П’ятниця, 3 Липня, 2026

АМКР призупиняє частину діяльності через труднощі з логістикою: Укрзалізниця звинувачує у “шантажі”

Важливі новини

Суд виніс умовні вироки у справі смертельної ДТП з кортежем Ярославського

Харківський суд виніс вирок у гучній справі про смертельну ДТП, яка сталася 9 лютого 2022 року за участі автомобіля з кортежу відомого бізнесмена Олександра Ярославського. Суд визнав винними двох чоловіків у спробі приховати злочин і засудив їх до трьох років позбавлення волі. Втім, відбувати покарання їм не доведеться — суд призначив умовний термін з випробувальним […]

Право на звільнення для військовослужбовців з інвалідністю: роз’яснення та гарантії

Донецький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки оприлюднив чергове нагадування щодо важливого законодавчого положення, яке визначає право військовослужбовців з інвалідністю на звільнення з військової служби у запас. Це право закріплене у статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» № 2232-XII, де чітко передбачено можливість припинення служби для осіб, які мають встановлену інвалідність I, II або III групи.

У центрі підкреслили, що реалізація цього права не прив’язана до конкретного періоду чи обставин отримання інвалідності. Закон однаково захищає тих, хто набув інвалідність під час виконання службових обов’язків, і тих, хто мав відповідний статус ще до початку широкомасштабної агресії або запровадження воєнного стану. Важливо, що положення поширюється не лише на контрактників: звільнення також може бути застосоване до військовослужбовців, які проходять службу за мобілізацією, а також до інших категорій, передбачених чинним законодавством.

Водночас зазначається, що закон не зобов’язує таких військовослужбовців обов’язково звільнятися: за власним бажанням вони можуть продовжити проходження служби у лавах Збройних сил України.

Для звільнення за наявності інвалідності військовослужбовець має подати рапорт про звільнення з військової служби у зв’язку з інвалідністю, надати довідку до акта огляду медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), а також посвідчення особи з інвалідністю (у тому числі особи з інвалідністю внаслідок війни) або пенсійне посвідчення з відміткою про встановлену інвалідність.

У відомстві наголосили, що дотримання цих процедур дає змогу військовослужбовцям із інвалідністю реалізувати своє право на звільнення зі служби та перехід у запас у законний спосіб.

Необхідність національного резерву: чому експерти закликають залучати молодь до базової військової підготовки

Україні потрібен потужний і чисельний мобілізаційний резерв, сформований заздалегідь і підготовлений до потенційних викликів. Про це у прямому ефірі телеканалу «Київ24» заявив військовий оглядач та майор у відставці Олексій Гетьман, акцентуючи на тому, що саме молоде покоління відіграє ключову роль у формуванні національної стійкості.

За словами Гетьмана, держава має забезпечити систему, у якій юнаки та дівчата від 18 років проходять базову військову підготовку ще в мирний час. Йдеться не лише про навчання основам поводження зі зброєю, а й про набуття практичних навичок, необхідних у разі надзвичайної ситуації: орієнтування на місцевості, надання першої допомоги, виконання наказів та взаємодію в колективі.

Як приклад експерт навів Швейцарію, де кожен громадянин має план дій у випадку нападу на країну, а держава здатна мобілізувати до трьох мільйонів людей упродовж кількох діб. Для цього там існує система регулярних тренувань і стрілецьких навчань.

Гетьман підкреслив, що нинішня чисельність української армії — близько мільйона — є достатньою в умовах війни, проте після перемоги тримати настільки масштабні сили недоцільно.«У мирний час армії у 600–800 тисяч не потрібно. Це величезні витрати на утримання, а також проблема з полігонами — у нас немає стільки місця, щоб одночасно тренувалися сотні тисяч військових», — зазначив майор у відставці.

Він зауважив, що пропозиції про “закріплену чисельність армії у 600 тисяч” у майбутньому виглядають сумнівними й навіть можуть бути «російською хитрістю». На його думку, Україна повинна зосередитися на створенні великого резерву, який здатний миттєво мобілізуватися у разі небезпеки.

«Армія у мирний час не повинна фарбувати бордюри. Нам не треба стільки армії — нам треба резерв», — підсумував Гетьман.

Путін оголосив про «завершення» війни та нові «успіхи» армії Росії

Володимир Путін, президент Росії, під час нещодавньої пресконференції зробив...

