Альтернатива Starlink: в Україні з’явився власний супутниковий термінал

Андрій Данилко, знаменитий артист, відомий під сценічним ім’ям Вєрка Сердючка, поділився своїм поглядом на нинішню ситуацію в українській музиці, особливо щодо творчості молодих виконавців. В інтерв'ю для YouTube-каналу Євгена Синельникова він звернув увагу на один із найбільш виражених трендів останніх років — надмірне використання слова «додому» у патріотичних піснях. Данилко зазначив, що цей вислів став своєрідним штампом, який повторюється знову і знову, створюючи певну одноманітність у музичному просторі.

Артист підкреслив, що таке бездумне повторення певних фраз та тем у композиціях надає музиці однотипності, що позбавляє її індивідуальності. За його словами, коли пісня «заповнюється» однаковими ідеями, вона втрачає свою унікальність та емоційну глибину. Це створює враження, що багато пісень звучать схоже одна на одну, і важко віднайти ту саму неповторну, особливу атмосферу, яка могла б стати «підписом» того чи іншого виконавця.

«Не робіть так, як усі. Бо я слово „додому“ чути не можу… В кожного „додому“. Вона вже не звучить як відвертість», — зазначив Данилко. Він додав, що українська мова та патріотизм важливі, але зміст пісні має бути щирим і талановито поданим, інакше слухач не відчує емоції, незалежно від теми.

Також артист зізнався, що наразі немає молодих виконавців, яких би він постійно слухав, хоча й визнає наявність талановитих артистів. Він наголосив, що популярність приходить лише через справжній талант, а не через модні фрази чи тренди.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Про це повідомив журналіст Олег Новіков.

Слідство зазначає, що у 2020-2023 роках Басан набув у власність низку дорогих активів, зокрема нерухомість, земельні ділянки та криптовалюту.

“За даними слідства, нова підозра Басана стосується відмивання коштів та недостовірного декларування. Зокрема, на той час директор Агентства місцевих доріг Полтавщини придбав житловий будинок на 200,3 кв. м з гаражем, будинком охорони, господарською будівлею та басейном у передмісті Полтави вартістю 13,7 млн грн”, — зазначили представники НАБУ та САП.

Крім того, підозра включає інші великі активи, такі як:

На активи наклали арешт, оскільки, як зазначив директор НАБУ Олександр Новіков, “слідство вважає, що Басан з метою приховування походження майна та його наявності оформив активи на родичів, залишивши за собою лише криптовалюту, яку не декларував. Родичі не мали законного доходу для отримання такого майна.”

Ще у 2019 році Національне антикорупційне бюро відкрило кримінальне провадження проти Басана. У вересні 2022 року йому оголосили підозру та тимчасово звільнили з посади через призов на військову службу.

Справу продовжували розглядати в суді. У жовтні 2022 року Вищий антикорупційний суд змінив запобіжний захід для Басана, зобов’язавши його внести 3,7 млн грн застави замість особистого зобов’язання. У січні 2023 року його звинуватили у зловживанні службовим становищем.

За матеріалами досудового слідства, з 20 по 22 грудня 2018 року, Басан уклав 22 однотипні договори на розробку проектно-кошторисної документації для ремонту ділянок доріг, таких як Чорнухи – Лубни та Миргород – Велика Багачка. Як зазначили в слідстві, при укладанні угод закупівлі було штучно поділено, щоб уникнути відкритих торгів. Це дозволило приватним підприємствам отримати неправомірну вигоду в понад 5 млн грн завдяки завищенню вартості проєктних робіт.

Окрім цього, у грудні 2018 року Басан, за версією слідства, здійснив нецільове використання бюджетних коштів, укладаючи договори на капітальний ремонт доріг, що також призвело до завищення сум оплат.

Розгляд апеляцій на ці звинувачення триває.

Згідно з оприлюдненими даними, Китай посів позицію лідера серед країн-постачальників імпортованих товарів до України. Це свідчить про зростаючу роль китайської продукції на українському ринку та може вказувати на посилення економічних зв'язків між двома країнами.

Україна зафіксувала від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі на рівні 13,7 мільярдів доларів США за перше півріччя 2024 року. Це означає, що обсяг ввезених товарів перевищив обсяг їхнього вивезення за кордон.

Україна експортувала товарів на 19,5 мільярдів доларів. Основні країни-покупці – Польща (2 млрд. дол.), Іспанія (1,6 млрд. дол.) і Китай (1,6 млрд. дол.).

Основна стаття експорту – продовольство (12,4 мільярда). Далі йдуть метали та мінеральна продукція.

Імпорт склав 33,2 млрд. доларів. Товари завозилися з Китаю (на 6,4 млрд. дол.), Польщі (3,7 млрд. дол.) і Німеччини (2,6 млрд. дол.).

Основні статті імпорту – машини, обладнання і транспорт (11,4 млрд. дол.), продукція хімічної промисловості (5,9 млрд. дол.), паливо (4,3 млрд. дол.).

Цікаво, що 14% імпорту не оподатковувалося. Податки на решту імпорту зросли на 10% порівняно з попереднім півріччям.