Акторка Дарʼя Легейда вирішила приєднатися до ЗСУ

Українська Верховна Рада вирішила перевести відповідальність за регулювання азартних ігор та лотерей з Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) на Міністерство цифрової трансформації України. Цю ініціативу підтримали народні депутати Ярослав Железняк (“Голос”) та Олексій Гончаренко (“Європейська солідарність”). За їхніми словами, це рішення має базуватися на двох законопроектах — урядовому №9256 та №9256-1, який Железняк особисто вніс. Вони також планують посилити кримінальну відповідальність за незаконну рекламу та впровадити систему онлайн-моніторингу, щоб уникнути порушень. Глава Мінцифри, віцепрем'єр Михайло Федоров, має виступити на засіданні комітету з цих питань. Гончаренко закликає лобістів з ігрового бізнесу не спробовати перешкодити цьому процесу, обіцяючи розкрити імена тих, хто буде проти.

• Верховна Рада України вирішила передати регулювання азартних ігор та лотерей з КРАІЛ на Мінцифру.

• Ініціативу підтримали депутати Ярослав Железняк та Олексій Гончаренко.

• Рішення базується на законопроектах №9256 та №9256-1, які передбачають посилення відповідальності за незаконну рекламу та впровадження системи онлайн-моніторингу.

• Глава Мінцифри, Михайло Федоров, виступить на засіданні комітету з цих питань.

• Депутат Олексій Гончаренко закликає лобістів ігрового бізнесу не спробовати перешкодити цьому процесу, обіцяючи розкрити імена тих, хто буде проти.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

У мережі оприлюднено фільм про боротьбу за похоронний бізнес у столиці. Автори матеріалу стверджують, що цей ринок у Києві захопили структури, які підконтрольні керівництву столиці. Також у фільмі задокументовані випадки нелегального продажу ритуальних послуг людьми Володимира Кличко.

Вони наполягають, що протягом довгого часу керівні особи та структури приховують інформацію стосовно цієї теми. При цьому автори сюжету пов’язують переділ ринку з мером Києва Віталієм Кличком та його найближчим соратниками.

Зокрема, у скандальному відео про те, як команда Володимира Кличка заробляє буквально з кожного померлого кияна, а в своєму так званому бізнесі використовує погрози, шантаж та рейдерство. Крім того, “бізнес Кличко на померлих киянах” працює повністю нелегально, та ні копійки не заплатив до бюджету.

Ситуацію у відео коментує керівниця і власниця компанії «Петро Великий» Алла Ландар. Це підприємство надає ритуальні послуги в столиці з 1994 року. Ландар заявляє про рейдерство, та розказує про погрози в свою адресу.

Також у фільмі пряма мова інших киян, пострадавших від незаконних дій Кличка та його людей: в хід йшло все – від погроз, до примінення фізичної сили до жінок.

На скандальні звинувачення ніхто зі згаданих керівників столиці так і не відреагував.

В умовах швидкоплинного ринку та постійних змін у бізнес-середовищі важливою складовою успіху є ефективна комунікація. Не тільки з партнерами, клієнтами чи інвесторами, але й у межах самого колективу. Розробка правильних стратегій комунікації та впровадження сучасних інструментів дозволяє зберігати та посилювати конкурентні переваги. Важливо не лише передавати інформацію, а й робити це так, щоб вона була зрозумілою, актуальною та дієвою.

Перш за все, необхідно розглядати комунікацію як двосторонній процес, що передбачає зворотний зв'язок. Це означає, що не можна просто транслювати інформацію від одного до іншого — потрібно створювати можливості для обміну думками, ідеями, запитаннями та пропозиціями. Сучасні технології відкривають перед компаніями безліч можливостей для організації ефективної комунікації: від CRM-систем і внутрішніх чатів до відеоконференцій і інструментів для спільної роботи.

У грудні 2023 року приватний виконавець Київського округу Марія Фесик відкрила виконавче провадження для примусового виконання рішення суду. Вона визначила до стягнення 1,56 млн грн та 156,5 тис. грн власної винагороди. Підприємець сплатив усе наступного дня, після чого виконавець завершила провадження.

Втім уже наступного дня Фесик скасувала своє рішення, заявивши, що не врахувала нарахування пені, інфляційних втрат і 3% річних. Загальна сума зросла до 3,5 млн грн, після чого вона ініціювала арешт майна на 2,14 млн грн. 20 грудня з карткового рахунку бізнесмена було додатково списано 78 тис. грн.

Київський апеляційний суд 25 березня 2025 року визнав дії приватного виконавця незаконними, зафіксувавши грубі порушення процедури. Наразі відкрито кримінальне провадження за ч. 2 ст. 367 КК України — службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки.

Скандал навколо Катрушина та Фесик може стати показовим кейсом про зловживання у сфері виконавчого провадження та використання судових механізмів у бізнес-конфліктах.