Новий скандал з деклараціями чиновників у Волинській області: подарунок від сина для Лілії Бас

На Волині розгорівся новий скандал, пов’язаний із деклараціями державних службовців. Посадовиця Пенсійного фонду України Лілія Бас оприлюднила інформацію про подарунок від свого сина — інспектора митного поста Володимира Баса. У декларації Лілії Бас зазначено, що її син подарував їй автомобіль MERCEDES-BENZ GLA 250 2018 року випуску, вартість якого, за оцінками, складає близько 750 тисяч гривень.

Особливістю цього подарунка є той факт, що Володимир Бас отримав цей автомобіль вже після початку повномасштабної війни, що викликає додаткові питання щодо його фінансових можливостей та джерел походження таких дорогих активів. Однак це не єдиний випадок дорогого транспорту в деклараціях родини. У серпні 2024 року Володимир Бас також задекларував автомобіль VOLKSWAGEN E-Golf 2017 року випуску, вартість якого оцінюється в 400 тисяч гривень.

До появи «мерседеса» Лілія Бас користувалася AUDI A6 2015 року, оформленою на Нелю Бас. Однак тепер родина поповнила свій автопарк одразу кількома дорогими машинами.

Важливо, що і Лілія, і Володимир належать до впливової прокурорської родини: вони є дружиною та сином прокурора Волині Вадима Баса. Саме це, на думку експертів, ставить питання про джерела фінансування таких придбань.

Декларація Володимира Баса виглядає майже порожньою, що викликає додаткові сумніви. До того ж він раніше не подавав декларацій, хоча обіймає посаду в митниці та має військову підготовку. Однак попри війну та мобілізацію до лав ЗСУ він не пішов.

Поява у родини прокурора одразу двох дорогих автомобілів у час війни й економічної кризи викликала хвилю обурення серед громадськості. Суспільство очікує, що цю історію перевірять відповідні органи, адже вона напряму стосується доброчесності чиновників та їхніх родин.

Компанія "АрселорМіттал Кривий Ріг" оголосила про зупинку деяких своїх гірничодобувних та металургійних потужностей у зв'язку з проблемами в логістиці та нестачею сировини. Протягом останнього місяця підприємство не отримувало необхідні обсяги постачань, внаслідок чого запаси флюсів зменшилися до критичних меж.

Як повідомляє "АрселорМіттал Кривий Ріг", труднощі в перевезеннях виникли через системні збої в роботі логістики, зокрема з боку Укрзалізниці. Це також ускладнило вивезення залізорудного концентрату, що призвело до зупинки видобутку руди. У результаті компанія вже призупинила роботу однієї з двох доменних печей, двох агломераційних машин та рудозбагачувальної фабрики. У разі погіршення ситуації, можливе зупинення другої доменної печі.

Компанія підкреслює, що проблеми, що виникли, не пов'язані із зовнішніми чинниками, а є наслідком неналежного планування перевезень. У відповідь на ці заяви, Укрзалізниця зазначила, що працює в умовах постійних атак з боку Росії та забезпечує безперебійну роботу перевезень, особливо в металургійній галузі. Вони також підкреслили, що спільно з Повітряними силами та іншими структурами впроваджують додаткові заходи безпеки для захисту інфраструктури.

Укрзалізниця звинуватила "АрселорМіттал Кривий Ріг" у небажанні співпрацювати щодо запропонованих заходів безпеки та використання власного рухомого складу. "АрселорМіттал Кривий Ріг" відмовився від конструктивного діалогу, що, за словами представників Укрзалізниці, є свого роду шантажем. Незважаючи на напруженість, Укрзалізниця висловила готовність до переговорів та пошуку спільних рішень.

Фінансова ситуація на підприємстві також викликає занепокоєння. На початку 2026 року АМКР зупинив експорт металопродукції до Європейського Союзу через запровадження механізму CBAM, що негативно вплинуло на ринок, який будувався протягом трьох років. Генеральний директор компанії Мауро Лонгобардо повідомляв, що внаслідок нових європейських правил та економічних труднощів, вже скорочено щонайменше 3400 працівників.

Перший квартал 2026 року "АрселорМіттал Кривий Ріг" завершив зі збитком у 4,6 мільярда гривень при виторгу 13,2 мільярда гривень, що значно більше, ніж збиток у 3 мільярди гривень за аналогічний період минулого року. Погіршення фінансових показників компанія пояснює різким зростанням витрат на електроенергію, газ, логістику та зупинками виробництва через проблеми з енергопостачанням.

Останні новини