Адвокат Шкаровський та його діяльність на користь російських олігархів

19 жовтня — це день, сповнений важливих традицій та пам’ятних подій. Він має багатогранне значення і в Україні, і в міжнародному контексті. Цей день можна присвятити родині, згадці про наших предків та підтримці тих, хто щодня бореться за здоров'я людей — медичних працівників. Окрім цього, 19 жовтня є символічною датою для кількох міжнародних і професійних свят, серед яких особливе місце займають такі дати, як День боротьби з раком грудей, День здоров’я дитячих кісток та День гуманітарної допомоги. Всі ці події мають на меті привернення уваги до важливих соціальних і медичних проблем, а також підтримку тих, хто бореться за життя та благополуччя інших.

В Україні цей день також є важливим для працівників харчової промисловості, адже 19 жовтня вони святкують своє професійне свято. Кухарі, технологи, кондитери та інші фахівці цієї галузі отримують визнання за свою важливу роботу, що забезпечує здоров’я та комфорт населення. Без їхньої праці неможливо уявити повсякденне життя, тому в цей день їм висловлюють подяку за їхній внесок у загальний добробут.

Народні традиції цього дня пов’язані з підготовкою до зими й сімейними застіллями: у давнину готували курячі страви — супи, пироги, запіканки — щоб зміцнити родину й здоров’я. Прикмети 19 жовтня підказують про погоду: ранкова роса або червоне небо ввечері віщують зміну температури чи негоду. День також вважають вдалим для налагодження зв’язків і спілкування з близькими.

Що не варто робити сьогодні: ображати померлих, влаштовувати гучні бенкети з надмірним вживанням спиртного під час поминань, сваритися з рідними або лихослівити. Також не рекомендується голосно розповідати про свої плани — за народними віруваннями, це може зіпсувати справи.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Одна з основних версій смерті Шевчика – самогубство. За попередніми даними, він міг застрелитися з мисливської рушниці «Сайга». На момент трагедії у Шевчика залишилися дружина та троє синів.

Поліція проводить розслідування на місці події, проте поки що деталі інциденту залишаються невідомими.

Дмитро Шевчик балотувався на посаду мера Кривого Рогу у 2020 році від партії «Слуга народу». На виборах він зазнав поразки, посівши третє місце, поступившись Костянтину Павлову від ОПЗЖ, який згодом став мером. Шевчик набрав 26% голосів, тоді як Павлов отримав 56,97% підтримки виборців.

Цікаво, що Костянтин Павлов також трагічно загинув, за версією поліції, застрелившись. Його смерть викликала суспільний резонанс, оскільки за два місяці після його смерті було знайдено мертвим його брата, який, за інформацією правоохоронців, отруївся. Через місяць після цього повісився його двоюрідний брат.

Після чергових масованих атак Росії на енергосистему України народний депутат Олексій Кучеренко висловив різку критику на адресу центральної влади та київської міської адміністрації, звинувативши їх у нездатності захистити критичну інфраструктуру. За словами Кучеренка, чиновники, які публічно заявляли про готовність об’єктів енергетики до таких нападів, фактично не вжили достатніх заходів для їхнього захисту. Ситуація, на його думку, не є просто технічною, а набуває політичного виміру, адже йдеться не лише про недоліки у виконанні конкретних проєктів, а й про відсутність належної координації та відповідальності серед органів влади.

Зокрема, депутат зазначив, що відсутність реальних результатів захисту енергетичних об’єктів є прямим наслідком бездіяльності та недооцінки загроз з боку відповідальних осіб. Він підкреслив, що на тлі постійних ракетних атак і відновлення інфраструктури необхідно було вжити оперативних заходів для зміцнення енергетичної безпеки країни. Олексій Кучеренко також звернув увагу на те, що уряд і місцева влада знову допустили формальне виконання обов’язків, замість того щоб працювати над реальним зміцненням системи.

«У мене абсолютно критичне відношення до професіоналізму уряду. Для мене однозначно, що і Найєм, і Кудрицький провалили захист укриттів. Я вважаю, там правоохоронці мають давно працювати», — заявив народний депутат.

Він окремо згадав і міського голову Києва Віталія Кличка. За словами депутата, столична влада не зробила всього можливого для фізичного посилення підстанцій і трансформаторних вузлів.

Кучеренко визнає, що жодне місто не може самостійно збити ракету чи дрон, але наполягає: на локальному рівні можна було мінімізувати наслідки прямих влучань. Йдеться не про систему ППО, а про елементарний технічний захист обладнання.

«Я не розумію, чому Київ не будував для трансформаторних вузлів і вузлів автоматики свій захист. А це мали б бути металеві троси, сітки, відповідні конструкції, які абсолютно можна було б будувати. І вони б значною мірою могли допомогти», — сказав він.

Депутат також нагадав, що Кличко — не лише мер, а й голова Київської міської державної адміністрації, тобто особа, яка несе відповідальність не лише політичну, а й управлінську. На його думку, міська влада «розслабилася і кошти використовує не за пріоритетами воєнного часу», тоді як захист енергетики мав бути абсолютним пріоритетом.

Контекст цієї критики стосується масштабної програми укріплення енергооб’єктів — так званих «саркофагів» для трансформаторних підстанцій, які мали витримувати удари. Кучеренко раніше стверджував, що жоден із 21 об’єкта третього рівня захисту не був завершений, програму фактично заморозили, а проєкти виявилися неефективними і надто дорогими. Він говорить, що гроші «просто закопувалися в землю», тоді як на місцях підстанції в багатьох випадках доводилися захищати підручними засобами — мішками з піском.

За його словами, наслідок ми бачимо зараз: попри офіційні заяви про готовність енергетичної інфраструктури до обстрілів, російські удари знову призводять до масових віялових відключень, і кияни залишаються без світла після кожної великої атаки.

Кучеренко вважає, що правоохоронні органи мають дати відповідь не лише щодо ракетного терору Росії, а й щодо організації захисту всередині країни — хто проєктував укриття для енергооб’єктів, хто їх будував, на що пішли кошти й чому ці укриття не виконали свою функцію.

Він підсумував, що частину проблеми створила держава, яка обіцяла захистити ключові енергооб’єкти, але не завершила критичні інженерні роботи, і частину — Київ, який, за його словами, не забезпечив базову фізичну оборону трансформаторних вузлів і автоматики на рівні міського господарства.