АМКР призупиняє частину діяльності через труднощі з логістикою: Укрзалізниця звинувачує у “шантажі”

Ухвалення такого рішення суду є значущим кроком у контексті забезпечення національної безпеки та протидії діяльності, яка може загрожувати інтересам держави. Воно демонструє готовність судової системи реагувати на складні політичні та економічні виклики.

Журналісти Bihus.Info виявили, що слідчі та прокурори не подали необхідні документи до державного реєстратора для внесення відомостей про арешт у держреєстр. Це дало можливість переписати компанії на нових власників. До кінця 2022 року фірми змінили своїх власників: “Академ-Клуб” потрапив до болгарина Петроса Тограмаджяна, “Осокорки 7” — до латвійця Вадима Іванова, а “Орєст” і “Вікторія” — до київського бізнесмена Валерія Міщенка.

Цікаво, що компанія “Вікторія”, яка також перейшла до Міщенка, стала замовником зведення житлового комплексу Dnipro Island, будівництво якого вже активно триває. Забудовником є компанія “Креатор Буд”, яка відзначилася скандалами навколо землі, що змінила своє цільове призначення з “для сільськогосподарських потреб” на “для будівництва багатоквартирного будинку”. Цю ситуацію вже розслідує поліція.

Всі ці компанії є забудовниками і мають в оренді землю на столичних Осокорках, де наразі активно ведеться будівництво. Однак ситуація виглядає підозріло, враховуючи, що активи були арештовані за рішенням суду, але з якоїсь причини опинилися у руках Міщенка. Це створює ризики для інвесторів, які можуть не дочекатися завершення будівництва квартир.

Хто ж цей Валерій Міщенко, що зміг обійти закон і зірвати плани держави? Чому йому вдалося реалізувати схеми, які не мали б бути можливими під час війни? Ці питання залишаються відкритими і потребують термінового розслідування.

Процес перейменування викликав значний резонанс у суспільстві та привернув увагу громадськості й засобів масової інформації. Особливий інтерес викликали повідомлення про те, що серед нових назв могли з'явитися імена, пов'язані з високопосадовцями.

Серед вулиць, які змінили назви, є й ті, які були названі на честь уродженців Одеси. Зокрема, перейменовано вулиці письменників-сатириків, авторів романів «12 стільців» і «Золоте теля» Ільфа і Петрова, вулицю Ісаака Бабеля, письменника, який народився в Одесі і написав цикл «Одеські оповідання». Також перейменовано і бульвар Жванецького, письменника-сатирика, який народився в Одесі.

Коментуючи запитання щодо причин перейменування вулиці Жванецького, заступниця глави департаменту культури Одеської ОДА Ярослава Рєзнікова заявила, що 2019 року сатирик отримав у Москві від президента Росії Володимира Путіна орден «За заслуги» 3 ступеня.

Водночас цікаво, що одну з вулиць в Одесі – вулицю Герцена – буде перейменовано на честь матері Ярослави Рєзнікової – публіцистки і поетеси Галини Могильницької. А пам’ять про друга їхньої сім’ї – українського дисидента Ніну Строкату-Караванську, співзасновницю Української Гельсінської групи, увічнили під час перейменування вулиці Буніна.

Батько Рєзнікової, поет Олекса Резніков товаришував із Ніною Строкатою.

Протягом майже двох років великої війни судова система винесла 80 вироків стосовно сотні організаторів схем з переправлення ухилянтів за кордон. Однак лише кожна десята справа завершилася позбавленням волі для обвинувачених. На початку лютого 2024 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень зареєстрована інформація про розгляд 770 справ за порушення ст. 332 Кримінального кодексу (незаконне переправлення осіб через державний кордон України) з використанням державної системи “Шлях”.

Обвинуваченим за цією статтею загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на три-девʼять років. Проте, за 80 справами, у рамках яких було засуджено 101 особу, повною мірою були покарані лише вісім людей. В інших випадках суди призначали більш м’які форми покарання, ніж передбачає Кримінальний кодекс.

Представники Феміди фактично здійснювали правосуддя номінально, укладаючи “угоди про визнання вини” та санкціонуючи умови покарання, про які домовилися прокурори та обвинувачені. Це дозволяло організаторам схем з вивезення ухилянтів за кордон працювати майже без ризиків, оскільки завжди існувала можливість “укласти угоду зі слідством”.

Зазвичай цим бізнесом займаються дві групи осіб: “благодійні” організації та особи, які мають право подавати осіб до включення в систему “Шлях”. На жаль, деякі з цих організацій, навіть позначені як “благодійні”, фактично використовуються для здійснення незаконних дій, непомітних у волонтерській сфері.

Другу групу організаторів схем складають реальні та фіктивні транспортні компанії, які продають право виїзду з України за 5-7 тисяч доларів під покриттям найму водіїв. Ці компанії отримують ліцензії від Державної служби з безпеки на транспорті (“Укртрансбезпека”), яка одночасно адмініструє систему “Шлях” для міжнародних автомобільних перевезень. За даними цієї служби, з майже 70 тисяч ліцензій на перевезення, 36 тисяч були видані у 2022-2023 роках.

Не всі ці дії можна вважати зловживаннями. З 2022 року автоперевезення стали важливим елементом торгівлі України, особливо в умовах блокади портів. Але з кінця 2022 року, разом із зростанням виданих ліцензій, “Укртрансбезпека” почала масово відкликати ліцензії, видані після початку війни. Ймовірно, багато з них були отримані шахраями. Наприклад, ТОВ “Бустравел” отримало ліцензію влітку 2022 року, але згодом встановлено, що це було для незаконної переправки людей за кордон. У березні 2023 року її ліцензію анульовано, але за цей час вони встигли переправити за кордон щонайменше десять ухилянтів.

З кінця 2022 року було анульовано 2,2 тисяч ліцензій, виданих після початку війни. Проте втрата ліцензії та умовний вирок, здається, не становлять серйозної загрози для організаторів схем. Наприклад, директор компанії “Мікс тревел групп” був оштрафований на 102 тисячі гривень. Очевидно, що багато людей бачать у цьому способі заробітку вигоду, оскільки покарання за такі дії фактично відсутнє.

Українські компанії, які використовуються для незаконної переправки людей за кордон, використовують різні схеми, щоб обійти закон та заробити на цьому. Ці схеми включають створення фіктивних транспортних компаній та надання їм ліцензій для міжнародних перевезень, а також використання “благодійних” організацій для легалізації цієї діяльності. Масове видання ліцензій для автоперевезень, починаючи з 2022 року, сприяло зростанню такої діяльності, проте відсутність ефективного контролю з боку влади дозволяє цим схемам продовжувати існувати. Покарання для організаторів таких схем залишається недостатньо ефективним, що стимулює зловживання та незаконну діяльність. Таким чином, забезпечення ефективного контролю з боку влади та суворе покарання за порушення закону є важливими кроками для боротьби з цим явищем у майбутньому.