Головком ЗСУ: Ми вже знаємо чим будемо боротися проти “Шахедів”

В Київській області зареєстровано спалах ентеровірусної інфекції, спричиненої вірусом Коксакі. За даними медичних установ, захворіли 13 дітей, з яких 12 уже успішно завершили лікування в стаціонарі та повністю одужали. Однак одна дитина досі перебуває в лікарні під постійним наглядом лікарів. Відзначається, що фахівці активно проводять епідеміологічне розслідування та вживають заходів для локалізації вогнища інфекції, щоб запобігти подальшому поширенню вірусу.

Лікарі підкреслюють, що в більшості випадків інфекція Коксакі протікає в легкій формі або навіть безсимптомно. Однак у деяких випадках захворювання може маскуватися під типові ознаки ГРВІ, зокрема лихоманку, біль у горлі, нежить, діарею та головний біль. Важливими симптомами є також висипка та водянисті пухирці, що можуть з’являтися в роті, на долонях і стопах.

Медики пояснюють, що вірус передається повітряно-крапельним шляхом, через контакт із зараженими поверхнями й немитими руками, а також через забруднену їжу чи воду; інкубаційний період зазвичай становить 3–6 днів. Тому головні заходи профілактики — ретельне миття рук, провітрювання приміщень, дезінфекція побутових поверхонь, окремі речі для хворого та при необхідності — ізоляція дитини від колективу до одужання.

У більшості випадків лікування симптоматичне: жарознижувальні, регідратація, анальгетики та спостереження педіатра; специфічної антивірусної терапії немає. Медики закликають батьків не займатися самолікуванням і при появі характерних висипів або загостренні стану негайно звертатися до лікаря, особливо якщо з’явилися сильний біль у грудях, задишка, сплутаність свідомості або висока температура, що не падає.

За інформацією Центру громадського здоров’я, наразі нових випадків у регіоні не виявлено, триває епідеміологічне розслідування, в закладах охорони здоров’я посилюють протиепідемічні заходи. Батькам радять уважно ставитися до стану дітей, особливо дошкільного віку, і дотримуватися правил гігієни у дитячих колективах.

Державне бюро розслідувань завершило досудове розслідування щодо інциденту, в якому правоохоронниця з Чернівецької області, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, спричинила дорожньо-транспортну пригоду, що призвела до загибелі людини. Обвинувальний акт у цій справі передано до суду для подальшого розгляду.

За інформацією слідства, трагедія сталася в ніч з 27 на 28 липня 2025 року в місті Новоселиця Чернівецького району. О 01:45 правоохоронниця, яка перебувала за кермом власного автомобіля, не змогла впоратися з керуванням на заокругленій ділянці дороги. Внаслідок цього її транспортний засіб вийшов за межі проїжджої частини та врізався у бетонну перешкоду. У результаті ДТП пасажир автомобіля загинув на місці.

У салоні разом із водійкою перебували троє її подруг, з якими вона того вечора відпочивала та вживала алкоголь. Внаслідок зіткнення 35-річна пасажирка загинула на місці, ще дві жінки отримали травми різного ступеня тяжкості. Водійку госпіталізували; пізніше їй повідомили про підозру.

Експертиза підтвердила, що жінка керувала автомобілем у стані алкогольного сп’яніння: рівень алкоголю в крові становив 1,45 проміле. За рішенням суду обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Зазначається, що підозрювана повністю визнає свою вину.

Розслідування проводилось працівниками ДБР за сприяння Національної поліції. Обвинувачення їй пред’явлено за частиною 3 статті 286-1 Кримінального кодексу України — порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, що спричинило смерть потерпілого. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.

Обвинувальний акт уже скеровано до суду — наступним етапом буде розгляд справи в порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством. Представники ДБР відзначили, що розслідування завершено з повним збиранням доказової бази та у взаємодії з уповноваженими правоохоронними органами.

«Укренерго» — ключова ланка енергетичної безпеки України, на плечах якої лежить стабільність національної енергосистеми та розвиток інфраструктури передачі електроенергії. Проте останні роки стали для компанії періодом серйозних випробувань — низка кримінальних проваджень, гучні публічні скандали та численні фінансові претензії поставили під сумнів прозорість її діяльності. Серед найгостріших звинувачень — проведення сумнівних тендерів із фіктивними переможцями, укладання контрактів із пов’язаними структурами, завищення вартості підрядів і завдання державі збитків, що, за оцінками слідства, сягають понад 380 мільйонів гривень.

Період, коли управління офісом проєктів очолив Володимир Кудрицький, став переломним для підприємства. Йому доручили розробку довгострокової стратегії та визначення інвестиційної політики компанії. Саме тоді «Укренерго» опинилося на роздоріжжі між реформами, що мали забезпечити ефективність та відкритість, і старими практиками, які тягнули за собою конфлікти інтересів, внутрішні суперечності та недовіру з боку суспільства.

У 2016 році попри програш у офіційному конкурсі на посаду голови «Укренерго», Ковальчук утримав крісло за неформальної підтримки впливових осіб. Саме в цей період Кудрицький поступово став ключовою фігурою всередині структури.

