Актор Тарас Цимбалюк став новим “Холостяком”

Детектив Підрозділу детективів Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області Сергій Шиндерук у 2024 році задекларував отримання значних грошових подарунків від близьких родичок, які згодом були спрямовані на придбання коштовних активів. Відповідні дані містяться в його електронній декларації, аналіз якої оприлюднив антишахрайський проєкт «190».

Згідно з оприлюдненою інформацією, протягом року посадовець отримав суттєві суми коштів у подарунок, що стало ключовим джерелом фінансування великих покупок. Уже після надходження цих коштів Шиндерук оформив право власності на об’єкт нерухомості у Львові, а також придбав автомобіль, що значно розширило його майновий портфель.

Згідно з декларацією, у жовтні 2024 року детектив придбав квартиру у Львові площею 62 кв. м. Вартість житла становила майже 3,9 млн грн. Купівлю оформили в іпотеку за державною програмою «єОселя» на суму 2 млн грн. Решту коштів — близько 1,9 млн грн — посадовець сплатив власними коштами, походження яких пояснив грошовими подарунками від родичок.

За два дні до укладення угоди купівлі-продажу Шиндерук отримав загалом 2,1 млн грн від громадянок Шиндерук Лариси Іванівни (1,1 млн грн) та Шиндерук Олександри Антонівни (1 млн грн). Саме ці кошти, за даними проєкту «190», стали джерелом власного внеску для придбання квартири.

До появи власного житла, починаючи з 2023 року, детектив орендував квартиру у Львові. Водночас витрати на оренду житла в декларації не зазначені.

Дружина посадовця Маргарита Шиндерук разом із двома дітьми з 2016 року проживає у житловому будинку площею 216,7 кв. м у селі Грем’яче Рівненської області. Нерухомість належить родичці детектива — Шиндерук Ларисі Іванівні. На неї ж оформлена і земельна ділянка, на якій зведено будинок. Вартість цього майна, яким фактично користується родина, у декларації Сергія Шиндерука не вказана.

Крім того, у 2024 році детектив БЕБ придбав автомобіль FORD MONDEO 2012 року випуску за 157 тис. грн. За оцінками аналітиків, ринкова вартість такого авто може становити близько 350 тис. грн, що вдвічі більше від задекларованої ціни купівлі.

За минулий рік Сергій Шиндерук задекларував 769 тис. грн заробітної плати в БЕБ, трохи більше 7 тис. грн компенсації частини процентної ставки за кредитом у межах програми «єОселя» та 2,1 млн грн грошових подарунків від родичок. Його дружина отримала лише соціальні виплати по догляду за дитиною — 10 320 грн за рік, інших доходів вона не мала.

У декларації також зазначено, що детектив зберігає готівкою понад 9 тис. доларів США та має майже 15 тис. грн на банківських рахунках. Загальний обсяг задекларованих заощаджень становить близько 400 тис. грн. Заощадження дружини в документі не відображені.

Святковий період для багатьох людей минає у режимі постійної активності. Часті зустрічі, поїздки, зміна розкладу, яскраві емоції та безперервний інформаційний потік створюють відчуття руху без зупинок. У такому ритмі організм працює на межі можливостей, тому після завершення свят замість очікуваного піднесення нерідко приходять втома, внутрішня порожнеча й труднощі з поверненням до звичного повсякдення.

Фахівці пояснюють, що подібний стан є природною реакцією нервової системи на тривале перевантаження. Під час свят людина часто нехтує режимом сну, харчування та відпочинку, компенсуючи це емоційним підйомом. Коли зовнішні стимули зникають, організм сигналізує про потребу у відновленні, а різкий перехід до робочих буднів може лише посилити відчуття виснаження.

Знизьте очікування від себеНаприкінці року багато хто підсумовує прожите і чекає від свят особливих емоцій. Коли ці очікування не справджуються, виникає розчарування. Втома, апатія або внутрішня порожнеча після свят — поширене явище, яке не потребує боротьби.

Дозвіл проживати ці стани без самокритики знижує внутрішній тиск і допомагає швидше відновитися.

