Англійською: “This is very important to us.” або трохи емоційніше: “It means a lot to us.”

У 2024 році Григорій та Христина Решетник стали героями національних новин, коли оголосили про збір коштів на відновлення дитячої клініки «Охматдит». Заява подружжя стала важливою подією для всієї України, оскільки клініка довгий час потребувала фінансової підтримки для покращення умов лікування дітей. Завдяки активній участі громадськості та численним благодійним внескам, вдалося зібрати понад 1 мільйон гривень.

Цей збір вразив багатьох, адже він демонстрував не лише турботу про майбутнє покоління, а й висвітлював важливість об’єднання зусиль для вирішення соціальних проблем. Григорій та Христина активно просували кампанію через соціальні мережі та засоби масової інформації, підкреслюючи важливість кожної внесеної гривні. Проте, вже через кілька місяців після завершення збору, подружжя опинилося в центрі нових обговорень, коли стало відомо, що вони стали власниками котеджу в одному з найбільш елітних районів.

Згідно з відкритими ринковими пропозиціями, вартість аналогічних об’єктів нерухомості у цьому котеджному містечку стартує від 43 мільйонів гривень і в окремих випадках сягає 75 мільйонів гривень — залежно від площі, планування та земельної ділянки.

Публічної інформації про джерела фінансування купівлі елітної нерухомості подружжя Решетників наразі не оприлюднювалося. Також відсутні відкриті звіти, які б деталізували використання коштів, зібраних на відновлення «Охматдиту», зокрема щодо механізму перерахування, етапів фінансування та фактичного виконання робіт.

Обставини, за яких після благодійного збору на медичний заклад було здійснено придбання нерухомості преміумкласу, викликали обговорення у соціальних мережах і поставили питання про прозорість фінансових потоків у публічних благодійних ініціативах за участі відомих осіб.

Яворівський районний суд Львівської області ухвалив рішення, яке викликало жваве обговорення серед правників та громадськості: державного інспектора митниці Степана Білаша визнано винним у службовій недбалості, однак покарання до нього не застосовано через сплив строків давності. Судове провадження стосувалося інциденту, що стався ще у березні 2019 року, коли через пункт пропуску на українсько-польському кордоні було пропущено мікроавтобус Mercedes-Benz Sprinter без належного контролю. Як з’ясувалося, транспортний засіб перевозив значний обсяг незадекларованого товару.

З матеріалів справи випливає, що вказаний бус мав у вантажному відсіку понад 1,3 тонни різноманітної продукції: автозапчастини, одяг та інші товари, що підлягали декларуванню та ретельному огляду. Проте інспектор, відповідальний за проведення митних процедур, не вжив необхідних заходів контролю. Саме ця недбалість дала можливість перевізнику уникнути сплати відповідних митних платежів і створила ризики для державного бюджету.

Суддя Наталія Швед призначила митнику рік обмеження волі та позбавлення права обіймати державні посади, однак від покарання його звільнили через закінчення строку давності.

Цікаво, що Степан Білаш уже звільнявся з митниці у серпні 2021 року, але поновився через суди. Львівський окружний адміністративний суд скасував наказ про звільнення і повернув його на посаду, а також відшкодував майже 300 тис. грн зарплати за час вимушеного прогулу. Рішення підтвердили Восьмий апеляційний адміністративний суд та Верховний Суд.

Ця справа викликала широкий резонанс через поєднання контрабанди, недбалості державного службовця та тривалого судового процесу щодо поновлення на посаді.