67-річний чоловік три місяці труїв свою співмешканку

У вересні 2025 року споживчі ціни в Україні збільшилися на 0,3% порівняно з серпнем, що свідчить про поступовий ріст вартості товарів та послуг у країні. Водночас, у річному вимірі інфляція становила 11,9%. Ці дані були оприлюднені Державною службою статистики України, що дає змогу оцінити загальний рівень інфляційного тиску на економіку.

Окрему увагу варто звернути на базову інфляцію, яка, на відміну від загальної, не враховує зміни цін на сезонні товари та енергоносії. Вона у вересні зросла на 1,3% порівняно з попереднім місяцем і досягла 11,0% у річному вимірі. Цей показник демонструє, що ціни на базові товари та послуги, що не підлягають сезонним коливанням, зростають досить швидкими темпами.

Серед продуктів харчування спостерігалися різноспрямовані зміни: найбільше подешевшали фрукти (−11,8%) та овочі (−10,6%), що відповідає типовій сезонній динаміці. Також трохи знизилися ціни на яйця (−2,9%). Водночас подорожчали м’ясо та м’ясопродукти (+1,2%), олія (+2,1%) і хліб (+0,7%). Загальні ціни на продукти харчування та безалкогольні напої в порівнянні з серпнем зменшилися на 0,8%.

Найбільш відчутне подорожчання у вересні зафіксоване в освіті — +12,4% до серпня, зокрема вища освіта подорожчала на 16,8%, середня — на 8,5%. Також значно зросли ціни на одяг і взуття — на 8,2%, що частково пов’язують із початком осіннього сезону.

Інші категорії показали помірні підвищення: алкогольні напої та тютюн подорожчали на 1,2%, охорона здоров’я — на 0,8%, транспортні послуги — на 0,2%.

Отже, вересневі показники відображають типовий сезонний перерозподіл у структурі споживчих цін: падіння вартості овочів і фруктів пом’якшує загальний тиск на продукти, але зростання цін у сегментах освіти, одягу та окремих продовольчих груп утримує річну інфляцію на високому рівні.

Україна надалі підтверджує свою відданість виконанню умов, передбачених чотирирічною програмою розширеного фінансування (EFF), запущеною у березні 2023 року, та продовжує здійснювати необхідні реформи. В огляді, підготовленому Русланом Кисляком, акцентується на необхідності реалізації конкретних заходів до кінця 2024 року, які стануть ключовими для подальшої співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ) та отримання нових траншів фінансування.

Місія МВФ, яка працювала у Варшаві з 27 по 31 травня 2024 року, успішно завершила роботу, досягнувши угоди на рівні персоналу. Очікується, що Рада директорів МВФ підтвердить цю угоду найближчими тижнями, в результаті чого Україна отримає доступ до фінансування на суму близько 2,2 млрд доларів.

Для подальшої співпраці з МВФ та отримання нових траншів фінансування Україна має реалізувати ряд важливих реформ до кінця 2024 року. Серед них:

Ці заходи спрямовані на забезпечення стабільності економіки та підтримку фінансової системи України у період воєнного конфлікту.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Проте в районі Глушковського спостерігається певне затишшя. Тим часом російські пропагандисти стверджують, що їхні війська змогли досягти прогресу на схід від Кореневого, зокрема біля населеного пункту Крем’яне. Ці заяви, втім, залишаються непідтвердженими офіційними джерелами або іншими незалежними джерелами.

Російські джерела також заявляли про штурмові дії українських військ поблизу Новоіванівки, розташованої на південний схід від Кореневого, та в районі Пльохового, що на південь від Суджі. У регіоні діють підрозділи російської 83-ї окремої повітряно-десантної бригади та 810-ї окремої морської піхотної бригади Чорноморського флоту, які забезпечують оборону території.

Операція ЗСУ в Курській області показує інтенсивність бойових дій та демонструє, що Україна продовжує використовувати тактику активного наступу навіть на території супротивника. Це також свідчить про наявність українських стратегічних інтересів на цій ділянці фронту, особливо поблизу кордонів з Росією, що може бути важливою складовою для стримування подальших атак з боку російських військ на прикордонні українські області.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Про це повідомляє The Sun.

Загальний призовий фонд поєдинку складе близько 190 мільйонів доларів або 150 мільйонів фунтів стерлінгів, що на 50% більше, ніж у першому бою, який відбувся в травні цього року. Тоді боксери на двох заробили 150 мільйонів доларів, однак “Циганському королю” дісталося понад удвічі більше грошей, попри те, що Олександр володів більшою кількістю поясів – 70% на 30% на користь британця. Тобто гонорар Ф’юрі за перший бій становив 105 мільйонів доларів, а Усик отримав 45 мільйонів доларів.

Оскільки Усик здобув перемогу в першому поєдинку, він отримає більшу частину гонорару, а саме 60% від загальної суми.

Відомо, що Ф’юрі також має намір організувати трилогію з Усиком, аби увійти в історію боксу.

Реванш Усик – Ф’юрі. Фото з відкритих джерел

Після перемоги в травні цього року Усик став абсолютним чемпіоном світу в надважкому дивізіоні, відібравши титул WBC у Тайсона Ф’юрі та захистивши свої пояси WBO, WBA, IBO та IBF. Усик став першим абсолютним чемпіоном в історії XXI століття в надважкому дивізіоні з чотирма головними титулами.

Нагадаємо, Олександр Усик та Тайсон Ф’юрі готуються до другого історичного поєдинку. У фінальні дні перед боєм заплановані відкриті тренування, пресконференції та зважування.