Американський експерт прогнозує сповільнення російського наступу

Україна готує єдину методику закупівель у цивільному будівництві: що це означає для відновлення країни

Українська держава планує впровадити єдину методику закупівель супутніх послуг та робіт у цивільному будівництві для проєктів відновлення. Ця ініціатива, яку зазначила голова комітету Верховної Ради Олена Шуляк, покликана забезпечити якість та ефективність будівельних проектів, а також враховувати думку професіоналів у цій галузі. Розробку нових стандартів проводитимуть у співпраці з представниками ринку та експертами. Очікується, що це сприятиме покращенню якості послуг і експертизи в цій сфері.

У процесі розробки методики враховуватимуться інтереси урбаністичної та архітектурної спільноти, а також забезпечиться відкритий конкурентний відбір учасників на державні замовлення. Запровадження цифрової екосистеми відновлення України DREAM покликане спростити управління проектами відбудови та забезпечити їхній моніторинг від етапу відбору до завершення реалізації.

Україна активно працює над впровадженням єдиної методики закупівель у цивільному будівництві для проєктів відновлення. Ця ініціатива, яка здійснюється у співпраці з представниками ринку та експертами, має на меті забезпечити якість та ефективність будівельних проектів. Важливою складовою процесу є врахування думки урбаністичної та архітектурної спільноти. Запровадження цифрової екосистеми DREAM сприятиме спрощенню управління та моніторингу проектів відбудови. Такий підхід дозволить залучити всіх зацікавлених сторін до відновлення країни на рівних умовах та забезпечить покращення якості послуг і експертизи у цій галузі.

Україна готується до нового контрнаступу: пріоритет – оборона

Президент України Володимир Зеленський підкреслив важливість оборони та готовності до нових військових операцій під час інтерв’ю для Fox News. За його словами, безпека військових – це основний пріоритет, оскільки втрати серед військових загрожують всій обороні. Зеленський також зазначив про готовність до дій у Чорному морі та підготовку сюрпризів для Росії, наголосивши на важливості захисту півдня та сходу, де концентрується значна кількість російських військ. Президент закликав до посилення систем ППО Patriot та інших засобів оборони. Водночас він підкреслив необхідність концентруватися на сучасному контексті, уникнувши згадування минулих подій. Щодо успішності контрнаступу в майбутньому, Зеленський відзначив, що вона залежить від різних чинників та поточного контексту. Раніше українські війська провели успішний контрнаступ, звільнивши ряд населених пунктів на сході та півдні країни. Проте зараз російські війська активізували свої атаки, взявши під контроль Авдіївку та збільшивши активність в інших районах. Зеленський підкреслив, що для Росії захоплення Авдіївки є значним досягненням за 9 місяців війни. Керівник ГУР Міноборони Кирило Буданов вважає, що у Росії недостатньо сил для захоплення Луганської та Донецької областей.

Українські війська готуються до нового контрнаступу та військових операцій, зокрема в обороні країни бере участь велика кількість російських військ. Президент Зеленський підкреслив важливість захисту життя військових та заявив про готовність України здійснювати дії у Чорному морі та приготування сюрпризів для Росії. Крім того, Зеленський висловив необхідність посилення оборонних систем та закликав зосередитися на сучасному контексті, уникнувши згадування минулих подій. Також було зауважено, що успіх контрнаступу в майбутньому залежатиме від різних факторів, і російські війська продовжують інтенсифікувати свої атаки на різних фронтах.

Українська зброя: зброєвиробництво після російської агресії

Після розпаду Радянського Союзу Україна опинилася перед викликом відновлення своєї збройної промисловості. Безгосподарність і корупція, а також зосередження виробництва на російських покупцях зробили її залежною від імпорту. Здача ядерного арсеналу в обмін на гарантії суверенітету теж збентежила оборонний потенціал. Тепер, після війни, Україні необхідне все: від базових боєприпасів до складної техніки. Міністр стратегічної промисловості Олександр Камишин заявив про успіхи в розробці ракет власного виробництва, але багато хто визнає, що досягнення рівня високотехнологічної зброї візьме десятиліття. Збройні сили зазнають тиск через недостатність боєприпасів і зброї, а прогнози розвідки США щодо втрат ППО лишають сумніви. За допомогою світових партнерів, Україна отримала деяку допомогу, але це далеко не вистачає для задоволення потреб країни.

