Адвокат Роберт Амстердам презентує доказову базу: напади на УПЦ та її священиків під лупою

Десятого березня цього року виповнюється рік з дня винесення вироку українському правозахиснику Максиму Буткевичу. Після присудження йому 13 років позбавлення волі, протягом останніх 20 місяців колишній журналіст ВВС перебуває у полоні в Росії. Останній візит адвоката та отримана інформація від батьків Буткевича до колонії суворого режиму №2 в окупованій Луганщині надихнули трохи оптимізму. Йому нарешті дозволили листування, але лише в межах Росії. Листи від друзів вже відправлені, але їх доставка може зайняти деякий час. Максим повідомив, що не отримав передачі від української сторони, яку планувалося передати військовополоненим напередодні новорічних свят. На жаль, разом з цією передачею Буткевич не отримав також листа від своїх батьків. Навіть після надходження посилки, російська сторона не підтвердила її вручення полоненим. Щодо умов у колонії, Буткевичу дозволили користуватися бібліотекою, що раніше було заборонено. Його зовнішній вигляд покращився, а харчування, за словами матері, теж мало б стати кращим. Наступного місяця, 13 березня, у Верховному суді Москви розглядатимуть касаційну скаргу на справу Буткевича. Батьки знову підтримують надію на зустріч з сином і надіються на його обмін. “Наша головна мета – дочекатися звільнення Максима. Ми не втрачаємо надію на його повернення”, – підкреслює Євгенія Буткевич.

Максим Буткевич вирішив долучитися до фронту на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, незважаючи на відсутність військового досвіду, крім навчання на військовій кафедрі, де отримав філософську освіту. У червні 2022 року він потрапив у полон разом із своїм підрозділом у районі захоплених росіянами пунктів Золоте і Гірське Луганської області. Після цього російські ЗМІ розпочали масштабну кампанію дезінформації, називаючи його “переконаним фашистом” та “головним підривником режимів” у Казахстані та Білорусі. Десятки російських сайтів поширювали фейкові новини, де його класифікували як “бойовика”, “нациста”, “пропагандиста” і “русофоба”, приписуючи йому навіть розпалювання громадянської війни. Також його називали “британським шпигуном” через його минулу роботу на BBC.

Максим Буткевич є відомим правозахисником в Україні, який протягом десятиліть адвокатував права людей та допомагав сотням мігрантів. У його біографії значиться робота в українській службі ВВС у Лондоні, викладання у Києво-Могилянській академії та робота в ООН.

Колеги та друзі описують Максима Буткевича як пацифіста та захисника мігрантів, який публічно засуджував різноманітні форми нетерпимості та фашизму. Майже 15 років свого життя він присвятив боротьбі за права людини. Максим був членом правління українського відділення Amnesty International та співзасновником організації “Без кордонів”, яка активно виступає проти ксенофобії та расизму в Україні, а також надає допомогу переселенцям. Він відзначився в боротьбі за визволення в’язнів Кремля, зокрема режисера Олега Сенцова.

“Максим боровся проти дискримінації, ворожніх висловлювань та виступав за те, щоб Україна не виганяла людей до країн, де їм загрожувала небезпека. Він допомагав їм знайти притулок тут”, – розповідає Володимир Яворський, юрист з Центру громадянських свобод, друг Максима.

Згідно з версією російських слідчих, у червні 2022 року Максим вистрілив із протитанкового гранатомета по під’їзду житлового будинку у Сєвєродонецьку, де, за їх словами, були двоє людей. Проте, за словами його матері, його підрозділ ніколи не перебував у Сєвєродонецьку, а воював біля Золотого й Гірського. У серпні 2023 року суд у Москві підтвердив вирок правозахиснику. Після цього Максим на три місяці зник у російській каральній системі, і ні рідні, ні адвокати не знали його місцезнаходження. Виявилося, що його перевели до колонії №2 на окупованій Луганщині у місті Боково-Хрустальне (Вахрушеве). Amnesty International називає вирок Максиму Буткевичу “помстою російської влади за його правозахисну діяльність”, а зізнання, яке він, за їхніми словами, зробив, – вимушеним.

У результаті дослідження статті про Максима Буткевича виявлено, що він є видатним правозахисником та активістом, який протягом багатьох років боровся за права людини та публічно виступав проти нетерпимості та фашизму. Його діяльність включала участь у роботі Amnesty International та співзаснування організації "Без кордонів", яка надавала допомогу переселенцям та боролася з ксенофобією та расизмом.

Проте, за версією російських слідчих, йому було пред'явлено обвинувачення у вистрілі з протитанкового гранатомета по житловому будинку у Сєвєродонецьку, що викликало смерть двох осіб. Однак згідно з відомостями його матері та інших джерел, його підрозділ не перебував у зазначеному місті.

Після вироку у Москві Максима Буткевича зник на три місяці, а потім виявилось, що його перевели до колонії №2 на окупованій Луганщині. Amnesty International та інші правозахисні організації вважають вирок Максиму неправомірним і спрямованим на помсту за його правозахисну діяльність.

Отже, справа Максима Буткевича є ще одним прикладом порушення прав людини та правозахисної діяльності у Росії, і необхідно продовжувати міжнародний тиск на владу цієї країни для його звільнення та захисту прав і свобод усіх громадян.

