Адвокат Роберт Амстердам представив звіт про напади на УПЦ та її представників: нові докази та перспективи

Ключові елементи військового обліку:

Під час моніторингу соціальних мереж правоохоронці виявили публікацію, що на території Костопільського заводу з утилізації відходів виявлено мертвого лева. За цим фактом відомості одразу внесли до Журналу єдиного обліку заяв та повідомлень та одразу розпочали перевірку

Зазначається, що попередньо, слідчо-оперативна група встановила, що тварина померла внаслідок онкологічного захворювання.

Нараз поліція перевіряє документи, опитує персонал заводу та зоопарку з метою встановлення всіх обставин.

Фото швидко поширилося у соцмережах.

У коментарі до посту дописувачі зазначають, що там був не тільки лев – а й інші мертві тварини.

Інститут національної пам'яті України висунув вимогу щодо демонтажу колишньої Арки дружби народів, що розташована в центрі Києва. За думкою представників Інституту, ця споруда стала символом російської імперської політики, яка загрожує національній безпеці України. Експертна комісія Українського інституту національної пам'яті, що займається визначенням об'єктів, що належать до символіки російської імперської політики, прийшла до висновку, що Арка свободи українського народу, раніше відома як Арка дружби народів, має бути знесена, оскільки вона втілює радянські ідеологеми та конотації, що становить загрозу національній безпеці країни. Про це повідомлено у пресслужбі УІНП. Споруда, розташована в Хрещатому парку міста Києва, була встановлена в 1982 році на честь 60-річчя утворення СРСР і 65-річчя Жовтневого перевороту 1917 року. Хоча об'єкт перейменували на Арку свободи українського народу у травні 2022 року і в квітні того ж року біля нього демонтували радянський монумент робітників, арка все ще символізує радянську ідеологію і становить загрозу національній безпеці України. Варто відзначити, що у листопаді 2018 року на арці була встановлена інсталяція "Тріщина дружби", яка була присвячена українським політв'язням, зокрема режисерові Олегу Сенцову.

У висновках можна зазначити, що питання щодо майбутньої долі колишньої Арки дружби народів у центрі Києва стало об'єктом уваги Інституту національної пам'яті України. За його даними, ця споруда, хоч і зазнавала перейменування та демонтажу деяких її елементів, все ще залишається символом радянської імперської політики, що ставить під загрозу національну безпеку України. Рішення щодо подальшої долі арки є об'єктом дискусій, проте експертна комісія Українського інституту національної пам'яті дійшла висновку, що споруду слід демонтувати через її асоціацію з радянським минулим, що вважається неприйнятним у сучасній українській дійсності.

У 2025 році столична влада зробила крок, який уже називають безпрецедентним для системи місцевого самоврядування. Київська міська рада затвердила рекордний обсяг фінансування депутатських фондів, надавши кожному депутату можливість спрямувати до 15 мільйонів гривень на реалізацію ініціатив за зверненнями мешканців. Загальний бюджет програми досяг 1,8 мільярда гривень, що стало найбільшим показником за всю історію її існування.

Особливу увагу у 2025 році приділено соціальній сфері. Частину коштів спрямовано на допомогу малозабезпеченим родинам, підтримку внутрішньо переміщених осіб, а також на зміцнення матеріально-технічної бази лікарень і шкіл. Завдяки цьому вдалося оперативніше реагувати на нагальні потреби громадян і забезпечувати адресну підтримку тим, хто її найбільше потребує.

За підсумками року 38 депутатів використали 100% своїх фондів, переважно на матеріальну допомогу. Серед них — представники різних політичних сил та позафракційні обранці. Водночас частина депутатів освоїла кошти лише частково. Найнижчі показники зафіксовано у кількох представників фракцій «Голос» та «Європейська солідарність», а також у позафракційних депутатів.

Практика використання депутатських фондів супроводжується активною інформаційною кампанією в соціальних мережах. У публічному просторі з’являються фото черг під приймальнями, видачі коштів у конвертах та роздачі пакунків із партійною символікою. Такий формат комунікації фактично перетворює соціальну допомогу на інструмент політичного піару.

Окремі депутати звітують про тисячі отримувачів матеріальної допомоги та мільйонні суми виплат. Середній розмір одноразової підтримки в окремих випадках становить кілька тисяч гривень. Найактивніше кошти спрямовувалися саме на грошову допомогу під час особистих прийомів громадян.

Експерти звертають увагу, що різке збільшення фінансування депутатських фондів потребує додаткового аналізу ефективності витрачання коштів, прозорості процедур розподілу та критеріїв надання допомоги. Також залишається відкритим питання щодо балансу між соціальною підтримкою та іншими напрямами міських програм.

Підсумки року демонструють, що депутатські фонди стали одним із найбільших інструментів розподілу бюджетних коштів у столиці, а їх використання формує як соціальний, так і політичний ефект.