Українські чиновники стикаються з серйозними викликами у відновленні вітчизняної збройної промисловості. Незважаючи на обмеження щодо оприлюднення точних цифр виробництва з міркувань безпеки, стає очевидним, що Україні необхідно збільшити виробництво зброї. Недостатнє фінансування з боку держави і обмежений доступ до інвестиційного капіталу ускладнюють ситуацію. Влада веде дискусію щодо використання заморожених активів російського Центрального банку, проте це лише один з кроків. Не лише фінансові аспекти, а й нестача вибухонебезпечних речовин, які поставляються з-за кордону, ускладнюють ситуацію. Додаткові труднощі виникають через неспроможність українських міністерств організувати ефективні закупівлі та контракти. Водночас, підвищення виробництва зброї стає необхідним, і українська промисловість зброї намагається відповісти на цей виклик, хоча зі зростанням обсягів виробництва виникають нові труднощі з плануванням та закупівлею сировини.

Українські виробники зброї стикаються з численними викликами, які ускладнюють процес нарощування виробництва. Чиновники стверджують, що спрощують процедури, проте на шляху до успіху зустрічаються різноманітні перешкоди. Співпраця з західними компаніями стає одним із шляхів розвитку, проте ситуація ускладнюється атаками російських сил на виробництва. Українські компанії вживають заходів для збереження виробництва, переносячи його за межі країни та дублюючи ключові процеси. Ці заходи, хоч і сприяють збереженню виробництва, знижують його ефективність. Виробники розмірковують над шляхами вирішення цих проблем, розуміючи, що їхня успішність на цьому шляху визначатиме майбутнє української оборонної галузі.

Українські виробники зброї стикаються зі складними викликами, але залишаються відданими розвитку оборонної галузі. Неспростовність фінансування, важкі умови ринку та загрози безпеки змушують їх шукати нові шляхи і стратегії. Співпраця з західними партнерами, такими як Rheinmetall, BAE Systems і Baykar, відкриває нові можливості, але атаки російських сил на виробництва ставлять під загрозу цей напрямок розвитку. Українські компанії демонструють гнучкість і винаходливість, розміщуючи частину виробництва за кордоном та вживаючи заходів для збереження ефективності. Однак успіх цього шляху залежить від здатності подолати перешкоди та забезпечити стабільний розвиток української оборонної промисловості.

Володимир Зеленський віддав інтерв'ю телеканалу Fox неподалік від лінії фронту, акцентуючи на важливості української війни для американців. Порівняно з Володимиром Путіним, який раніше звертався до Fox з Кремля, Зеленський відповідав на запитання, перебуваючи на тлі зруйнованого будинку, що підкреслювало тяжкість ситуації в Україні. Це інтерв'ю вийшло на Fox News, каналі з великою аудиторією, яка переважно схильна до Республіканської партії, дозволивши Зеленському передати своє головне послання американському консервативному населенню.

Ведучий Fox News, Брет Баєр, вирушив до України з метою поставити президенту Зеленському питання, які цікавлять американців після двох років інтенсивних військових дій. Це вже не перше інтерв'ю Баєра з українським лідером: вони зустрічалися раніше як минулого, так і позаминулого року. У ході інтерв'ю Баєр запитав Зеленського, чи дивився він інтерв'ю з Путіном. Президент відповів: "У мене не було двох годин, щоб слухати марення про нас, війну і США".

За даними видання Forbes, захоплення Куп'янська наразі є головною тактичною метою Росії, що підкреслює значення візиту ведучого Fox News до цього регіону України.

Згідно з Forbes, шматочок Харківської області став би великим подарунком для Путіна до дня виборів від російської армії. Цей факт намагався викреслити Зеленський перед республіканцями, демонструючи, що війна триває, і Україна наразі не має "плану Б". Володимир Зеленський визначив діалог з США як пріоритет, оскільки Україні надзвичайно потрібна допомога для подальшого протистояння на фронті проти Росії.

