Анна Трінчер випустила нову пісню “Вином текла”: шанувальники в захваті

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Немає сенсу чути заклики до України знизити мобілізаційний вік, нібито для того, щоб призвати більше людей, коли ми бачимо, що раніше оголошене обладнання не надходить вчасно. Через ці затримки в Україні не вистачає зброї для оснащення вже мобілізованих солдатів,

За словами Литвина, партнери України мають повний доступ до даних і можуть порівняти обіцянки з реальними поставками.

Не можна очікувати, що Україна компенсує затримки в логістиці або нерішучість у підтримці молодих хлопців на фронті,

Нагадаємо

Адміністрація Байдена закликає Україну змінити мобілізаційне законодавство для призову з 18 років. За даними AP, це необхідно для швидкого збільшення чисельності ЗСУ.

Андріан Прокіп, доктор економічних наук та керівник енергетичних програм ГО "Український інститут майбутнього", поділився своїм аналізом можливих наслідків такого рішення. Його експертна оцінка допомагає зрозуміти потенційний вплив цієї реформи на різні сектори економіки та населення.

Нещодавно Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) вийшла з ініціативою урівняти тарифи на розподіл електроенергії незалежно від класів напруги споживачів. Це така собі зрівнялівка, на яку завжди хворіла енергетична політика в Україні. Для пересічного громадянина зміна малопомітна. Однак великі промислові споживачі електроенергії негативно висловлюються про цю ініціативу. І тут я спробую пояснити чому. А ще ця ідея суперечить принципам європейської політики та регулювання (які ми зобов’язані імплементувати) та й, зрештою, здоровій логіці економічно обґрунтованого тарифоутворення.

В Україні є два класи напруги, що застосовуються для систем розподілу електроенергії. Перший — для споживачів, підключених до ліній з напругою понад 27,5 кВ (або тих, хто використовує понад 150 тис. МВт∙год на місяць). Другий — для споживачів, підключених до ліній з напругою менше 27,5 кВ. Зрозуміло, що споживачі першого класу — це велика промисловість, яка споживає багато енергії. В різних країнах Європи кількість класів напруги буває більшою, і для кожного із них є свої тарифи на розподіл. В Молдові, яку я часто використовую як приклад для порівнянь енергетичної політики, таких класів напруги три із відповідними тарифами на розподіл.

Тариф на розподіл для першого класу нижчий, ніж для другого. На це є підстави. По-перше, в цих мережах менші втрати: що вища напруга у мережі, то нижчі втрати у ній і навпаки. За 2023 р. втрати у мережах першого класу напруги становили 4,13 %, а другого — 7,14%. По-друге, це звичайна ринкова логіка: хто споживає більші обсяги, претендує на дисконти. Для прикладу, у Вінниці тариф на розподіл для першого класу становить 344,82 грн/МВт·год , а для другого — 2 028,18; у Львові — 311,75 та 1 631,03; у Дніпрі — 226,41 та 1 328,03. Отже, тарифи розраховуються, виходячи із витрат на розподіл електроенергії за класами та обсягів цього розподілу. Це означає, що споживач за кожним класом напруги повинен покрити витрати, пов’язані із цим розподілом. А кількість споживачів першого класу незрівнянно менша, ніж споживачів другого класу, яких одиниці чи десятки у регіоні.

Ідея урівняти тариф на розподіл, як очікується, скоротить тариф для другого класу на 25%, і, природно, підвищить його для споживачів першого класу. І тут важливо, що такий підхід порушує принцип каскадування витрат у формуванні тарифу (cost cascading principle of tariff construction), який є одним із базових у системі європейської енергетичної політики. Фактично, за втрати у мережах повинні сплачувати ті, хто ними користуються.

Насправді ця зміна призведе до чергового крос-субсидування — а це хронічна хвороба української енергетики. І споживачі першого класу покриватимуть витрати і втрати споживачів другого класу напруги.

Інший бік проблеми в тому, що великі споживачі часто є експортерами і конкурують на зовнішньому ринку. Скорочення тарифу для другого класу дещо знизить витрати та собівартість виробництва малих виробників. Але останні конкурують лише між собою на внутрішньому ринку.

Нарешті, є ще одна група бенефіціарів такого рішення, і вони насправді отримають найбільшу вигоду — це компанії, що дотують тариф для населення за механізмом ПСО — здебільшого Енергоатом (близько 80%) та частково Укргідроенерго. Ці компанії покривають різницю між реальною ціною електроенергії (яка зокрема включає плату за її розподіл) та фіксованим тарифом (4,32 грн/кВт·год).

