Четвер, 4 Грудня, 2025

Антикорупційний скандал за участю колишнього військового прокурора Дениса Чехунова

Важливі новини

СБУ проводить обшуки в «Артеріумі»: Жеваго заявляє про політичний тиск, компанія заперечує торгівлю з Росією

16 липня правоохоронці провели обшуки у центральному офісі фармацевтичної корпорації «Артеріум», що належить бізнесмену і політику Костянтину Жеваго. Обшуки також відбулись на виробничих майданчиках у Києві та Львові. Це вже третя силова операція проти компанії за останні три роки — попередні проводились у 2022-му та лютому 2025 року. Слідство підозрює компанію у незаконному збуті лікарських […]

Хто втратить бронювання і кого зможуть мобілізувати з 1 грудня

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Зміни передбачають анулювання відстрочки у таких випадках:

Органи, які визначають критичну важливість підприємств, можуть у будь-який час переглянути відповідність підприємства критеріям. У разі втрати статусу, працівники автоматично втрачають бронювання.

Нові правила визначають, що бронюванню підлягають:

Однак, за законом, бронюванню підлягатимуть не більше 50% військовозобов’язаних співробітників критично важливих підприємств. У разі потреби ця частка може бути збільшена за рішенням міністра оборони.

Із грудня всі заявки на бронювання оформлятимуться через портал “Дія”. Процес розгляду триватиме до 72 годин. Проте є ризик: під час відвідування ТЦК для постановки на облік працівника можуть одразу мобілізувати.

“Цей момент із ТЦК несе корупційні ризики. У деяких випадках рішення про бронювання може затримуватися, що призводить до мобілізації працівників підприємств”, – зазначив Лихачов.

Підприємства зі статусом критично важливих на 30 листопада 2024 року зберігають цей статус автоматично до кінця року. Проте до 28 лютого 2025 року вони повинні підтвердити свою важливість.

Протягом 10 днів із моменту набуття чинності постанови Кабмін має встановити чіткі критерії для визначення критичності підприємств.

Реакція Даші Квіткової на чутки про весілля з Володимиром Бражком

Одним із перших на реакцію підписників звернула увагу одна з прихильниць блогерки, запитавши: «Так а що, вони правда вже встигли одружитись?» У відповідь Даша Квіткова вирішила не вдаватися до серйозних пояснень, а з гумором відповіла: «Не знаю, треба розібратися в цій ситуації». Це відповіло не лише на питання, а й додало новий штрих до загадкової атмосфери навколо особистого життя блогерки.

Незважаючи на те, що Даша не дала чіткої відповіді, її жартівливий тон лише підсилив інтерес до цього питання. У соцмережах вже давно звикли до того, що інфлюенсери можуть підтримувати певну інтригу навколо своїх стосунків, і Квіткова, схоже, не стала виключенням. Водночас варто зазначити, що особисте життя таких публічних осіб завжди викликає особливу увагу, а кожен маленький момент, навіть така деталь, як нова обручка, може стати приводом для нових припущень та обговорень серед фанатів.

Раніше в мережі помітили фото з обіймами пари, які теж додали інтересу до особистого життя пари. У своєму коментарі Квіткова не підтвердила і не спростувала чутки однозначно, натомість зберегла інтригу й відповіла жартівливо, що викликало позитивну реакцію серед підписників.

Шанувальники відреагували на коментар тепло: багато хто похвалив Дашу за вміння тримати інтригу й ставитися до чуток із гумором, інші закликали поважати приватність пари й дочекатися офіційних повідомлень. На даний момент офіційних заяв ні від Квіткової, ні від Бражка щодо зміни сімейного статусу не надходило.

Економічно активне населення України скорочується: що далі

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

На сьогодні в Україні залишилось близько 14 мільйонів працездатних осіб, але значна частина з них працює у різних секторах економіки з різним рівнем зайнятості. З цієї кількості приблизно 6,5 мільйона зайняті в легальному бізнесі, сплачуючи податки, а близько 3 мільйонів отримують заробітну плату з бюджету. Сюди входять працівники в секторі безпеки та оборони, що забезпечують стабільність країни.

Як зазначила заступниця міністра економіки України Тетяна Бережна, в Україні зараз налічується близько 8 мільйонів економічно неактивних осіб — людей, які з різних причин не мають роботи. Бережна підкреслила, що уряд має сконцентрувати зусилля на активізації цих громадян, адже їхнє залучення в економіку є критично важливим для підтримки економічної стабільності.

В умовах війни питання мобілізації стало ще актуальнішим. Раніше прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що 98% повісток були надіслані людям, які не сплачують податків. Однак Пендзин звернув увагу, що розсилкою повісток займались територіальні центри комплектування (ТЦК) та Міністерство оборони, а не Державна податкова служба, яка не має доступу до бази платників податків.

