Андрій Пишний: 51 рік на чолі Національного банку України

Багатьом знайома ситуація, коли протягом дня їжа майже не цікавить, зате ближче до вечора з’являється сильне й наполегливе бажання поїсти. Дієтолог Келсі Кунік у коментарі для видання EatingWell пояснює, що в більшості випадків причина такого явища полягає не в емоційній нестабільності чи відсутності самодисципліни, а у порушеному режимі харчування впродовж дня.

Фахівчиня зазначає, що типовий сценарій виглядає доволі просто: людина пропускає сніданок або обмежується мінімальною кількістю їжі, вдень харчується нерегулярно чи недостатньо, а ввечері організм намагається компенсувати дефіцит енергії. У цей момент тіло подає сильні сигнали голоду, які важко ігнорувати, що часто призводить до переїдання саме у вечірній час.

Ключові фактори, які провокують вечірнє переїдання, — це недостатня кількість їжі протягом дня та незбалансований раціон. Якщо сніданок і обід складаються переважно з вуглеводів, вони швидко перетравлюються, викликаючи різкі коливання рівня цукру в крові. У відсутності білків і жирів організм швидше відчуває голод.

Дослідження показують, що білок у сніданку стабілізує рівень глюкози протягом усього дня і зменшує ймовірність різких нападів апетиту ввечері. Крім того, тривале голодування активує ділянки мозку, пов’язані з тягою до висококалорійної їжі.

Дієтолог радить звернути увагу на тривалі проміжки між прийомами їжі, постійне недоїдання до вечора та бажання їсти «все підряд» без реального голоду — це типові ознаки енергетичного дефіциту.

Щоб уникнути вечірніх зривів, експертка рекомендує починати день із повноцінного білкового сніданку, збалансовано обідати та додавати перекуси між прийомами їжі. Коли організм отримує достатньо енергії вдень, потреба в неконтрольованому переїданні ввечері зникає сама собою.

Скорочення світлового дня в зимовий період часто супроводжується відчутними змінами у фізичному та емоційному стані людини. Менша кількість сонячного світла впливає на біоритми, гормональний баланс і загальний рівень енергії, через що багато людей відчувають втому, апатію та зниження працездатності. Для частини населення цей період стає справжнім випробуванням, адже організм змушений адаптуватися до нових умов існування.

Фахівці пояснюють, що взимку зменшується вироблення серотоніну — гормону, який відповідає за гарний настрій і відчуття внутрішнього комфорту. Натомість активніше синтезується мелатонін, що сприяє сонливості та уповільненню реакцій. Саме тому в холодну пору року багатьом складніше прокидатися зранку, концентруватися на роботі та зберігати мотивацію у повсякденних справах.

Добова потреба у вітаміні D залежить від віку. Для немовлят вона становить близько 400 міжнародних одиниць, для дорослих до 70 років — приблизно 600 МО, а для людей старшого віку — близько 800 МО. У теплу пору року значну частину цієї норми організм отримує завдяки сонячному світлу, однак узимку цей механізм майже не працює.

Отримати достатню кількість вітаміну D лише з їжею можливо, але складно. Найбільше його міститься у жирній рибі — лососі, скумбрії, тунці, форелі, печінці тріски та червоній ікрі. Менші кількості є в яєчному жовтку, твердих сирах та яловичій печінці. Водночас типовий раціон більшості людей не забезпечує добову потребу у цьому вітаміні.

Взимку лікарі радять поєднувати кілька підходів. Короткі прогулянки вдень, навіть у холодну погоду, допомагають організму синтезувати певну кількість вітаміну D. Також варто звернути увагу на раціон і, за рекомендацією лікаря, розглянути прийом добавок. Оскільки вітамін D є жиророзчинним і здатний накопичуватися в організмі, самостійно підбирати дозування не рекомендується. У деяких випадках додатковим джерелом можуть бути ультрафіолетові лампи, але їх використання також потребує обережності.

Симптоми дефіциту вітаміну D часто неспецифічні. До них належать постійна втома, м’язова слабкість, біль у кістках і суглобах, пригнічений настрій, тривожність, порушення сну та повільне загоєння ушкоджень. За наявності таких ознак у зимовий період варто звернутися до лікаря та перевірити рівень вітаміну D, щоб вчасно скоригувати стан і уникнути ускладнень.

На конференції, присвяченій боротьбі з корупцією та удосконаленню процесу інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина наголосила на важливості подальших реформ для повноцінної інтеграції України в європейську спільноту. Вона підтвердила, що Україна має виконати "домашню роботу" протягом наступних двох років, але зазначила, що це лише початок довгого процесу реформ. Інтеграція в ЄС — це не лише технічне виконання вимог, але й глибока трансформація країни, що охоплює всі сфери життя. Стефанішина підкреслила необхідність гнучкості та відповідальності в цьому процесі. Вона також підкреслила важливість підтримки та співпраці з країнами-членами ЄС на шляху до реформ.

У висновку, виступ віцепрем'єр-міністра Ольги Стефанішини на конференції з питань боротьби з корупцією та європейської інтеграції України підкреслив важливість не лише виконання необхідних реформ для наближення до Європейського Союзу, але й постійної готовності до змін та підтримки європейських партнерів на цьому шляху. Інтеграція в ЄС вимагає комплексного підходу та глибоких трансформацій у всіх сферах суспільного життя. Тому Україна має продовжувати свої зусилля в реалізації реформ та поглибленні співпраці з європейськими партнерами для досягнення своїх європейських перспектив.