Адвокат Роберт Амстердам представив доказову базу нападів на УПЦ та її каплиці та духовенство

Ситуація довкола державного підприємства «Нива» в Умані набуває дедалі більшого резонансу серед місцевої громади, трудового колективу та науковців. Йдеться про господарство, яке протягом багатьох років виконувало не лише виробничу, а й соціальну функцію, забезпечуючи стабільною роботою близько 150 родин. Нині ж працівники заявляють про ризики, що можуть призвести до фактичного знищення підприємства.

За словами співробітників, останнім часом відчувається зростання тиску та невизначеності щодо майбутнього господарства. Люди побоюються можливих кадрових рішень, зміни формату управління або інших кроків, які можуть негативно вплинути на стабільність роботи. Для багатьох родин «Нива» є основним місцем працевлаштування, тому будь-які загрози її діяльності сприймаються як серйозний соціальний виклик для регіону.

У публікаціях також згадували зв’язки Буніна з оточенням фігурантів справи щодо земель Національної академії аграрних наук. За повідомленнями медіа, це провадження розслідує НАБУ, а в матеріалах згадуються нардеп Анатолій Гунько та депутат обласної ради Олександр Поляруш.

Сергій Бунін працює у Комітеті Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики. На цьому тлі увагу привертає його декларація. У ній зазначено значний обсяг нерухомості у Києві та Київській області.

Серед активів — земельна ділянка площею 601 м² у передмісті столиці та житловий будинок площею 80,4 м². У відкритих кадастрових даних зафіксовані розбіжності між датами набуття права власності, вказаними у декларації, та датами реєстрації в державному реєстрі.

Окремо задекларовано п’ять земельних ділянок і п’ять житлових будинків по 129,6 м² кожен у ще одному населеному пункті поблизу Києва. За даними відкритих карт, на цій території розташований комплекс таунхаусів. У кадастрі також відображені відмінності в датах реєстрації прав.

У Києві депутат зазначив дві квартири, одна з яких перебуває у спільній частковій власності, а інша використовується на правах користування. Також у декларації вказані два офісні приміщення, один із яких не відображається у відкритому реєстрі нерухомості.

Серед транспортних засобів задекларовано автомобіль Volkswagen Touareg 2007 року випуску. Окрім цього, депутат користується на умовах оренди двома автомобілями преміум-класу — Mercedes-Benz GLS 450 2017 року та Mercedes-Benz S400 2020 року, власниками яких є українські юридичні особи.

У звітному періоді основним доходом Буніна була заробітна плата народного депутата — 706 249 гривень. Також у декларації зазначено 230 тисяч доларів США готівкою та кошти на банківських рахунках у гривні, доларах і євро.

Серед компаній, із якими пов’язували депутата, фігурує ТОВ «Грант» (ЄДРПОУ 31301790), де він до 2019 року був керівником. Пізніше право власності перейшло до родичів. Компанія згадувалася у кримінальному провадженні, яке розслідувало Головне слідче управління СБУ. Суд скасував арешт її активів через відсутність установленої причетності до інкримінованих злочинів.

Також у минулому в матеріалах слідства згадувалося ТОВ «Аеросвіт» (ЄДРПОУ 21457844), діяльність якого припинена у 2014 році. Компанія фігурувала в розслідуванні щодо закупівель у КП «Міжнародний аеропорт Кривий Ріг».

Ім’я Буніна також неодноразово згадували у медіа в контексті так званої «групи Павлюка» — кола депутатів, яких пов’язували з бізнесменом Іллею Павлюком. Сам Павлюк не є народним депутатом, а юридичних рішень щодо протиправності таких контактів немає.

Окремий резонанс у 2021 році викликала поява Буніна у Вищому антикорупційному суді, де він разом із колегами взяв на поруки бізнесмена, підозрюваного у наданні неправомірної вигоди. Цей крок тоді став предметом публічної дискусії.

Наразі ситуація довкола державного підприємства «Нива» залишається відкритою. Процесуальних рішень щодо можливих порушень не оприлюднено, а правову оцінку твердженням має надати слідство у разі відкриття відповідних проваджень.