Австралійський виробник зброї цікавиться входом на український ринок з антидроновими комплексами

Наразі компанія Electro Optic Systems розглядає можливість розширення виробництва в Україні через співпрацю у галузі оборонних технологій. Ця компанія відома своїм передовим антидроновим комплексом Slinger, що використовується для захисту від небажаних дронів. Впровадження таких технологій може стати важливим кроком для України в підвищенні захисту об'єктів від сучасних загроз і підтримки національної безпеки.

Під час зустрічі обговорювались можливості співпраці між Україною та EOS Defence Systems, а також бажання австралійської сторони локалізувати виробництво в Україні.

Компанія EOS Defence Systems спеціалізується на інтеграції систем озброєнь для сухопутних і морських платформ, включаючи рішення для боротьби з безпілотними літальними апаратами та наземними цілями.

Одним з флагманів Electro Optic Systems є протидроновий бойовий модуль Slinger, оснащений 30-мм автоматичною гарматою Bushmaster M230LF, який вже використовується для захисту систем протиповітряної оборони IRIS-T в Україні.

Колишній військовий прокурор Денис Чехунов опинився в центрі нового антикорупційного розслідування. Після багаторічної служби в органах прокуратури Чехунов виїхав до Словаччини, а журналістські та правоохоронні перевірки виявили значні активи його родини, що не були повністю відображені у офіційних деклараціях. За даними слідства, родина накопичила елітну нерухомість, сотні гектарів землі та чималі фінансові ресурси, а також створила розгалужену мережу бізнесів, діяльність яких не завжди відповідала законодавчим вимогам України.

Кар’єра Дениса Чехунова розпочалася на початку 2000-х років у прокуратурі Харківської області. Згодом він працював транспортним прокурором, а у 2015 році очолив управління процесуального керівництва головної військової прокуратури, де займався кримінальними справами високого рівня. Саме на посаді керівника цього підрозділу його дії та рішення почали привертати увагу громадськості та антикорупційних органів.

Однією з найбільш резонансних знахідок у деклараціях став елітний пентхаус у новобудові на Печерську, на вулиці Старонаводницькій, 4в. Офіційною власницею вказана мати прокурора — Ніна Чехунова. У 2014 році вона придбала квартиру площею 137 квадратних метрів за 4,1 мільйона гривень, а також паркомісце, що обійшлося у 284 тисячі. Сам прокурор отримав право користування цією нерухомістю і вніс її у свою декларацію.

У розпорядженні Чехунова також виявлено заміський маєток у селі Коротич під Харковом площею 515 квадратних метрів. Дружина прокурора, Каріна Решта, має власну квартиру в Харкові, але встановити її місце розташування не вдалося. Натомість у реєстрі знайдено нежитлові приміщення загальною площею 9206 квадратних метрів, що раніше були оформлені на Каріну Решту та змінювали власників у 2017–2018 роках. Ці об’єкти мали бути задекларовані, адже на той момент вона ще залишалася власницею.

Чим займається дружина прокурора, яка декларувала високі доходи, але не вказала жодної компанії? Розслідування показало, що Каріна Решта була ФОПом, а також засновницею або співвласницею щонайменше п’яти компаній — від фермерського господарства «ІВОЛГА» до будівельної фірми «Лігабудсервіс» та агрофірми «Фауна». Участь у цих компаніях також брали родичі прокурора: мати, брат Валентин Чехунов та його син — Микола Чехунов, який сьогодні також працює у військовій прокуратурі.

Родина Чехунових володіє значним масивом нерухомості. Брат прокурора має два будинки в Харкові — один площею 169 квадратів, другий — понад 600. Батько чиновника володіє будинком у Коротичі площею 545 квадратних метрів і квартирою на 185 квадратів. У його декларації також зазначені два автомобілі Toyota Camry, один з яких був придбаний всього за 10 тисяч гривень, що викликає додаткові запитання. Заощадження батьків сягають 1,7 мільйона гривень та 96 тисяч доларів.

Мати прокурора є власницею цілої мережі підприємств — від мисливського господарства «Снайпер», яке орендує 4127 гектарів угідь, до компаній «Малюк 1», «Малюк 2», «Малюк 3», «НВН» та «Яруга 1». Масштаби бізнес-активів родини значно перевищують те, що офіційно декларував сам прокурор.

Після початку перевірок і журналістських розслідувань Денис Чехунов виїхав до Словаччини, де перебуває досі. Питання щодо повноти його декларацій, походження активів та можливого конфлікту інтересів залишаються відкритими — і, як очікується, стануть предметом уваги контролюючих органів.

Останні новини