З початку війни міжнародні партнери України обіцяли надати їй допомогу під загальною сумою майже 170 млрд євро. З цієї суми 40% припадає на військову підтримку, 50% на фінансову допомогу і близько 10% на гуманітарну допомогу. Допомагали 42 країни, але основним донором з 71 млрд євро стали Сполучені Штати. Адміністрація Джо Байдена вже восени звернулася до Конгресу із закликом схвалити додаткове фінансування для України.

У запропонованому пакеті на суму понад 100 млрд доларів понад 60 млрд доларів призначалося на витрати, пов’язані з війною Росії проти України. Проте це питання залишається невирішеним через опір республіканців, які спочатку вимагали пов’язати його з вирішенням внутрішніх проблем США, зокрема з посиленням контролю за південним кордоном.

Заявили, що подальша передача озброєнь загрожує безпеці самої Америки. Для заповнення вичерпаних дворічною підтримкою України запасів Пентагону необхідне ухвалення відповідного закону, навколо якого розгорілися суперечки в Капітолії.

Хоча здається, що обидві фракції у Сенаті нарешті знайшли компроміс, проблема залишається. Дональд Трамп закликав "не робити дурниць", вважаючи, що хвиля невдоволення принесе його до Білого дому на майбутніх виборах. Його послухалися прихильники в Палаті представників Конгресу.

Зеленський раніше пропонував Трампу особисто приїхати до України. У інтерв’ю Fox News він додав, що готовий разом з Трампом поїхати прямо на передову. Зеленський також обговорював плани на майбутній рік, якщо Україна не отримає фінансування від США. Він відзначив, що Росія залишається сильнішою в небі та щодо чисельності. Щодо плану “Б”, він не конкретизував, але зазначив, що Україна шукатиме альтернативні шляхи для виживання. Однак він підкреслив критичну важливість американської допомоги для захисту країни від загрози.

З погляду середньостатистичного американця, який переглянув обидва інтерв’ю – і Зеленського, і Путіна – очевидно одне: Росія закликає не звертати увагу на те, що відбувається (“Вам що, нічим зайнятися?” – питав Путін), а Україна не лише закликає уважно стежити за подіями, але ще й просить допомогти. “Не може бути різниці поглядів на цю війну, – каже Володимир Зеленський. – Є лише один ворог, і це Путін”.

“Нам потрібна зброя великої дальності, – додає Зеленський. – Ми говорили про це з конгресменами, я говорив про це з президентом Байденом. Далекобійні ракети ATACMS з дальністю до 300 кілометрів нам дуже допомогли б. Тому що це нечесна війна: наша артилерія має дальність близько 20 кілометрів, а в Росії – 40 кілометрів. Тож якщо партнери мають такі системи, чому б не надати їх Україні?”

Досі адміністрація Джо Байдена вкрай неохоче йшла на надання Україні систем озброєнь, які б дозволяли їй завдавати шкоди противнику далеко за лінією фронту, мотивуючи це побоюваннями “подальшої ескалації”. Певну кількість ракет ATACMS зі зменшеною дальністю надали після численних закликів минулої осені, але далі цього справа поки що не просунулася. Поки американська допомога застрягла на півдорозі, російські війська захопили Авдіївку – місто на Донеччині, яке вони безуспішно намагалися взяти протягом двох років. Питаючи Зеленського, Брет Баєр назвав це найбільшим досягненням Росії за останні дев’ять місяців. Чиновники, зокрема у Вашингтоні, як і багато експертів, пов’язують цей успіх російських військ із гострим дефіцитом боєприпасів в українській армії.