Побутові споживачі — це виключно другий клас напруги. І скорочення тарифу на розподіл на другого класу знизить реальну ціну електроенергії, а отже, зменшить витрати Енергоатому та Укргідроенерго. У цих компаніях залишиться більше коштів: в середньому 38 коп. на кожну 1 кВт·год. Отак з миру по нитці — гіганту капітал. І це на додачу до того, що ці компанії акумулюватимуть більший ресурс після підвищення тарифу з 2,64 до 4,32 грн/кВт·год.

Печерський районний суд Києва прийняв рішення щодо адміністративного правопорушення, зв'язаного з корупцією, що сталося за участю діючого народного депутата України. За повідомленням прес-служби Державного бюро розслідувань та Національного агентства з питань запобігання корупції, ім'я депутата не розголошується, але з контексту зрозуміло, що йдеться про Олександра Дубінського.

За результатами слідства, у наступстві листопада 2023 року депутат отримав офіційне попередження щодо адміністративного порушення, пов'язаного з корупцією, на підставі досліджених матеріалів Держбюро розслідувань. Виявилося, що у серпні та жовтні 2023 року народний обранець надсилав запити до Міністерства охорони здоров'я та Держбюро розслідувань, де висувалися питання, що стосувалися його особистих інтересів.

До того ж, виявлено, що депутат спробував впливати на слідство, вимагаючи проведення перевірок керівництва правоохоронних органів, які займаються кримінальними справами, в яких фігурує він. Ці дії відповідно порушили вимоги Закону України "Про запобігання корупції", що передбачає адміністративну відповідальність за уникнення конфлікту інтересів.

Національне агентство з питань запобігання корупції також повідомило про передачу судом цієї справи, додавши, що депутату було наказано сплатити штраф. Постанова суду може бути оскаржена протягом 10 днів після її прийняття і набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Після набрання законної сили рішенням суду відомості про діючого народного депутата будуть внесені до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення.

Треба зазначити, що у січні цього року провадження щодо цього депутата за підозрою у службовому підробленні для виїзду за кордон передали до суду. Генеральний прокурор України також оголосив підозру Олександру Дубінському у внесенні неправдивих відомостей до офіційних документів у роботі службової особи.

В червні 2023 року відомий народний депутат Олександр Дубінський вирушив за кордон, заявляючи, що супроводжує свого тяжкохворого батька. Проте Служба безпеки України встановила, що батько депутата подорожував за кордоном самостійно, без участі парламентаря, і навіть особисто підписував офіційні документи. Це викликало серйозні підозри у підробленні документів.

Десятого листопада 2023 року Державне бюро розслідувань оголосило про завершення досудового розслідування щодо Олександра Дубінського. За даними слідства, він вніс у систему «Шлях» дані свого брата співмешканки, який намагався виїхати до Молдови. Ці дії мали за мету перевезення особистого автомобіля народного депутата до Відня.

Тринадцятого листопада Олександру Дубінському було оголошено підозру у державній зраді та створенні, керівництві й участі у злочинній організації. З'ясувалося, що він був членом злочинної організації, яка працювала на російську розвідку з метою дестабілізації політичної ситуації в Україні та дискредитації держави.

Наразі Олександр Дубінський перебуває в Київському слідчому ізоляторі, де має індивідуальне спальне місце, але не має жодних привілеїв. Крім того, суд відхилив клопотання прокурорів заборонити йому використовувати соціальні мережі, зокрема проводити відеотрансляції.

Олександр Дубінський був обраний народним депутатом від партії «Слуга народу» у 2019 році. Перед цим він працював на телеканалі «1+1» та був відомий своїми розслідуваннями. У 2021 році його виключили з політичної партії через порушення статуту та непокору керівництву.

У результаті дослідження злочинних дій народного депутата Олександра Дубінського, який був обраний від партії «Слуга народу», було встановлено, що він вчинив ряд серйозних правопорушень. Дубінський був підозрюваний у підробленні документів, спрямованих на перевезення особистого автомобіля за кордон. Крім того, йому було оголошено підозру у державній зраді та участі у злочинній організації, спрямованій на дестабілізацію політичної ситуації в Україні та дискредитацію держави.

Олександр Дубінський знаходиться під вартою в Київському слідчому ізоляторі, де йому не надаються привілеї. Суд відхилив клопотання заборонити йому використовувати соціальні мережі.

Ці події є серйозними і вказують на необхідність змін у системі політичного контролю та боротьби з корупцією в Україні. Вони підкреслюють важливість впровадження ефективних механізмів контролю та відповідальності для всіх обраних представників влади, які порушують закон та відчужують довіру суспільства.