Аліна Гросу знову натякнула на проблеми з чоловіком-росіянином

Петиція до президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери швидко здобула підтримку – 25 тисяч голосів за 3 дні. Ініціатори пропонують надати пріоритетний прийом на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим з Збройних Сил України після розпочаття повномасштабної війни. Цікаво, що попередня петиція нардепа Дубінського №22/204852-ЕП щодо мобілізації депутатів і чиновників набрала необхідну кількість голосів за 87 днів, але лише завдяки підтримці великих телеграм-каналів. На відміну від цього, петиція щодо мобілізації правоохоронців та держслужбовців отримала підтримку вже за лічені дні. Навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні ініціативи залучають голоси швидше, ніж колись, що свідчить про зростаючу активність громадян.

Українці демонструють активну громадянську позицію, підтримуючи петицію про мобілізацію правоохоронців та держслужбовців, яка набрала 25 тисяч голосів всього за 3 дні. Порівняно з аналогічною ініціативою депутата, яка здобула підтримку протягом 87 днів, це вражає. Швидкість збору голосів, навіть з урахуванням необхідності авторизації, свідчить про активізацію громадянського суспільства та важливість питання мобілізації кадрів у державний апарат під час потенційної війни.

Уночі до четверга, 11 квітня, Верховна Рада виконала важливу місію – завершила розгляд понад 4 тисяч відхилених поправок до законопроєкту щодо мобілізації. Народний депутат Ярослав Железняк довів цю новину до загального відома, підкресливши важливість виконаної роботи. Протягом 11 квітня очікується перехід парламенту до розгляду рекомендованих поправок, що стане наступним кроком у процесі прийняття закону в цілому. Ярослав Железняк розповів, що тривалий процес розгляду 4294 відхилених поправок завершився близько 2:00, затримавши увагу 11 годин. Не зважаючи на затягнуту процедуру, лише 30 депутатів залишилися в залі до її завершення. Відповідно до наступних кроків, після перерви до ранку та мотиваційного виступу військових, розпочнуться 31 голосування за враховані поправки до закону, а потім відбудеться голосування за законопроєкт в цілому.

На думку депутатів Ярослава Железняка та Олексія Гончаренка, у сесійній залі протягом більшої частини 11-годинного процесу було недостатньо депутатів для ефективного голосування, що може призвести до залишення всіх розглянутих поправок відхиленими. Кожен автор поправки міг наполягати на її включенні до голосування, але для її прийняття потрібно було б отримати 226 голосів.

Щодо самого законопроєкту щодо мобілізації, відзначимо, що 30 січня уряд зареєстрував нову редакцію законопроєкту (№ 10449), в якій, серед іншого, передбачено введення повісток через електронний кабінет призовника. Також уряд пропонував встановлення строку служби — у разі безперервної служби протягом 36 місяців під час дії воєнного стану. Звільнення з військової служби в такому разі мало здійснюватися у строки, визначені рішенням Ставки верховного головнокомандувача.

Зауважимо, що 7 лютого законопроєкт № 10449 щодо посилення мобілізації отримав підтримку парламенту на першому читанні, а 27 лютого комітет Ради з питань національної безпеки розпочав розгляд законопроєкту до другого читання. 9 квітня комітет із національної безпеки і оборони, за ініціативою Кабінету Міністрів, вилучив розділ про строки служби з законопроєкту і завершив його розгляд. Народна депутатка Ірина Фріз, член комітету, розкрила деталі затверджених поправок до законопроєкту, зокрема, надання консульських послуг громадянам України за кордоном з умовою оновлення персональних даних протягом 60 днів з моменту введення в дію Закону відповідно до вимог умов воєнного стану.

Впровадження електронного кабінету для військовозобов’язаного, призовника та резервіста залишається на сьогоднішній день правом, а не обов'язком. Це означає, що кожен військовослужбовець має можливість створити електронний кабінет для отримання інформації та здійснення необхідних дій онлайн, але він не є примусовим заходом. Такий підхід сприяє зручності та доступності обслуговування для військовослужбовців, але залишає вільним вибір кожного щодо участі в цьому процесі. Однак варто враховувати, що використання електронного кабінету може забезпечити швидке та зручне отримання необхідної інформації, спростити взаємодію з військовими органами та зробити процес виконання військових обов'язків більш ефективним. Тому, хоча це не є обов'язковою умовою, використання електронного кабінету може бути корисним для кожного військовозобов’язаного.

• Впровадження електронного кабінету для військовозобов’язаного, призовника та резервіста є на сьогоднішній день правом, а не обов'язком.

