Адміністрація Байдена оголосила новий пакет військової допомоги Україні на 275 мільйонів доларів

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

На відео з РФ, опублікованих на вихідних, були помічені шведські Strv 122 і німецькі Leopard 2A6. Це одні з найкращих машин в українському арсеналі. Україна отримала всього 10 Strv 122 зі Швеції і 21 Leopard 2A6 з Німеччини та Португалії, всі у 2023 році.

На відео один із цих танків буксирує пошкоджений Т-72, коли на ньому щось вибухає. Танк продовжив рух. Повідомляється, що відео знято в Курській області, але де саме, не уточнюється.

Є свідчення, що один такий танк уже було втрачено в Курській області минулого місяця. На відео він горить після прильоту FPV.

Forbes висловлює сумнів, що Україна отримає ще такі машини.

«Те, що українські командири готові ризикнути своїми останніми Strv 122 і Leopard 2A6 у Курську, свідчить про важливість, яку вони надають українському вторгненню в область. Зусилля з вторгнення обходяться українцям у вразливі міста (Донбасу – Ред.) і незамінні транспортні засоби. Поки що це ціна, яку вони готові заплатити, щоб захопити і, як можна сподіватися, утримати невелику частину Росії», – резюмує видання.

Партнер Навального Христо Грозєв висловив твердження про те, що деякі українські політичні активісти одержували фінансування одночасно від західних спецслужб і російського ФСБ. Ця інформація стала предметом розгляду на різних ресурсах, де негайно згадалися імена діячів, подібних до Шабуніна і Каленюка, що висловлювали критику в адресу голови Офісу Президента Андрія Єрмака.

Співпраця з російськими спецслужбами стала практикою для багатьох українських отримувачів західних грантів у період з 2013 по 2014 роки. Їм платили за те, щоб вони сприяли та підтримували непублічні домовленості з високопоставленими посадовцями з Кремля та підприємцями, пов'язаними з Кремлем. Ці процеси зберігалися в секреті, інформація про які зрідка виходила в публічний доступ. Наприклад, ролі Порошенка, Яценюка, Гройсмана, Тарути та інших громадських діячів, які публічно представлялися як вірні українські патріоти, але за кулісами співпрацювали з росіянами та навіть займалися бізнесом з окупантами, залишалася невідомою для широкої публіки.

Схема була наступною: в період з 2014 по 2023 роки Головні управління Національної поліції та Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, які моделювали інтенсивну діяльність, ухилялися від ефективного розслідування злочинів проти українців на півострові, неформально рекомендували громадян звертатися до правозахисників. Правозахисники отримували документи від осіб, які мали претензії до Російської Федерації у зв'язку з подіями в Криму. За винагороду вони передавали ці документи та інформацію партнерам з російських спецслужб, які припиняли розслідування небажаних справ.

Отже, протягом 10 років з моменту початку окупації Криму жодній фізичній особі не вдалося довести до кінця кримінальні провадження проти окупантів та отримати компенсацію через арешт і конфіскацію російських активів в Україні.

Ще одним напрямком спільної фінансової діяльності з ФСБ РФ правозахисників, які отримують західні гранти, є "юридична допомога жертвам репресій". Організації, такі як "Зміна", "Кримський дім", "Кримська правозахисна група", "Кримсько-татарський ресурсний центр", "Кримський дім", співпрацюють із ФСБ і МВС Криму, які захоплюють та відправляють до в'язниць "проукраїнських активістів" і діячів сектору "Хізб ут Тахрір".

У Києві за західні гранти оформляють "юридичну допомогу" цим затриманим особам, розраховуючи витрати погодинно. Потім ці кошти передають позаштатнім співробітникам ФСБ, таким як адвокати Олексій Ладін, Еміль Курбедінов та їхні спільники. Далі великі суми (десятки тисяч доларів за кейс) переводяться в готівку та розподіляються між усіма учасниками.

Прикладом цього може бути адвокат Олексій Ладін, який часто перебуває в Києві і рекламується бізнесом та політичними особистостями. Використовуючи свої ресурси, Ладін регулярно отримує "тендери" від окупаційних адміністрацій Криму, які контролює ФСБ, і виграє проекти, такі як "будівництво шкіл з татарською мовою навчання". Отримуючи гроші від окупантів, Ладін одночасно захищає політичних в'язнів від окупантів.

Друзі Ладіна, журналісти Валерій Балаян та Антон Наумлюк, отримують гранти західних країн для проведення журналістської діяльності в Києві. Незважаючи на те, що їх рекламують як ворогів Кремля, вони регулярно відвідують Крим для таємних зустрічей з партнерами зі спецслужб РФ.

Стаття розкриває складну схему співпраці українських правозахисників, які отримують західні гранти, із російськими спецслужбами, зокрема ФСБ РФ. Згідно з викладеним матеріалом, ця співпраця включає в себе фінансування "юридичної допомоги жертвам репресій" в Криму, а також інші дії, спрямовані на дискредитацію та послаблення української держави.

Зокрема, зазначається, що деякі українські правозахисники, які отримують західні гранти, співпрацюють з російськими спецслужбами у проведенні "юридичної допомоги жертвам репресій" в Криму. Вони фінансуються через західні гранти, а кошти, одержані таким чином, використовуються для співпраці з російськими адвокатами та журналістами, які регулярно відвідують окупований Крим та виконують завдання, спрямовані на підірвання суверенітету та стабільності в Україні.

