишний, у тому ж виданні наголосив, що якби НБУ слідував порадам Гонтаревої і лібералізував валютну політику, це призвело б до “найглибшої фінансової валютної кризи в історії України”. НБУ відзначає, що критика за “надмірну” обережність не враховує екстремально високий рівень невизначеності, що супроводжує повномасштабну війну.

На початку травня Національний банк України оголосив про новий етап лібералізації на валютному ринку.

Рішення банку, що вступило в силу середині травня, передбачало дозвіл на імпорт послуг (так званий “некритичний імпорт”), а також можливість виведення дивідендів, отриманих після 1 січня 2024 року, за кордон, і відновлення старих кредитів. Ці кроки були впроваджені практично перед зростанням курсу долара.

У минулому році НБУ також суттєво послабив обмеження, скасувавши всі обмеження на продаж готівкової валюти населенню в грудні. Це спричинило стрімке зниження курсу до кінця року, яке пізніше стабілізувалося.

Багато експертів вважають, що останні послаблення на валютному ринку, які збільшили попит на валюту, разом із потребою уряду у додаткових курсових доходах, продовжать підштовхувати курс гривні вгору.

Прогнози щодо майбутнього курсу гривні виявляються невизначеними і навіть можливість перевищення рівнів 41-42 гривень за долар, зафіксованих у бюджеті, є малоймовірними. Якщо такі прогнози і існують, то вони зазвичай пов’язані не з економічними, а з воєнними ризиками, які непередбачувані, як показує досвід понад двох років війни.