Росія веде боротьбу за контроль над містом Авдіївка вже з початку війни. Проходячи кілька кілометрів від міста, знаходиться дорога, яка з’єднує контрольовані Росією Донецьк, Горлівку та Луганськ. Якщо б українській армії вдалося перерізати цю дорогу, це серйозно ускладнило б логістику російських військ. Росія ж веде боротьбу за Авдіївку з метою відсунення українських військ, щоб Донецьк не потрапив під обстріл ЗСУ. Зараз Авдіївкою контролює Росія, але, як зауважив Зеленський, це не означає, що вона функціонує нормально. “Вони зруйнували все. Їхня стратегія полягає в тому, щоб зрівняти все із землею, а потім йти далі”, – сказав президент про ситуацію в Авдіївці.

Зеленський також зазначив досягнення української армії за останні два роки. “Вони окупували Харківську область, але ми контролюємо її зараз. Ми розблокували Чорне море і знищили багато кораблів російського флоту”, – сказав він.

Зеленський також відправив у відставку головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, замінивши його на генерал-полковника Олександра Сирського. Питаний про нагороду Героя України для Залужного, Зеленський сказав, що це вибір самого генерала. “Він захищав нашу націю і нашу країну, і я дуже вдячний йому за це”, – додав він.

Президент не конкретизував кількість втрат України в цій війні, але зазначив, що “десятки тисяч смертей” та “десятки тисяч дітей були депортовані”. “На одного нашого солдата, який загинув у бою, припадає п’ять російських солдатів”, – зазначив він.

“Критики можуть сказати, що ви, намагаючись залишитися при владі, не поспішаєте сісти за стіл переговорів для завершення цієї війни”, – зазначив Брет Баєр. Володимир Зеленський відповів зітханням. Тема переговорів була очікуваною. Недавно Володимир Путін у своєму інтерв’ю запевнив, що Росія “ніколи не відмовлялася від переговорів”, але унеможливлює їхнє проведення указ Зеленського про неможливість переговорів з Путіним. Олію у вогонь підливає той факт, що, якби Україна не вела б війну, вона зараз перебувала б на порозі президентських виборів. Але за законом, ухваленим задовго до президентства Зеленського, вибори у воєнний час заборонені. Це частково забороняє і Конституція. Баєр зазначив, що це турбує Захід. Для країн Заходу вибори є невід’ємним елементом демократії. І Україна, яка вважає себе частиною демократичного світу, за деякими думками, повинна була знайти спосіб провести ці вибори.

“Я справді не хотів говорити про політику, тому що те, що відбувається на війні, набагато важливіше”, – сказав Зеленський. Він знову звернувся до закону, який забороняє голосування під час війни. Але навіть якби вибори відбулися, чинному президентові не бракувало б приводів для хвилювань: наразі рівень підтримки його дій перевищує 70%. “Якби вибори відбулися зараз, я б переміг”, – додав Зеленський, посилаючись на свої рейтинги.

Після цього він знову звернувся до питання про переговори. “Переговори з танками, зі знищенням наших людей – це не переговори”, – зауважив Зеленський. “Макрон та Шольц говорили з Путіним до початку війни. І стверджував, що жодного вторгнення не буде. Тож – хоч би що він казав, цьому не можна вірити”.

“Не зовсім справедливо запитувати українців, коли закінчиться війна”, – додав Зеленський. “Ми робимо все можливе, щоб вона закінчилася. Але давайте бути відвертими: світ не дуже готовий до поразки Путіна. І світ боїться змін у Росії. Отже, коли світ зрозуміє, що Путін переступив всі червоні лінії, що він не дуже адекватна людина, яка загрожує всьому світу, чий план – це знищення НАТО, – отож, коли це станеться, тоді війна і закінчиться”.

У висновку можна зазначити, що український президент Володимир Зеленський акцентує увагу на тому, що війна на сході України залишається пріоритетним завданням для країни. Він відзначає необхідність міжнародної підтримки, зокрема з боку США та інших країн Заходу, у забезпеченні обороноздатності та вирішенні конфлікту з Росією.

Зеленський відмовляється від можливості проведення виборів під час війни і підкреслює недосяжність реальних переговорів з Росією, доки та не припинить військову агресію. Водночас, він наголошує на важливості світового реагування на дії Путіна та необхідності об'єднання у зусиллях для захисту міжнародної безпеки та зупинення російської загрози.