Українські ЗМІ розкрили складну схему незаконного ввезення нафтопродуктів з території Білорусі до України. Згідно з технічними регламентами, імпорт палива з Білорусі та Росії, а також юридичних осіб з цих країн, є забороненим після введення військового стану. Однак розслідування відбулися наступні факти: українські компанії можливо були залучені до складних схем, які передбачали постачання білоруського палива через Латвію та Естонію за допомогою підроблених документів. Журналісти з "Радіо Свобода" повідомили, що українські компанії використовували фальшиві литовські сертифікати для ввезення палива з Латвії та Естонії.

У результаті розслідування, згідно з даними Української енергетичної митниці, компанія "Юма Трейд" перемістила 50,3 тонни дизельного палива з Естонії в Україну. Реєстрація була здійснена за сертифікатом якості литовської компанії Orlen Lietuva, який, виявилося пізніше, був підроблений.

Додатково, з митними документами стало відомо, що з 29 грудня 2022 року до 1 березня 2023 року підприємство, отримавши "незаконно шляхом" документ, ввезло майже 300 тонн дизельного пального невідомого походження з невідомими фізико-хімічними характеристиками. За кожну таку поставку директору української компанії накладався штраф у розмірі 50% ціни нафтопродуктів.

Журналісти також повідомляють, що компанія Orlen Lietuva, згідно з рішеннями українських судів, була свідома використання її підроблених сертифікатів, проте не відомо, чи зверталася вона до литовських правоохоронних органів.

Крім того, за даними латвійських ЗМІ, перевезенням палива в порти Балтики займалися кіпрські компанії, одна з яких — Balticpetroleum LTD, зареєстрована в Лімасолі на ім’я громадянина Латвії Армандса Садаускаса. Коли Латвія дізналася про такий спосіб постачання палива з Росії, компанії почали стверджувати, що вони здійснювалися за попередніми контрактами, а пізніше — з Казахстану.

Білоруське паливо, як встановили журналісти, доставлялося морем з естонського порту Мууга до латвійського порту Рига, де воно зберігалося та перероблялося на території вільної економічної зони ТОВ Pars Terminals.

Українські ЗМІ розкрили високоризиковану схему незаконного ввезення нафтопродуктів з Білорусі до України, яка включала використання танкерів під різними прапорами, в тому числі і під російським, а також під прапором Мальти. Постачання нафтопродуктів перевантажувалися в бензовози або автомобільні цистерни у порту Риса, що потім транспортувалися в Україну автомобільним транспортом.

У процесі розслідування виявлено, що до 1 січня 2023 року державне підприємство Operail відмовилося від перевезення вантажів з Росії та Білорусії, але продовжило перевозити вантажі з інших країн через їх території.

Один із районних судів Києва оштрафував керівника українського ТОВ "Юма Трейд" на суму понад мільйон гривень за порушення митних правил ввезення дизельного палива на територію України. Це свідчить про серйозні порушення законодавства та можливі негативні наслідки для українських компаній, що брали участь у схемі.

Українська компанія "Юма Трейд", яка діє на ринку з 2018 року, показала значний зростання доходів під час війни, але у 2023 році її чистий прибуток знову знизився.

Порушення законодавства у сфері постачання палива стало серйозною проблемою, яка потребує негайного втручання. Забезпечення безпеки та економічної стабільності вимагає проведення ретельного розслідування та вжиття необхідних заходів для запобігання подібним випадкам у майбутньому.

Українські компанії, використовуючи ці схеми, свідомо порушували законодавство. Судові рішення та розслідування показують, що сертифікати на паливо були підробленими, а поставки могли мати російське або білоруське походження. Ця неправомірна діяльність створює потенційні загрози для безпеки та економіки країни. Тому надзвичайно важливо провести ретельне розслідування цих випадків і вжити ефективних заходів для запобігання подібним порушенням у майбутньому.

Українські компанії брали участь у складних схемах незаконного ввезення нафтопродуктів з Білорусі та Росії.Ці схеми включали використання підроблених сертифікатів і можливість постачання палива з російським або білоруським походженням.Порушення законодавства у сфері постачання палива створює потенційні загрози для безпеки та економіки України.Необхідно провести ретельне розслідування цих випадків та вжити ефективних заходів для запобігання подібним порушенням у майбутньому.