Андрій Молочний заплатив родичам загиблої в ДТП щоб уникнути відповідальності

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Мельниченко, засновник і власник таких промислових гігантів, як “Єврохім” та “СУЕК”, потрапив під санкції Європейського Союзу та інших західних країн через російську агресію проти України. У відповідь на ці санкції, Мельниченко найняв Дениса Шкаровського для оскарження їх у судових інстанціях. Юридична команда Шкаровського стверджувала, що санкції були неправомірними і завдавали значної шкоди бізнесу олігарха. Завдяки їхнім зусиллям, Мельниченку вдалося зняти або пом’якшити деякі санкції, що дозволило частково відновити його бізнес.

Діяльність Шкаровського у випадку Мельниченка – не єдиний приклад його співпраці з російськими бізнесменами. Серед його клієнтів уже були інші російські олігархи, що ще більше підсилює занепокоєння українського суспільства. Допомога російським бізнесменам у знятті санкцій може мати серйозні наслідки для національної безпеки України. Зміцнення позицій російських олігархів може призвести до збільшення їх впливу на економіку та політику України, що може бути використано в інтересах Росії. До того ж, капітал російських олігархів сприяє розвитку воєнно-промислового комплексу країни-агресорки, виробництву зброї та фінансуванню війни проти України.

Ці фактори створюють підстави для занепокоєння щодо діяльності Дениса Шкаровського та його можливих зв’язків із Росією. У час, коли Україна бореться за свою незалежність та територіальну цілісність, будь-яка діяльність, яка сприяє посиленню впливу російських олігархів, може бути розцінена як загроза національній безпеці.

Колишній військовий прокурор Денис Чехунов опинився в центрі нового антикорупційного розслідування. Після багаторічної служби в органах прокуратури Чехунов виїхав до Словаччини, а журналістські та правоохоронні перевірки виявили значні активи його родини, що не були повністю відображені у офіційних деклараціях. За даними слідства, родина накопичила елітну нерухомість, сотні гектарів землі та чималі фінансові ресурси, а також створила розгалужену мережу бізнесів, діяльність яких не завжди відповідала законодавчим вимогам України.

Кар’єра Дениса Чехунова розпочалася на початку 2000-х років у прокуратурі Харківської області. Згодом він працював транспортним прокурором, а у 2015 році очолив управління процесуального керівництва головної військової прокуратури, де займався кримінальними справами високого рівня. Саме на посаді керівника цього підрозділу його дії та рішення почали привертати увагу громадськості та антикорупційних органів.

Однією з найбільш резонансних знахідок у деклараціях став елітний пентхаус у новобудові на Печерську, на вулиці Старонаводницькій, 4в. Офіційною власницею вказана мати прокурора — Ніна Чехунова. У 2014 році вона придбала квартиру площею 137 квадратних метрів за 4,1 мільйона гривень, а також паркомісце, що обійшлося у 284 тисячі. Сам прокурор отримав право користування цією нерухомістю і вніс її у свою декларацію.

У розпорядженні Чехунова також виявлено заміський маєток у селі Коротич під Харковом площею 515 квадратних метрів. Дружина прокурора, Каріна Решта, має власну квартиру в Харкові, але встановити її місце розташування не вдалося. Натомість у реєстрі знайдено нежитлові приміщення загальною площею 9206 квадратних метрів, що раніше були оформлені на Каріну Решту та змінювали власників у 2017–2018 роках. Ці об’єкти мали бути задекларовані, адже на той момент вона ще залишалася власницею.

Чим займається дружина прокурора, яка декларувала високі доходи, але не вказала жодної компанії? Розслідування показало, що Каріна Решта була ФОПом, а також засновницею або співвласницею щонайменше п’яти компаній — від фермерського господарства «ІВОЛГА» до будівельної фірми «Лігабудсервіс» та агрофірми «Фауна». Участь у цих компаніях також брали родичі прокурора: мати, брат Валентин Чехунов та його син — Микола Чехунов, який сьогодні також працює у військовій прокуратурі.

Родина Чехунових володіє значним масивом нерухомості. Брат прокурора має два будинки в Харкові — один площею 169 квадратів, другий — понад 600. Батько чиновника володіє будинком у Коротичі площею 545 квадратних метрів і квартирою на 185 квадратів. У його декларації також зазначені два автомобілі Toyota Camry, один з яких був придбаний всього за 10 тисяч гривень, що викликає додаткові запитання. Заощадження батьків сягають 1,7 мільйона гривень та 96 тисяч доларів.

Мати прокурора є власницею цілої мережі підприємств — від мисливського господарства «Снайпер», яке орендує 4127 гектарів угідь, до компаній «Малюк 1», «Малюк 2», «Малюк 3», «НВН» та «Яруга 1». Масштаби бізнес-активів родини значно перевищують те, що офіційно декларував сам прокурор.

Після початку перевірок і журналістських розслідувань Денис Чехунов виїхав до Словаччини, де перебуває досі. Питання щодо повноти його декларацій, походження активів та можливого конфлікту інтересів залишаються відкритими — і, як очікується, стануть предметом уваги контролюючих органів.

