Адвокат Роберт Амстердам представив звіт із переконливими доказами нападів на УПЦ та її представників

Українська економіка в 2024 році стикається зі складнощами, пов'язаними з нестачею фінансування для важливої сфери — Збройних Сил України (ЗСУ). Голова податкового комітету Верховної Ради, Данило Гетьманцев, повідомив про дефіцит у бюджеті, який становить щонайменше 300 мільярдів гривень. Ця ситуація вимагає негайних заходів для забезпечення адекватного фінансування оборонних потреб країни.

Необхідно вжити ефективних заходів для поповнення бюджетних ресурсів, щоб забезпечити військову безпеку та суверенітет України. Розглядаються різноманітні стратегії, включаючи оптимізацію податкових процедур, залучення інвестицій та перегляд бюджетних призначень.

Крім того, важливо активізувати зусилля у боротьбі з корупцією та ефективно використовувати наявні ресурси для підтримки оборонної сфери. Забезпечення безпеки країни є пріоритетом, тому необхідно вжити всіх можливих заходів для збільшення обсягів фінансування Збройних Сил та забезпечення їхньої бойової готовності.

Урядові та парламенту потрібно спільно працювати над прийняттям та реалізацією ефективних стратегій, щоб впоратися з фінансовими викликами та забезпечити національну безпеку України.

«Яким чином можна зібрати такі гроші? Знову почекаємо пропозиції від КМ. Але так, їх неможливо забезпечити, минаючи основні податки. Тому зміни стосуватимуться бюджетоутворюючих прямих і непрямих податків, зокрема ПДВ, ВЗ і акцизів”, – пише Гетманцев.

Він визнає, що це погано для економіки, але «в альтернативі майно або життя ми однозначно вибираємо – життя», заявляє депутат.

За даними ЗМІ, законопроєкт про підвищення ПДВ і військового збору може бути проголосований у Раді вже цього літа.

Командир взводу Збройних Сил України, відомий під позивним "Дієго", підняв тривожний сигнал щодо дуже низького рівня донатів на підтримку армії. За його словами, останній збір коштів став своєрідним "лакмусовим папірцем" для відображення загального настрою та підтримки військових справ в країні. Ця ситуація викликала серйозні занепокоєння стосовно морального клімату в суспільстві та рівня підтримки військових дій у боротьбі за незалежність.

За його словами, на збір, який за неповну добу переглянуло понад 15 тисяч користувачів, задонатило в підсумку тільки 12 осіб, серед яких був сам Дієго і його дружина.

“Це свідчить багато про що. Я думаю, законодавцям потрібно замислитися над такою статистикою – наскільки люди зараз вірять армію і в усе”, – сказав військовий.

Окремо «Дієго» розповів, що в коментарях до збору було багато критики за те, що він говорив російською. На це Дієго відповів, що в окопах на Донбасі в перший період війни він практично не бачив солдатів, які розмовляють виключно українською.

“Усі говорили російською, або суржиком, але наближеним до російської. На вашу думку, якщо я говорю російською, я не можу бути патріотом України? Скажіть це десяткам тисяч загиблих хлопців”, – заявив військовий.

Верховний антикорупційний суд (ВАКС) прийняв рішення про звільнення експосадовця Міноборони Олександра Лієва під особисте зобов’язання після підозри в причетності до махінацій у справі закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України (ЗСУ) на суму майже півтора мільярда гривень. Його адвокат Назар Кульчицький заявив про це у коментарі для телеканалу "Суспільне". Суд прийняв рішення про зміну запобіжного заходу, звільнивши Лієва під особисте зобов’язання і направив ухвалу в СІЗО.

За словами адвоката, судячи з трансляції засідання, прокурор не був присутній під час розгляду справи. Суд повернув справу проти Лієва в Національну поліцію після того, як Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не знайшли достатніх доказів щодо підозри у розкраданні.

Суддя Ярослав Шкодін під час засідання зазначив, що якщо САП не бачить складу злочину, то й суд не може його вбачати. Таким чином, експосадовець Міноборони Лієв залишився без запобіжного заходу після визнання відсутності достатніх доказів.

Лієва було взято під варту з заставою у 50 мільйонів гривень ще 12 лютого. Проте через місяць він був відпущений додому під особисте зобов’язання. 9 квітня ВАКС скасував це рішення, але Лієв не повернувся до СІЗО, оскільки термін тримання під вартою закінчився 8 квітня. За словами адвоката, це означає, що він залишився без запобіжного заходу. 17 квітня ВАКС повторно розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення залишив клопотання без розгляду.

• Експосадовець Міноборони Олександр Лієв залишився без запобіжного заходу після звільнення під особисте зобов’язання Верховним антикорупційним судом (ВАКС).

• Суд прийняв рішення про зміну запобіжного заходу після того, як Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не знайшли достатніх доказів у справі.

• Суд відмовив у розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу за згодою обвинувачення.

• Необхідно підкреслити неефективність співпраці між НАБУ, САП та судовими органами у встановленні правопорядку та боротьбі з корупцією.

• Виникає питання щодо системної проблеми у встановленні правдивих обвинувачень та ефективного судочинства в антикорупційних справах.

• Система запобіжних заходів потребує перегляду та удосконалення з метою забезпечення справедливості та запобігання уникненню відповідальності осіб, підозрюваних у корупційних діях.

Народна депутатка VIII скликання Тетяна Чорновол оголосила про своє рішення не повертатися до парламенту та залишити політичну діяльність, обравши шлях служби в Збройних силах України. Про своє рішення вона повідомила через соціальні мережі, зазначивши, що ставить військову службу вище політичної кар'єри в цей складний для країни час. За її словами, служба у лавах армії для неї стала пріоритетом, адже вона відчуває, що може бути корисною саме на фронті, а не в політичних кулуарах.

Не так давно Центральна виборча комісія продовжила для Тетяни Чорновол термін подачі документів для реєстрації народною депутаткою ще на рік. За її словами, вона сама звернулася до ЦВК із проханням надати відстрочку, оскільки перебуває в зоні бойових дій та зосереджена на виконанні своїх обов'язків у ЗСУ. Це рішення вона ухвалила свідомо, чітко розуміючи, що в умовах війни її місце не в парламенті, а поряд з іншими захисниками України на фронті.

«Я прийняла рішення – продовжити службу на лінії бойового зіткнення. Петро Порошенко вже мене привітав із прийнятим рішенням, яке він глибоко поважає. Привітань від Верховного головнокомандувача я ще не отримала… Ну, зрештою, я лише командир взводу», – написала Чорновол.

Вона також подякувала ЦВК за «державницьку позицію» та засудила тих, хто ухиляється від служби, прикриваючись політичними гаслами. За словами Чорновол, своїм прикладом вона прагне показати, що обирає не парламент, а армію.

Нагадаємо, що Центральна виборча комісія визнала Тетяну Чорновол обраною народною депутаткою України. Вона має зайняти місце Андрія Парубія, який загинув у Львові 30 серпня.