Американський експерт прогнозує сповільнення російського наступу

Із настанням 2026 року для багатьох українців зберігається занепокоєння щодо можливого зростання вартості комунальних послуг. Тема тарифів залишається чутливою, адже безпосередньо впливає на сімейні бюджети в умовах економічної нестабільності. Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко окреслив ключові фактори, від яких залежить, чи побачать громадяни вищі суми у своїх платіжках протягом року.

За чинними правилами, з 2022 року в Україні діє мораторій на підвищення тарифів на газ і теплову енергію для населення на період воєнного стану. Відповідно до базового сценарію, упродовж усього 2026 року ціни на природний газ для побутових споживачів мають залишатися на поточному рівні. Аналогічна ситуація прогнозується і щодо тарифів на опалення, які напряму залежать від вартості газу.

За словами Попенка, принципове рішення про можливе підвищення тарифів уже обговорюється на рівні урядових документів. Однак реалізувати його можуть лише після завершення парламентських і місцевих виборів. Йдеться про період листопада–грудня 2026 року. До цього моменту, на думку експерта, жодна влада не наважиться піти на підвищення комунальних платежів.

Наразі для переважної більшості населення діє фіксований тариф на газ на рівні 7,96 гривні за кубометр. При цьому обговорюється варіант підвищення ціни до рівня, який покриватиме витрати на видобуток газу. Остаточна цифра ще не визначена, але, за оцінками експерта, може йтися в середньому про близько 12 гривень за кубометр.

Вартість опалення безпосередньо залежить від ціни газу. За словами Попенка, газ становить близько 95% собівартості послуг теплокомуненерго. Тому будь-яке підвищення ціни на «блакитне паливо» майже автоматично призведе до зростання тарифів на тепло та гарячу воду. Якщо нині опалення коштує в середньому 40–50 гривень за квадратний метр, то у разі перегляду тарифів сума може зрости до 70–80 гривень. Водночас остаточного рішення щодо цього питання наразі немає, і підвищення можливе лише після скасування воєнного стану.

Що стосується електроенергії, то вона не підпадає під дію мораторію. Нині тариф для населення становить 4,32 гривні за кіловат-годину і не змінювався з червня 2024 року. За словами Попенка, у 2026 році можливий перегляд ціни на світло, оскільки для цього достатньо окремого рішення уряду. При цьому експерт зазначає, що обговорюється сценарій щорічного підвищення тарифу приблизно на 20% упродовж кількох років, однак поки що це лише розрахунки, а не ухвалені рішення.

Окремо залишається питання тарифів на воду. Наприкінці 2025 року уряд закликав регулятора не підвищувати вартість водопостачання для населення. Попри те, що раніше комісія вже намагалася переглянути тарифи, ці рішення скасовувалися. Нещодавно було підвищено ціну на воду для бізнесу, після чого знову почалися спроби коригування тарифів для населення, але вони знову не були реалізовані.

За словами Попенка, на підвищенні тарифів на воду наполягають водоканали, однак уряд поки займає стриману позицію. Водночас експерт прогнозує, що до кінця 2026 року тариф на воду може зрости, але знову ж таки — лише після завершення воєнного стану та проведення парламентських виборів. Конкретних розрахунків щодо можливого зростання наразі немає.

Таким чином, базовий сценарій для українців у 2026 році передбачає збереження чинних тарифів. Реальне підвищення комунальних платежів можливе лише за умови завершення війни, скасування воєнного стану та після виборчого циклу наприкінці року.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

У пресслужбі Міноборони підкреслили, що така закритість пов’язана з безпекою і ефективністю роботи комісії, а також з умовами, що склалися через триваючу російську агресію. За словами представників відомства, це дозволяє забезпечити точність розслідування та уникнути поширення неперевірених відомостей, що можуть завдати шкоди.