Олексій Тубелець, ексочільник прокуратури Сумщини та нині начальник відділу протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Сумської обласної прокуратури, є фігурою, стиль життя якої викликає чимало запитань. Проблеми з розслідуваннями справ, що стосуються порушень прав людини, та його кар'єрні досягнення в правоохоронних органах відомі. Проте, якщо звернути увагу на його декларацію, важко не помітити, що фінансові показники та майнові активи Тубеленця суттєво відрізняються від звичних для представників державної служби.

Згідно з офіційними даними, родина Тубеленця володіє значною кількістю нерухомості, зокрема трьома земельними ділянками в Харківській області. Їхня загальна площа складає 21 200 м². Це далеко не стандартний набір майна для представника органів прокуратури. Окрім того, родина має дві квартири — одну в Харкові, площею 41 м², а іншу в Сумах, на 61,7 м². Що цікаво, ці квадратні метри на фоні масштабних земельних наділів виглядають лише як невеликий додаток до великого статку. Також у власності родини знаходяться два нежитлові приміщення, які, зважаючи на їх розмір та місцезнаходження, можуть приносити значний дохід.

Не менш вражає автопарк, зареєстрований переважно на дружину Ларису Василівну. Сім’я користується новеньким електрокаром BMW iX 2023 року вартістю близько 2,85 млн грн, пікапом Mitsubishi L200 2008 року, баггі Polaris RZR XP1000EPS 2014 року та навіть екскаватором-навантажувачем JCB 3CX, оціненим у понад 390 тис. грн.

Доходи прокурора свідчать про неабияку фінансову стабільність. У 2024 році Олексій Тубелець задекларував 1,81 млн грн, з яких 795 859 грн становила зарплата, а 1 млн грн — пенсія. Його дружина отримала 657 897 грн, здебільшого від підприємництва та частково від заробітної плати.

На рахунках і в готівці сім’я також не бідує: прокурор зберігає 2,75 млн грн та 77,2 тис. доларів, тоді як дружина — 100 тис. грн і 2,2 тис. доларів готівкою.

Кар’єра Тубеленця розпочалася ще у 2006 році в органах прокуратури Харківщини, де він пройшов шлях від слідчого до керівника відділу. Пізніше він очолював прокуратуру Кіровоградської області, а у вересні 2020 року став керівником Сумської обласної прокуратури. Сьогодні він займає посаду начальника відділу, який має захищати права людини — однак декларація свідчить про зовсім інший рівень життя.

Адміністрація президента США Дональд Трамп ініціювала офіційний дипломатичний демарш на адресу України після атаки на російський нафтовий об’єкт у районі Новоросійська. Ситуація викликала резонанс у міжнародних політичних колах, оскільки йдеться про стратегічну інфраструктуру, що має значення для енергетичних ринків і безпеки Чорноморського регіону.

Про реакцію американської сторони повідомила посол України у США Ольга Стефанішина під час публічного брифінгу. За її словами, Державний департамент США висловив занепокоєння у зв’язку з можливими наслідками удару для регіональної стабільності. Американські дипломати акцентували увагу на ризиках подальшої ескалації та потенційному розширенні географії конфлікту.

Посол уточнила, що українська сторона взяла сигнал до уваги. Водночас вона наголосила: Україна діє в умовах повномасштабної війни, де кожен логістичний та енергетичний вузол противника розглядається як елемент воєнної інфраструктури.

Наприкінці листопада українські безпілотники завдали удару по портовій інфраструктурі Новоросійська. Внаслідок атаки було пошкоджено об’єкти, зокрема трубопровід, через який транспортується казахстанська нафта до Чорного моря. Після цього експортні обсяги суттєво скоротилися, що зачепило компанії з американським капіталом.

У Вашингтоні підкреслили, що мають вагомі економічні інтереси в Казахстані, тоді як в Україні подібних масштабів інвестицій наразі немає. Стефанішина зауважила, що за понад три десятиліття незалежності Україна так і не стала настільки ж привабливою для великого американського бізнесу, і це, на її думку, стратегічна проблема.

Ситуація розгортається на тлі затяжної війни та складних переговорів щодо можливого врегулювання конфлікту. Мирний трек за участі США поки не продемонстрував прориву, а бойові дії тривають.

Українська сторона також наполягає на посиленні санкційного тиску на Росію. Представники Києва неодноразово заявляли, що недостатня швидкість рішень у Конгресі США може сприйматися Кремлем як сигнал слабкості.

У свою чергу президент України Володимир Зеленський у коментарях американським медіа наголосив, що розраховує на збереження стратегічної підтримки з боку Сполучених Штатів та більш рішучі кроки щодо стримування Москви.

Дипломатичний демарш став ще одним маркером того, що війна в Україні дедалі частіше перетинається з глобальними економічними інтересами, створюючи додаткові виклики для партнерських відносин.