Американський експерт прогнозує сповільнення російського наступу

У минулу п'ятницю, 7 червня, стало відомо, що Україна втратила контроль над стратегічно важливими територіями. Село Работине, розташоване в Запорізькій області, тепер опинилося поза межами української влади, що створює небезпеку для безпеки регіону. Також втрачено контроль над селом Кринки, розташованим на лівобережжі Херсонської області, що є серйозним випробуванням для обороноздатності країни.

Ці події підкреслюють наявність напруженої ситуації в певних регіонах України та потребу у посиленні обороноздатності та захисті національних інтересів. Уряд країни звертає увагу на цю проблему та вживає заходів для відновлення контролю над втраченими територіями. Водночас, міжнародна спільнота має виявити рішучість у підтримці суверенітету та територіальної цілісності України, аби запобігти подальшому загостренню конфлікту.

Необхідно приділяти належну увагу зміцненню обороноздатності країни та забезпеченню безпеки всіх її громадян. Тільки таким чином Україна зможе ефективно протистояти будь-яким загрозам ззовні та забезпечити мирне майбутнє для свого народу.

Про це заявила заступник голови Комітету Ради з оборони і нацбезпеки нардеп від «Слуги народу» Мар’яна Безугла, коментуючи засідання Комітету, на якому були присутніми командування ЗСУ – голова Генштабу Баргилевич, його заступник Драпатий, заступник голови ГУР Скібіцький, заступник Сирського Лебеденко та інші вищі офіцери.

За словами Безуглої, на комітеті «зафіксовано брехню з приводу Кринок і Работиного».

“Работине вже кілька тижнів не наше. І про це мовчать. І Кринки де-факто вже теж (нещодавно). Работине – єдиний результат контрнаступу Залужного, село в низині, що стало цвинтарем життів, західної техніки і самовпевненості генералітету. Тепер це ще для мене символ брехні і «нічого не змінилося». Кринки – кривавий проєкт [командувача Об’єднаних сил] Содоля, який пішов на підвищення, щоб втратити Авдіївку і упустити Харківщину. Генерали, ви вважаєте, що союзники дурні, вони не бачать із супутників, що і як відбувається? Серйозно? У соцмережах і на карті Deep State більше правди”, – написала нардеп у Facebook.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Хоча ці дані не були офіційно підтверджені урядом України, вони породжують нові питання щодо можливої ​​взаємодії українських посадовців з Росією після анексії Криму та початку війни на Донбасі.

У них згадують міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, ексгенпрокурора Андрія Костіна, ексзаступника голови ОП Андрія Смирнова і колишнього заступника міністра інфраструктури Юрія Васькова.

У всіх останні візити датовані 2019 роком, коли за підсумками виборів вони отримали посади.

Стверджується, що Смирнов, підозрюваний НАБУ в незаконному збагаченні, з 2014 по 2019 рік 22 рази відвідував РФ.

Нещодавно звільнений генпрокурор Костін – 11 разів, Федоров – 12 разів. Обидва – незадовго до президентських виборів у 2019 році. Васьков – 19 разів.

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Зокрема опитування показало, що 55% респондентів підтримали думку, що для припинення війни Україна має пожертвувати територією. У вересні 2024 року це підтримувало лише 39% опитуваних, а у квітні всього 26%.

Своєю чергою у CBOS наголосили, що ця зміна показує зростаючу втому від довготривалої війни, адже раніше громадяни Польщі підтримували те, аби Україна продовжувала свою боротьбу.

Також опитування показало, що молодь Польщі, а саме люди віком від 18 до 24 років, жителі менших міст, люди з нижчим рівнем освіти та поляки з консервативнішими поглядами переважно підтримують мир шляхом перемовин.

Водночас українці думають по-іншому. Опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) показало, що майже дві третини українців готові терпіти війну “стільки, скільки буде потрібно”. Такий показник трохи знизився з 73% наприкінці 2023 року до 63% у жовтні 2024 року, проте більшість досі рішуче відкидає територіальні поступки.

Раніше радник керівника Офісу Президента Михайло Подоляк заявив, що переговори між Україною та Росією станом на сьогодні неможливі. За його словами, Російська Федерація може сісти за стіл переговорів лише через інструменти примусу.

Також голова Офісу президента Андрій Єрмак наголосив, що переговори про мир почнуться лише тоді, коли РФ не матиме ресурсів для ведення війни. Він зазначив, що через це “попереду неймовірно велика робота”.