Адвокат Роберт Амстердам презентує доказову базу: напади на УПЦ та її священиків під лупою

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Володимир Страшко, керівник дистанційної комерційної школи, повідомив про різке зростання звернень від батьків, які вирішили виїхати з дітьми за межі країни на невизначений термін. Раніше більшість заявок стосувалася хлопців у старших класах, яких родини намагалися вивезти до досягнення ними повноліття, однак сьогодні ця тенденція охоплює дітей усіх вікових категорій.

За словами Страшка, учні, які виїхали один чи два роки тому, спочатку зберігали український освітній компонент і навіть навчалися паралельно. Проте сьогодні дедалі більше сімей повністю відмовляються від української освіти, оскільки ухвалили рішення залишатися за кордоном назавжди.

Згідно з даними, учні старших класів, зокрема 11-класники, тепер рідше планують вступати до українських вишів. Серед випускників багато тих, хто не буде писати Національний мультипредметний тест (НМТ), оскільки вони не збираються повертатися в Україну для продовження навчання.

“Не лише хлопці, але й дівчата. В деяких класах таких дітей 90%, — зазначив Страшко. — Умовно, 27 з 30 учнів планують залишитися за кордоном”. За його словами, це не стосується лише тих, хто націлений на престижні університети за кордоном, — родини готові до вступу в будь-які заклади, аби тільки не повертати дітей в Україну.

Раніше міністр освіти та науки Оксен Лісовий визнав, що з початком повномасштабної війни Україна стикається з проблемою масового виїзду школярів. Багато з них залишають країну, щоб уникнути мобілізаційних обмежень, тоді як інші прагнуть забезпечити більш стабільне майбутнє для дітей. Народна депутатка Ніна Южаніна заявила, що перед початком навчального року країну залишили близько 300 тисяч дітей.

Діалоги про необхідність мирних переговорів з Росією в Україні знову стали актуальними після збільшення миротворчих ініціатив Китаю та нової пропозиції Туреччини виступати як платформа для мирного саміту. Не менш важливою стала підтримка Папи Римського Франциска, який запропонував Україні капітулювати "доки ситуація не погіршилася". Аналітик Микола Мельник вважає, що ці висловлювання та дипломатичні ініціативи свідчать про намагання Росії використовувати посередників для змусження України на переговори. Він підкреслює, що росіяни, ймовірно, розуміють, що стратегія війни може бути невигідною для них у зв'язку зі складнощами на фронті. Така ситуація може бути вигідною для України, оскільки дозволить зосередитися на обороні. Однак вирішальною залишається необхідність вирішення проблем з кадровим складом та озброєнням для успішної оборони.

Щодо реакції України та її союзників, Мельник та Ігор Рейтерович впевнені, що Україна не піддасться на умови Росії та продовжить втілювати мирний план, залучаючи міжнародну підтримку. Рейтерович зауважує, що такі обговорення — це звичайне явище, яке вимагає спокійного ставлення та активного застосування міжнародного права для забезпечення миру та стабільності.

Активізація обговорень про необхідність мирних переговорів з Росією в Україні свідчить про складність сучасної міжнародної ситуації та намагання Росії залучити посередників для досягнення своїх цілей. Однак важливо залишатися рішучими у відстоюванні національних інтересів та використовувати міжнародне право для забезпечення миру та стабільності.

Україна не повинна піддаватися на умови Росії, але продовжувати втілювати свій мирний план та залучати міжнародну підтримку. Подальша успішна оборона країни вимагатиме вирішення проблем з кадровим складом та озброєнням, а також розрахунку на підтримку союзників.