Поверніться до базових потребСвяткова метушня часто порушує режим сну, харчування та руху. Саме ці прості речі найбільше впливають на фізичний і психічний стан.

Регулярний сон, тепла їжа, вода та мінімальна турбота про тіло вже за кілька днів можуть дати відчутний ефект.

Робіть короткі паузиПостійний потік справ і думок не дозволяє нервовій системі перезавантажитися. Навіть кілька хвилин тиші без телефону, новин і розмов знижують напруження.

Короткі зупинки протягом дня допомагають повернути відчуття опори й контролю.

Прислухайтеся до емоційПісля свят емоційний стан часто буває суперечливим. Замість ігнорування важливо спробувати зрозуміти, про що сигналізують ці відчуття.

Роздратування може вказувати на перевтому, сум — на потребу у відпочинку, тривога — на нестачу визначеності. Усвідомлення цих сигналів допомагає коригувати ритм життя.

Обирайте наміри замість жорстких цілейРадикальні новорічні обіцянки часто створюють додатковий тиск. Психологи радять зосередитися на намірах — внутрішніх орієнтирах, які задають напрям, а не зобов’язання.

Спокій, баланс, турбота про себе або ясність у рішеннях легше інтегруються у щоденні дії.

Визначайте особисті межіПісля інтенсивного спілкування особливо важливо повернути власний простір. Це стосується як емоційних, так і фізичних меж.

Тиша, прогулянки, теплий душ або спокійна музика допомагають відпустити накопичену напругу.

Фіксуйте думки письмовоЗаписування думок допомагає впорядкувати внутрішній хаос. Навіть кілька рядків про переживання чи бажання часто дають більше ясності, ніж тривалі роздуми.

Щоденник дозволяє побачити повторювані стани та краще зрозуміти власні потреби.

Рухайтеся м’яко і без примусуПісля свят організму потрібне не навантаження, а делікатний рух. Повільні прогулянки, легка розтяжка або спокійна йога допомагають зняти накопичене напруження.

Рух без змагання та поспіху швидше повертає відчуття енергії.

Початок року без гонитвиПовернення до звичного ритму не повинно бути різким. Поступовість, уважність до себе та паузи — це спосіб зберегти ресурс, а не прояв слабкості.

Іноді найкращий старт нового року — дозволити собі не поспішати.

Президент Польщі Кароль Навроцький підписав закон, яким подовжено термін дії особливих програм захисту для українських громадян, що виїхали до країни через війну. Відповідно до документа, чинність цих програм триватиме до 4 березня 2026 року. Після цієї дати тимчасовий захист, що діяв від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, буде скасовано.

Новий закон передбачає низку змін у правилах перебування українців на території Польщі. Зокрема, для отримання соціальної допомоги на дітей відтепер необхідно, щоб хоча б один із батьків мав офіційне працевлаштування в країні та сплачував податки. Додатковою умовою стало регулярне відвідування дитиною навчального закладу — школи чи дитячого садка.

Голова адміністрації польського президента Збігнєв Богуцький заявив, що нові обмеження також торкнуться доступу до безкоштовних медичних послуг та інших пільг для тих, хто не працює. За його словами, ці зміни покликані запобігти так званому «соціальному туризму» з України за рахунок польського бюджету. Після завершення дії особливого захисту в 2026 році українські громадяни будуть розглядатися на загальних умовах для іноземців, без додаткових преференцій. За словами Богуцького, новий закон — останній у межах чинної формули допомоги. Окрім вже підписаного закону, найближчим часом президент Польщі має представити у Сеймі два нові законопроєкти. Перший стосується зміни умов набуття польського громадянства: пропонується збільшити термін необхідного проживання у статусі біженця з двох до десяти років.

Другий законопроєкт стосується заборони публічної демонстрації символіки Організації українських націоналістів (ОУН) та Української повстанської армії (УПА), а також запровадження відповідальності за «спроби поширення неправдивої інформації про Волинську трагедію».

Аналітики вважають, що ці законодавчі ініціативи можуть вплинути як на внутрішнє становище українських біженців у Польщі, так і на міждержавні відносини між Києвом і Варшавою.