Антирейтинг зубних паст: стоматолог застеріг від популярних засобів для щоденного догляду

У Мілані було виявлено тіло 54-річного українського фінансиста Олександра Адаріча — відомого банкіра, який у різні роки очолював правління «Укрсиббанку» та був власником «Фідобанку». Трагічну знахідку зробили біля одного з готелів у центральній частині міста. Італійські правоохоронці одразу звернули увагу на низку обставин, які викликали сумніви щодо версії нещасного випадку.

За інформацією провідних італійських видань La Repubblica, La Stampa та Corriere della Sera, слідство не виключає, що тіло могли викинути з вікна вже після смерті. Попередні висновки експертів вказують на можливу невідповідність характеру травм типовим ушкодженням, які виникають унаслідок падіння з висоти. Саме це стало підставою для розширеного розслідування та залучення судово-медичних фахівців.

Консьєржка будинку розповіла, що на балконі після падіння бачили чоловіка, який швидко спустився у двір та зник. У квартирі поліція виявила документи на різні імена, що належали одній людині, включно з румунським варіантом імені банкіра. Це може бути пов’язано з міжнародною діяльністю Адаріча через холдингові компанії в Люксембурзі та інших юрисдикціях.

Олександр Адаріч народився 12 жовтня 1971 року у Павлограді. Він працював у банківській сфері з 2002 року, очолював «Укрсиббанк», придбав і об’єднав «СЕБ Банк» та «Ерсте Банк» у «Фідобанк», контролював «Євробанк» та «Фідокомбанк». У 2016 році «Фідобанк» та «Євробанк» були визнані неплатоспроможними, а ДФС України підозрювала власників у привласненні активів на 1,6 млрд грн.

Банкір мав тісні зв’язки із родиною експрезидента Віктора Януковича і фігурував у численних фінансових скандалах, зокрема щодо зникнення понад 400 млн грн із банківських рахунків та проблем із управлінням Одеським портом. Останнім часом Адаріч працював у люксембурзькій девелоперській компанії Alfaro Real Estate.

Розслідування триває, поліція перевіряє всіх можливих свідків та підозрюваних, пов’язаних із загадковою смертю українського банкіра.

Популярність товарів, які виробники подають як корисні або «натуральні», зростає з кожним роком, однак фахівці дедалі частіше звертають увагу на те, що зовнішнє враження може бути оманливим. Значна частина таких продуктів містить кількість вільного цукру, співставну зі звичайними солодощами, що нерідко призводить до перевищення рекомендованої добової норми. До вільних цукрів належать ті, які додають під час виробництва, а також природні підсолоджувачі у вигляді сиропів, соків, меду чи фруктових пюре. Саме ці інгредієнти найшвидше підвищують рівень глюкози в крові, не забезпечуючи тривалого відчуття ситості та збільшуючи ризик неконтрольованих перекусів.

Фахівці підкреслюють, що орієнтація лише на декоративні написи або модні позначки може ввести споживача в оману. Навіть продукти з привабливими обіцянками — «фітнес», «енергетичний заряд», «натуральна солодкість» — інколи містять значну частку доданих підсолоджувачів. Це стосується й напоїв, де висока концентрація фруктових компонентів часто створює враження користі, хоча фактичний вміст вільного цукру може бути дуже близьким до газованих лимонадів.

Експерти звертають увагу на продукти, які часто ховають цукор:

Знежирений йогурт може містити понад 45 г цукру на склянку.

Фруктові соки «100% натуральні» не завжди корисні — в них мало клітковини, а цукру стільки ж, скільки в колі.

Спортивні напої, холодний чай, ароматизована кава можуть містити 30–45 г цукру на порцію.

Протеїнові батончики, дитячі та «фітнес» сніданкові пластівці теж часто багаті на цукор.

Консервовані фрукти та готові смузі часто підсолоджені сиропами та ароматизаторами, що підвищує вміст цукру.

Щоб зменшити шкоду, дієтологи радять: поєднувати солодке з білками, клітковиною та корисними жирами, не їсти цукор натщесерце, поступово зменшувати солодкість у раціоні, готувати домашні десерти та смузі. Важливо орієнтуватися на етикетки, перевіряти склад та віддавати перевагу мінімально обробленим продуктам.

З метою забезпечення прозорості та захисту персональних даних громадян уряд ухвалив рішення про впровадження системи моніторингу доступу до державних реєстрів. Відтепер у застосунку «Дія» з’явиться нова функція, яка дозволить кожному користувачеві отримувати сповіщення про те, хто саме звертався до його персональних даних і з якою метою. Як повідомляє пресслужба Міністерства цифрової трансформації, така ініціатива стане важливим кроком у посиленні довіри громадян до державних послуг та покращенні безпеки їхніх особистих відомостей.

За новим механізмом кожен факт доступу до реєстрів буде автоматично фіксуватися у відповідній системі, що дозволить отримати детальну інформацію про орган або особу, яка зверталася до даних, а також причину такого звернення. Всі ці відомості надходитимуть безпосередньо в застосунок «Дія», що робить процес перевірки швидким і зручним.

Водночас у відомстві наголосили на винятках: сповіщення не надходитимуть у випадках, пов’язаних із кримінальними розслідуваннями, контррозвідувальною діяльністю, боротьбою з тероризмом та під час досудового слідства — щоб не перешкоджати роботі правоохоронних і спецслужб.

Мінцифри також зазначає, що подібні рішення вже працюють за кордоном — прикладом є естонський Data Tracker, який дозволяє відстежувати доступи до державних даних і вважається одним із інструментів підвищення довіри до держпослуг. Запровадження моніторингу в Україні має на меті аналогічне підвищення прозорості та зменшення ризиків неправомірного використання даних.

Точні терміни запуску функції в «Дії», перелік реєстрів, до яких одразу застосують моніторинг, а також технічні деталі сповіщень Мінцифри пообіцяло оприлюднити додатково. Користувачам радять стежити за оновленнями застосунку та офіційними повідомленнями від відомства.