• Кожен військовослужбовець має можливість створити електронний кабінет для отримання інформації та здійснення необхідних дій онлайн.

• Хоча використання електронного кабінету не є обов'язковим, воно може забезпечити зручність та швидкість отримання необхідної інформації та спростити взаємодію з військовими органами.

• Використання електронного кабінету може зробити процес виконання військових обов'язків більш ефективним.

• Незважаючи на те, що це право, а не обов'язок, користування електронним кабінетом може бути корисним для кожного військовозобов’язаного, оскільки забезпечує зручний та доступний спосіб виконання військових процедур.

Перша леді України відмовилась від запрошення Білого дому відвідати виступ президента Байдена у четвер. За інформацією The Washington Post, організатори планували посадити Олену Зеленську поруч із російською опозиціонеркою Юлією Навальною під час виступу президента Байдена в Конгресі. Проте обидві жінки відмовились від участі у заході. У пресслужбі президента України підтвердили, що перша леді отримала запрошення від посольства України в США, але через заплановані події в графіку, зокрема візит дітей із дитячого будинку до Києва, вона не може взяти участь у заході. За статтею, Зеленська та Навальна мали стати символами опору російському президенту Путіну на фоні виступу президента Байдена на спільній сесії Конгресу. Проте можлива присутність Навальної викликала дискомфорт у українців, за словами джерела видання в Києві. Хоча багато хто в Україні висловлює підтримку Навальному за його боротьбу з Путіним, його заяви щодо Криму викликали певні суперечки. Офіційний представник Білого дому роз’яснив, що рішення Олени Зеленської, ймовірно, пов’язане з “збігом у розкладі”, і передав додаткові запитання в офіс Зеленської, яка не відповіла на прохання про коментар. Чиновник також додав, що розсаджування гостей завершують ближче до кінця процесу. Щодо відмови Юлії Навальної прийти на виступ Байдена, за словами її речниці, причиною була втрата енергії. “Юлю дійсно запрошували, але я думаю, що всі забувають про обставини, на тлі яких розгорталися події”, – сказала прес-секретарка Навальної Кіра Ярмиш. Вона пояснила, що з моменту смерті Навального Юлія весь цей час подорожувала. “Сьогодні перший день, коли вона взагалі вдома. Як і будь-якій людині, їй потрібен час, щоб прийти до тями, хоча вона дуже цінує запрошення, їй потрібно хоч трохи часу, щоб відпочити”. Один американський чиновник зауважив, що Білий дім напевно не інформував Київ про те, що Навальна вирішила відмовитися від участі. Проте, як зазначає The Washington Post, Навальна могла бути не єдиною причиною занепокоєння Києва. За даними видання, наразі Україна активно сприяє лобіюванню республіканців у Палаті представників з метою отримання підтримки для проголосування за ініціативу Байдена про надання допомоги в розмірі 60 мільярдів доларів. Таким чином, Україна прагне уникнути подразнення республіканців, які можуть взяти участь у президентських виборах у листопаді та потенційно увійти до Білого дому наступного року.

Під час свого візиту до Вашингтона у грудні, президент Зеленський зробив значні зусилля, щоб представити допомогу Україні як спільне питання обох політичних партій. За очікуваннями, під час свого виступу у четвер, президент Байден закликає республіканців у Палаті представників прийняти фінансування України “якомога швидше”, повідомив представник Білого дому. Ця ініціатива має важливе значення для України, яка знаходиться в складній ситуації, спричиненій російською агресією та економічними труднощами. Підтримка обох політичних партій США є важливим сигналом солідарності та підтримки українського народу в його боротьбі за незалежність та територіальну цілісність. Західні країни, у тому числі Сполучені Штати, мають віддати пріоритетне значення підтримці України, яка залишається ключовим союзником у визначенні демократичних цінностей та міжнародної безпеки.

У висновках можна відзначити, що візит президента Зеленського до Вашингтона у грудні відображає зусилля української влади залучити підтримку обох політичних партій США для надання допомоги Україні. Очікується, що президент Байден у своєму виступі закликає республіканців у Палаті представників швидко прийняти фінансування для України. Ця ініціатива має важливе значення для України в контексті її боротьби з російською агресією та економічними труднощами. Підтримка обох політичних партій США свідчить про солідарність з українським народом у його прагненні до незалежності та територіальної цілісності. Рішення забезпечити допомогу Україні є важливим кроком у зміцненні демократичних цінностей та міжнародної безпеки.