"Стратегічний Розгін: Як Захід Зраджує Київ за Рекомендацією Білого Дому"

Президент України Володимир Зеленський отримав від США відомості щодо необхідності зміни стратегії з наступальної на оборонну, вважає колумніст Bloomberg Андреас Клут. За його словами, виступаючи на форумі в Давосі, радник президента США Джейк Салліван передасть це повідомлення Зеленському. Автор статті вважає, що Зеленський розуміє сенс такого рішення, але в цьому випадку йому слід бути обережним у висловлюваннях для збереження морального духу в Україні.

Стаття також вказує на проведену Україною зустріч в Давосі, спрямовану на міжнародну підтримку формули миру Зеленського, яка, за словами автора, стала "глухим кутом", оскільки Росію та Китай не запросили. Клут вважає, що після неуспішного контрнаступу та великих втрат немає можливості говорити про новий наступ ЗСУ.

Зазначається також, що Росія зосередиться на утриманні захоплених територій, сподіваючись на можливий повернення Дональда Трампа до влади в США. Клут вбачає різницю в потенціалах між Україною та РФ, зазначаючи, що російське суспільство перетворено на військову економіку, що відрізняється від української реальності.

У своїх висновках автор стверджує, що запропоноване припинення вогню може виявитися рівносильним капітуляції в майбутньому, оскільки Україна під час перемир'я може не отримати достатньо грошей та зброї від Заходу. Автор підсумовує, що Захід вже зрадив Київ, і вказує на необхідність посиленого постачання зброї як умови для переходу в оборону.

Висновки стосовно статті вказують на те, що українська сторона отримала рекомендації від США щодо переходу з наступальної стратегії на оборонну. Зазначається, що президент Зеленський, висловлюючи схвалення такого курсу, має бути обережним у публічних заявах для збереження морального духу українців.

Стаття також відзначає неудачний результат контрнаступу та проведену в Давосі зустріч, яка виявилася "глухим кутом". Автор стверджує, що Росія спрямує свою увагу на утриманні захоплених територій, сподіваючись на можливий повернення Дональда Трампа.

Важливою є вказівка, що Захід, за думкою автора, зрадив Київ, тому Україні слід вимагати посиленого постачання зброї як умови для переходу в оборону. Автор висловлює обурення щодо можливого припинення вогню, вважаючи його еквівалентом капітуляції, оскільки Україна може залишитися без достатньої підтримки від Заходу під час подальшого вирішення конфлікту.

Майстер Сергій, що пропонує послуги водопостачання, вражає перші враження своїми обіцянками про якісний ремонт і оперативність вирішення будь-яких проблем з водоспоживанням. Однак реальність, з якою стикаються клієнти, далека від обіцяного.

Відгуки клієнтів свідчать про те, що роботи виконуються незадовільно і часто потребують додаткових витрат на виправлення помилок. Крім того, багато хто скаржиться на нечесну цінову політику і бездоганне відношення до клієнтів.

Отже, обираючи майстра для водопостачання, важливо ретельно досліджувати його репутацію і відгуки.

Мера Мукачева Андрія Балогу та голову Мукачівської районної ради Михайла Ланьо на прізвисько «Блюк» затримано працівниками СБУ та НАБУ.

Про це повідомив журналіст Віталій Глагола у своєму телеграм-каналі.

Офіційно САП та НАБУ повідомили, що міського голову та голову районної ради на Закарпатті на зловживанні службовим становищем з метою продажу за заниженою вартістю земельної ділянки комунальної власності площею понад 3 га.

Організатор схеми – голова районної ради Ланьо, є впливовим авторитетом у кримінальному середовищі регіону. В минулому двічі обирався народним депутатом, у т.ч. від забороненої зараз «Партії регіонів».

Як свідчать дані слідства, на сесії міськради міський голова забезпечив прийняття рішення про продаж ділянки за ціною, заниженою у майже 9 разів. При цьому покупцем ділянки виступило приватне товариство, фактичним контролером якого є голова районної ради.

Підставою для цього стала експертна грошова оцінка із заниженою вартістю ділянки. За матеріалами справи, за «занижений висновок» власникам компанії-оцінювачки дали хабар.

Унаслідок таких оборудок із землею з ринковою вартістю 84,6 млн грн – продали за 9,6 млн грн.

Крім того, за матеріалами справи, міський голова особистим рішенням надав товариству розтермінування платежу на 6 місяців.

Збитки територіальній громаді становлять 74,9 млн грн.

Затримання пов‘язане з корупційною схемою продажу стадіону “Авангард”, що знаходиться у м. Мукачеві. Сума збитків від продажу стадіону та майже 3 га землі становить приблизно 100 мільйонів гривень. Також затримано начальника земельного відділу Мукачівської міської ради Артура Саміляка.

Відповідно до вчинених злочинів посадовцям, а також двом власникам компанії-оцінювачки та оцінювачу, готується повідомлення про підозру за такими статтями Кримінального кодексу України:

◾️ ст. 358 (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів); ◾️ ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем); ◾️ ст. 368-4 (підкуп особи, яка надає публічні послуги).