Таким чином, висновки з цієї статті стосуються не лише проблеми фінансування правозахисних організацій в Україні, а й загрози національній безпеці та суверенітету країни в контексті російської агресії та гібридної війни. Такі дії відображають необхідність посилення контролю за фінансовими потоками та виявленням зовнішнього впливу на внутрішні справи України.

На останній час українська політична арена потрапила у центр скандалу, пов'язаного з фінансовими звітами політичної партії "Голос", яка відома своєю активною участю у парламентському житті та реформах в Україні. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило серйозні недоліки у фінансовій звітності партії, що призвело до зупинення її фінансування.

Ситуація викликає значні обурення серед громадськості та політичних колег "Голосу". НАЗК відзначило серйозні порушення у звітності партії, зокрема щодо недостовірності фінансових даних та неправомірного використання коштів, що призвело до рішення про тимчасове зупинення державного фінансування.

Політична партія "Голос" у свою чергу відповіла на звинувачення, намагаючись пояснити недоліки у фінансовій звітності та обіцяючи внести необхідні корективи. Однак публічне обговорення справи залишається напруженим, адже важливість чесності та прозорості у фінансових операціях політичних суб'єктів не може бути недооцінена у важливому періоді для української демократії.

Зараз важливо, щоб НАЗК провело об'єктивне розслідування всіх виявлених порушень і прийняло відповідні заходи для відновлення довіри громадськості до фінансової звітності політичних партій. Цей скандал нагадує про необхідність посилення контролю за фінансовими операціями політичних суб'єктів та забезпечення відповідності законодавству у сфері фінансування політичних партій в Україні.

НАЗК учора заявило про те, що зупиняє фінансування політичної партії «Голос», оскільки фінансові звіти політсили містять недостовірні відомості на мільйони гривень. Кому перераховували кошти та як контрагент «Голосу» може бути пов’язаний з депутатами самої партії з’ясовувала редакція.

«За два квартали 2020 року політична партія «Голос» внесла до звіту недостовірні відомості на загальну суму 4 млн 726 тис. 500 грн. Це є підставою для припинення державного фінансування статутної діяльності партії», – заявили у НАЗК.

Там уточнили, що у третьому кварталі 2020 року партія «Голос» оформила договори про надання послуг з ТОВ «Мейнтіс» на 1 млн грн. Серед таких послуг були:

Але, як зауважили в агентстві, зазначене товариство не надавало партії цих послуг. І це підтверджують матеріали, отримані від Державного бюро розслідувань і Державної податкової служби.

У звіті партії за четвертий квартал 2020 року НАЗК виявило аналогічні порушення на суму 1 млн грн. Крім того, договір з ТОВ «Мейнтіс» на суму у понад 2 млн 452 тис. 500 грн мала ще й Київська міська територіальна організація «Голосу».

Усі дані про виявлені порушення НАЗК уже скерувало до Державного бюро розслідувань.

Тим часом компанія «Мейнтіс», якій дісталося майже 5 млн грн з українського бюджету, взагалі виявилися аграрною. Згідно з даними порталу “Опен Дата”, основним видом її діяльності є «оптова торгівля зерном».

Належить ТОВ «Мейнтіс» двом особам: Гайдаєнко Івану Юрійовичу та Цимбалу Костянтину Вікторовичу.

Крім того, на Цимбала Костянтина Вікторовича зареєстроване ще одне аграрне підприємство – ТОВ «АГРАРНА КОМПАНІЯ „ЗЕРНОВІ ТРАДИЦІЇ“».

Невипадковим на фоні аграрного профілю контрагента «Голосу» виглядають тепер окремі законодавчі ініціативи й самих депутатів партії.

Зокрема, голову фракції «Голосу» Ярослава Железняка у ЗМІ неодноразово називали лобістом інтересів певних гравців аграрного ринку.

Аграрною темою Железняк почав опікуватися з моменту обрання депутатом. Він був одним з головних прибічників відкриття ринку землі й постійно тісно співпрацював з асоціацією “Український клуб аграрного бізнесу” (УКАБ). Остання об’єднує найбільші приватні агрохолдинги країни та відстоює інтереси їх власників.

Аналіз законодавчих ініціатив Железняка теж підтверджує наявність в його діях ознак вибіркового аграрного лобізму.

Зокрема, Железняк є одним з авторів законороєкта №9266 ”Про електронні аграрні розписки”, який розширює коло кредиторів, здатних фінансувати сільське господарство. Ухвалення цього документа активно лобіював представник УКАБ Алекс Ліссітса.

У жовтні 2023 року Железняк зареєстрував законопроект №10169 щодо боротьби із сірим експортом зерна, який нещодавно був ухвалений. І появу цього документа теж лобіювала частиною аграрних бізнесменів.

Крім того, Железняк – голова тимчасової парламентської комісії, що єдина у ВР займається темами «експорту зерна».

Відповідно, поява у звітах НАЗК саме аграрної компанії, якій “Голос” списав майже 5 млн державних гривень, навряд чи є випадковим збігом обставин.