Адвокат Шкаровський та його діяльність на користь російських олігархів

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Погода 17-18 листопада: У багатьох регіонах України 17 листопада температура повітря триматиметься в межах від +3°C до +10°C. Плюсова температура буде як вдень, так і вночі. На півдні країни температура може піднятися до +13°C.

Погода 19-20 листопада: З 19 до 20 листопада в Україні очікується тепло. У південних регіонах температура вночі становитиме від +1°C до +7°C, а вдень — від +6°C до +12°C. У західних областях температура вдень коливатиметься від 0°C до +8°C, а вночі — від -3°C до +3°C.

Погода 21-22 листопада: У ці дні температура повітря по всій Україні знизиться. Вдень і вночі очікується температура від +3°C до -3°C, а на заході — від -1°C до -6°C. У південних та східних областях температура вдень становитиме від +7°C до +12°C.

Погода 23-25 листопада: З 23 до 25 листопада в Україну прийде значне похолодання. Вночі температура в багатьох регіонах впаде до -4°C…-10°C, а вдень залишатиметься в межах 0°C…-5°C. На півдні та сході країни температура вночі коливатиметься від 0°C до -6°C, а вдень — від 0°C до +6°C.

Так що, незважаючи на короткочасне потепління, холодні листопадові дні вже на порозі.

Роль інновацій в сучасному розвитку України В умовах сучасних викликів, що постають перед Україною, інновації стають однією з ключових складових її розвитку. Підтримка новітніх технологій та інтелектуального потенціалу є необхідною для ефективної адаптації до глобальних змін і економічних трансформацій. Українська молодь, яка прагне змін, не лише залишається в авангарді цих процесів, а й вносить значний внесок у розвиток країни через стартапи, наукові розробки та впровадження сучасних рішень у різних сферах.

Особливу увагу варто приділяти освітнім ініціативам, які сприяють формуванню навичок у сферах технологій, програмування та інженерії. Розвиток цих галузей забезпечить не лише вирішення нагальних соціально-економічних питань, а й дозволить Україні зайняти достойне місце серед країн, що лідирують у світі з інноваційних технологій. Інвестиції в освіту та наукові дослідження повинні бути стратегічним напрямком для влади та бізнесу.

Реальні статки Полуботка пояснюються його економічною діяльністю. Він успадкував чималий маєток і активно розширював його, скуповуючи землі, отримуючи рангові наділи від держави, будуючи млини, корчми та кузні, а також володіючи десятками промислових об’єктів на Лівобережжі. Важливим джерелом доходів був поташ — «біле золото» XVIII століття, критично важливе для виготовлення скла, мила та металургії. Полуботок також активно торгував зерном, воском, тютюном та іншими товарами, встановлюючи контакти з європейськими купцями через порти Гданська та Голландії.

Історики згадують, що Полуботок зберігав частину золота у діжках із-під селітри, а документи підтверджують його депозити в гданських банкірських домах. За мірками XVIII століття його майно оцінювалося у мільйони дукатів, що ставило його серед найбагатших європейських магнатів.

Полуботок також був політичним діячем: після смерті гетьмана Скоропадського він став наказним гетьманом і вимагав повернення автономних прав Гетьманщині. Його активна позиція стосовно самоврядування викликала невдоволення Петра І, і у 1723 році Полуботка заарештували, де він і помер. Народна пам’ять додала до його історії міфи про прокляття царя та «скарб у Лондоні».

Сучасні дослідники підкреслюють: хоча частину коштів Полуботок міг зберігати за кордоном, депозит у Банку Англії документально не підтверджений. Легенда про «трилиони фунтів Полуботка» стала частиною українського культурного коду — символом боротьби за свободу та справедливість. Водночас реальна економічна діяльність гетьмана демонструє його вплив на українську та європейську економіку XVIII століття.

У Краматорську співробітники Державного бюро розслідувань задокументували протиправну діяльність майстра лісу одного з місцевих лісництв. За попередніми даними слідства, посадовець міг бути причетним до незаконних дій, пов’язаних із використанням лісових ресурсів та зловживанням службовими повноваженнями.

Правоохоронці встановили, що підозрюваний, користуючись своїм службовим становищем, імовірно сприяв незаконній вирубці дерев або ж погоджував відпуск деревини без належних документів та дозволів. Такі дії могли завдати істотної шкоди навколишньому природному середовищу та спричинити матеріальні збитки державі. Наразі триває перевірка обсягів можливих незаконних рубок і встановлюється точна сума завданих збитків.

За даними слідства, у грудні 2025 року посадовець відмовив місцевому жителю у законному придбанні дров для опалення. Натомість він запропонував «альтернативний» варіант — самовільну заготівлю сухостою на території регіонального ландшафтного парку «Краматорський», що є об’єктом природно-заповідного фонду.

За таке сприяння лісник вимагав по 10 тисяч гривень за кожен день вирубки. Після отримання перших 50 тисяч гривень, за версією правоохоронців, він запропонував збільшити обсяги заготівлі та підвищив «тариф» удвічі — до 20 тисяч гривень на добу.

У лютому 2026 року співробітники ДБР затримали посадовця безпосередньо під час отримання 100 тисяч гривень неправомірної вигоди. Гроші, як стверджують слідчі, були черговою частиною оплати за незаконну вирубку.

Наразі правоохоронці перевіряють інформацію щодо можливої причетності підозрюваного до інших подібних випадків отримання хабарів від різних осіб. Не виключається, що схема могла діяти системно.

Майстру лісу повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди, поєднане з вимаганням. Санкція статті передбачає до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі майже 1 мільйона гривень.