Попередні результати розслідування вказують на можливі дефекти боєприпасів. Зокрема, дослідження підтверджують ймовірність того, що причинами нештатного спрацювання могли бути неякісні порохові заряди або порушення умов зберігання мін, що призвело до їх пошкодження. У зв’язку з цим Міноборони прийняло рішення призупинити використання та видачу цих мін у Силах оборони. Вилучені боєприпаси передано для подальших досліджень.

Оскільки виявлені дефекти можуть загрожувати безпеці українських військових, замість дефектних мін для військових підрозділів буде надано міни імпортного виробництва, які відповідають високим стандартам якості.

У Міноборони також наголосили на необхідності проведення додаткових інспекцій щодо інших типів мін, зокрема мін інших калібрів. Комісія перевірить дотримання стандартів виробництва, якість компонентів та умови зберігання цих боєприпасів, аби запобігти подібним інцидентам у майбутньому. Державне бюро розслідувань (ДБР) порушило кримінальну справу за фактом постачання неякісних мін.

Міністерство оборони обіцяє інформувати громадськість про хід розслідування, коли це не буде загрожувати безпеці національних інтересів.

На конференції "Український експорт. Вікно відкривається?", що відбулася в Києві, було порушено критичне питання для вітчизняної промисловості. Олександр Каленков, очільник об'єднання підприємств "Укрметалургпром", наголосив на необхідності проведення термінових переговорів з Європейським Союзом щодо можливого перегляду термінів впровадження механізму транскордонного вуглецевого регулювання (CBAM) для України, зважаючи на форс-мажорні обставини.

Згідно з інформацією видання, більша частина військової підтримки України на 2025 рік пов’язана з угодою G7 про надання кредитів у розмірі $50 млрд з прибутку від заморожених російських активів. Однак союзники ще обговорюють деталі цієї угоди, і США прагнуть уникнути блокування з боку Угорщини. Якщо сторони не дійдуть до консенсусу, остаточна сума може бути зменшена.

Навіть якщо угода буде досягнута, $50 млрд може виявитися недостатнім для підтримки України на тлі продовження війни. Це може призвести до необхідності розширення фінансування з боку союзників.

Кризова ситуація з грошима серед союзників настає в критичний момент для України. Вона може змусити країну розпочати переговори з позиції слабкості, що викликає побоювання щодо її здатності відбивати нові атаки з боку Кремля.

Сполучені Штати оголосили про надання Україні пакета військової допомоги на суму $7,9 млрд. Також Вашингтон запровадив нові санкції проти Росії, спрямовані на обмеження її можливостей фінансувати війну. Адміністрація Байдена активно працює над планом продовження повноважень щодо допомоги Україні після початку нового фінансового року.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Попри дипломатичні привітання, у політичному та юридичному середовищі з’явилися побоювання щодо можливої активізації кримінальних проваджень. Експерти вказують на те, що перемога Трампа може стати каталізатором розслідувань стосовно кількох громадських активістів, зокрема Віталія Шабуніна, Михайла Жернакова та Юрія Ніколова. Йдеться про кримінальні справи, які наразі перебувають на стадії розслідування, зокрема щодо крадіжки автомобіля, ухилення від військового обов’язку та відмивання коштів.

Однією з найгучніших справ є ситуація з Віталієм Шабуніним, керівником “Центру протидії корупції”. За даними слідства, Шабунін привласнив джип Nissan Pathfinder, який був переданий як гуманітарна допомога для Збройних Сил України. Після цього він, ймовірно, використовував автомобіль у особистих цілях. Суд зобов’язав Державне бюро розслідувань (ДБР) зареєструвати кримінальне провадження щодо цього інциденту.

Також не залишились без уваги інші активісти, такі як Михайло Жернаков, який займав посаду судді і, за заявою адвоката Ігоря Мартиненка, нібито вчиняв дії на користь злочинної влади Віктора Януковича під час його суддівської діяльності. Ці справи можуть стати частиною ширшого процесу боротьби з корупцією в Україні, особливо в контексті міжнародного тиску, зокрема з боку США, де Трамп надає значну увагу боротьбі з корупцією в усьому світі.