9 звичок, які руйнують шлунок: що варто змінити, щоб зберегти здоров’я

Територіальні та політичні апетити Російської Федерації виходять далеко за межі окупованих районів Донбасу, попри намагання Кремля подавати іншу картину західній аудиторії. Про це йдеться в аналітичному звіті Інституту вивчення війни (ISW) станом на 27 січня, у якому детально проаналізовано публічні заяви російського керівництва та їхню реальну риторику всередині країни.

Аналітики звертають увагу на системну розбіжність між сигналами, які Москва адресує міжнародним партнерам, і меседжами, що транслюються у внутрішньому інформаційному просторі Росії. Для Заходу звучать формулювання про «переговори», «компроміси» та нібито обмежені цілі війни, тоді як для внутрішньої аудиторії російські посадовці значно частіше озвучують максималістські вимоги та виправдовують подальшу ескалацію.

У звіті зазначається, що російське військове керівництво неодноразово згадувало Харківську, Сумську та Дніпропетровську області як потенційні зони розширення контролю. Це, на думку аналітиків, свідчить про значно ширші територіальні амбіції, ніж ті, які Росія декларує у переговорах або заявах для Заходу.

Окрім територіальних вимог, Росія висуває і стратегічні політичні умови. Йдеться не лише про Україну, а й про зміну безпекової архітектури в Європі. Російські посадовці публічно заявляють, що будь-яке мирне врегулювання має усунути так звані «корінні причини» війни, під якими Москва традиційно розуміє існування НАТО, підтримку України з боку Заходу та нинішню українську владу.

Аналітики наголошують, що ці вимоги фактично відтворюють позицію Росії зразка 2021–2022 років. Серед них — обмеження або повне припинення розширення НАТО, повернення Альянсу до кордонів 1997 року, а також політична трансформація України шляхом заміни демократично обраного уряду на режим, лояльний до Кремля.

У звіті також аналізуються публікації російських державних і ультранаціоналістичних медіа. Вони прямо вказують, що навіть можливе виведення українських військ із Донбасу розглядається лише як проміжний етап. Далі Росія планує реалізацію інших вимог, зокрема так званих «денацифікації» та «демілітаризації», які фактично означають повну втрату Україною суверенітету.

Аналітики Інституту вивчення війни дійшли висновку, що заяви російських посадовців для внутрішньої аудиторії чітко демонструють: Москва не задовольниться обмеженим або компромісним мирним врегулюванням. Стратегічною метою Росії залишається не часткове припинення бойових дій, а повна політична та військова капітуляція України.

Київський окружний адміністративний суд прийняв рішення відмовити у поверненні історичного статусу будівлі на вулиці Софіївській, 20/21, відомої як «Будинок Незалежності». Цей крок відкриває серйозні перспективи для можливого знищення одного з найбільш знакових символів української державності, розташованого в самому центрі столиці. Суддя Ігор Лиска ухвалив рішення, яким відхилив позов Офісу Генерального прокурора, котрий намагався скасувати постанову Міністерства культури України щодо позбавлення цієї історичної споруди статусу пам’ятки архітектури.

Рішення суду стало несподіваним ударом для багатьох прихильників збереження цієї будівлі, яка вже давно має важливе значення для національної ідентичності. Впродовж багатьох років «Будинок Незалежності» асоціюється з ключовими етапами становлення незалежної України, і його історична цінність визнана не лише на національному, а й міжнародному рівнях. Але сьогодні, на жаль, цей архітектурний символ може бути підданий руйнації через відсутність офіційного статусу пам’ятки.

Пам’яткоохоронець Дмитро Перов повідомив, що тепер «Будинок Незалежності» може бути знесений. На його місці забудовник планує звести офісний центр. Це вже не перший випадок подібного рішення: раніше статус пам’ятки втратили історичні будинки на Михайлівській, 20, та Великій Васильківській, 50/23.

Будинок на Софіївській, 20/21, має величезне символічне значення. За легендою, саме з його балкону 22 січня 1918 року Михайло Грушевський урочисто проголосив IV Універсал Центральної Ради — документ, який юридично закріпив незалежність Української Народної Республіки. Тоді ж українців закликали до боротьби проти більшовицької окупації.

У різні роки в цій будівлі працював відомий київський готель «Давня Русь», а сама споруда зберегла архітектурні риси початку ХХ століття. Тепер її може спіткати доля десятків історичних об’єктів, що поступово зникають під тиском сучасної забудови в центрі столиці.

Українські морські безпілотники здійснили успішну атаку на російський патрульний корабель проєкту 22160 "Сергій Котов" у Чорному морі у ніч проти 5 березня. Інформацію про цей інцидент оприлюднило Головне управління розвідки Міноборони. За даними ГУР, атаку здійснив спецпідрозділ ГУР МО України "Group 13" за допомогою морських дронів Magura V5. Корабель отримав серйозні пошкодження корми та бортів. Зазначається, що це вже не перший раз, коли "Сергій Котов" потрапляє під атаку з боку українських сил. Цей новітній патрульний корабель проєкту 22160 був спущений на воду у 2021 році і увійшов до складу Чорноморського флоту РФ після початку вторгнення в Україну у липні 2022 року. Росія планувала встановити на ньому зенітно-ракетні комплекси. Атака на "Сергія Котова" є результатом довготривалої операції і стала ще одним актом українського опору проти російської агресії.

У результаті ракетного удару української армії, нанесеного вночі напередодні 26 грудня 2023 року у місті Феодосія, було знищено кілька ключових кораблів російського флоту. Зокрема, було потоплено великий десантний корабель "Новочеркаськ", а також малі ракетні кораблі "Аскольд" і "Великий Устюг". Підводний човен, який був носієм "Калібрів", також отримав влучання. Ремонт та відновлення цих кораблів можуть зайняти кілька років, якщо взагалі буде можливим. Цей успішний удар спричинив витіснення Чорноморського флоту РФ з західної частини Чорного моря та розблокував транспортний коридор до портів Великої Одеси, що є важливим досягненням для оборони України.

У результаті ракетного удару, нанесеного українською армією, було зруйновано кілька важливих кораблів російського Чорноморського флоту, зокрема, великий десантний корабель "Новочеркаськ" та малі ракетні кораблі "Аскольд" і "Великий Устюг". Також постраждав підводний човен-носій "Калібрів". Ці події призвели до витіснення російського флоту з певної частини Чорного моря та розблокування транспортного шляху до портів Великої Одеси.