З 2018 по 2020 рік підприємство уклало серію контрактів, що згодом стали об’єктом кримінальних проваджень. Один із найрезонансніших — із ТОВ «Візін Річ». Компанія з капіталом 100 гривень, формальним директором-пенсіонером і частою зміною юридичних адрес отримала підряди на десятки мільйонів. За матеріалами слідства, саме Кудрицький і відповідальний за економічну безпеку Сергій Тоцький підписували контракти, загальна сума яких перевищила 13 млн гривень.

Банк «Конкорд», що виступав гарантом фірми, офіційно заявив у суді, що угоди суперечать інтересам держави — фактично підтвердивши їхній фіктивний характер.

Окрема історія — будівництво підстанції 500 кВ «Кремінська» на Луганщині. З 2016 року кошторис об’єкта зріс із 500 млн до 1,7 млрд гривень. За даними слідства, умови тендеру сформували так, щоб відхилити дешевші пропозиції. Завдані державі збитки оцінили у 380 млн гривень. У 2021 році колишнім посадовцям оголосили підозри за ст. 364 ККУ.

Попри розслідування, у 2020 році «Укренерго» уклало нові контракти — зокрема, на 65 млн гривень із корпорацією «Союз», пов’язаною з бізнесменом Костянтином Григоришиним і заводом «Запоріжтрансформатор». Вартість обладнання була співмірною з попередніми тендерами, фігурантами кримінальних справ щодо завищення цін.

Матеріали журналістських розслідувань також вказували на інтереси керівництва компанії у секторі «зеленої енергетики». Компанії «Хорос» і «Проенерджі», очолювані колишніми підлеглими Ковальчука, отримували вигідні контракти на підключення вітрових і сонячних електростанцій, включно з об’єктами «Нікопольської СЕС» Ріната Ахметова.

Паралельно компанія демонструвала фінансові втрати. За 2021 рік збитки «Укренерго» перевищили 2,7 млрд гривень. При цьому керівник компанії у 2021 році отримував в середньому 558 тис. гривень щомісяця — один із найвищих показників у держсекторі.

Також виникли питання щодо особистої декларації. У 2020 році Кудрицький не подав щорічний звіт, аргументуючи це тим, що «Укренерго» стало приватним АТ після корпоратизації. Водночас 100% акцій компанії залишається у державній власності.

У 2020 році було створено ТОВ «Укренерго Цифрові рішення», співвласником якого став Кудрицький. Керівником компанії призначили його заступника Андрія Немировського. Фірма, створена у жовтні, уже через два місяці показала доходи у майже мільйон гривень, а згодом виграла тендери, зокрема на 750 тис. гривень для організації корпоративних заходів. Ці обставини експерти називають ознаками потенційного конфлікту інтересів.

Перевірка НКРЕКП у 2021 році підтвердила численні порушення — від невиконання інвестиційних програм до неефективного використання коштів. Але суттєвих кадрових рішень або покарань не відбулося.

Сьогодні «Укренерго» залишається критично важливим для енергобезпеки України — особливо в умовах війни. Але історія останніх років демонструє, що реформаторські обіцянки трансформувалися у низку корупційних епізодів, кадрових рішень без конкурсу, фінансових втрат і кримінальних справ без вироків.

27 листопада поєднує кілька важливих подій, що відображають різні пласти історії, культури й духовності. У цей день в Україні вшановують заснування Національної академії наук України — установи, що стала фундаментом розвитку національної науки, технологічного прогресу та інтелектуального потенціалу держави. Від моменту створення НАНУ відіграє ключову роль у формуванні наукових шкіл, підтримці досліджень світового рівня й упровадженні інновацій, які визначають майбутнє країни.

Поряд із науковою спадщиною цього дня згадують постать святого великомученика Якова Персіянина. Його життєвий шлях, що припав на IV століття та перську епоху правління царя Сапора II, є прикладом непохитності віри та моральної мужності. Попри високі посади при царському дворі, Яків відкрито сповідував християнство, підтримував одновірців і не відмовився від переконань навіть перед лицем переслідувань. День його пам’яті нагадує про те, що духовна сила здатна долати найсуворіші випробування.

27 листопада 1918 року відбулися перші установчі збори НАНУ. Президентом Академії обрали Володимира Вернадського, секретарем — Агатангела Кримського. Академія об’єднала видатних вчених та отримала завдання координувати наукові дослідження, сприяти розвитку освіти та формувати наукову політику країни. Сьогодні НАНУ залишається символом української науки та незалежності досліджень.

У світі 27 листопада відзначають День подяки — традиційне свято вдячності за врожай, життя та добробут. Найвідоміше воно в США та Канаді. Перший День подяки у США святкували пілігрими у 1621 році разом із корінними американцями, а офіційним святом його проголосив президент Авраам Лінкольн у 1863 році.

Іменини 27 листопада святкують Андрій, Борис, Василь, Володимир, Всеволод, Гаврило, Дмитро, Іван, Микола, Олексій, Роман, Сергій. Талісман дня — рубін, який символізує пристрасть, глибоке кохання та силу серця.

Серед пам’ятних подій 27 листопада — початок Першого хрестового походу (1095), прем’єра п’єси Івана Франка «Украдене щастя» (1893), підписання заповіту Альфредом Нобелем (1895), установчі збори НАНУ (1918), перший рейс львівського тролейбуса (1952) та визнання повторного голосування на виборах президента України недійсним (2004).

27 листопада поєднує науку, духовність і традиції, нагадуючи про важливість освіти, пам’ять про історичних героїв та вдячність за життя.