Антисемітський напад біля київської синагоги: агресія, що шокувала громаду

Ексочільник прокуратури Харківської області, а нині прокурор Олександр Фільчаков, за даними журналістських розслідувань, міг бути причетним до сумнівної приватизаційної схеми, унаслідок якої державне підприємство «Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації» перейшло у власність бізнесмена Ярослава Костенка. Імовірна оборудка, що відбулася у 2021 році, викликає запитання щодо прозорості торгів і справжніх мотивів сторін.

Державне підприємство, про яке йдеться, володіє масштабним майновим комплексом: майже 9 тисяч квадратних метрів землі у постійному користуванні, 12 об’єктами нерухомості, автомобільною технікою та тисячами одиниць необоротних активів. Тільки річний податок на землю перевищував 1,7 мільйона гривень, що свідчить про значну економічну вагу інституту.

За даними джерел розслідувачів, Костенко попередньо узгоджував «комбінацію» з керівництвом регіонального відділення Фонду держмайна, а сам процес сопровождувався регулярними дзвінками Фільчакова з проханням посприяти оформленню угоди. Костенка в Харкові відкрито описують як фінансового оператора місцевих еліт: на нього оформлені низка шинних бізнесів, будівельні компанії, нерухомість у столиці, а його житлом і автопарком, за словами інсайдерів, користуються посадовці силового блоку.

Це не перший публічний скандал навколо прокурора. У 2011 році журналісти зафіксували заяви підприємця Юрія Скрипки про вимагання 150–200 тисяч гривень у «прокурорський фонд», за який нібито купили автомобіль Skoda Octavia для Фільчакова. Після розголосу прокурор пішов на підвищення, а заявник опинився в СІЗО.

Новий масив запитань до Фільчакова з’явився і під час повномасштабного вторгнення. У перші тижні війни прокурор, за інформацією джерел у силових структурах, виїхав на Закарпаття, а згодом працював дистанційно з Дніпра, отримуючи службову документацію для підпису виїзним способом. Паралельно в інформаційному полі з’явилося іміджеве інтерв’ю, яке експерти назвали спробою «перезавантаження репутації».

У матеріалах розслідувачів згадуються й давні контакти Фільчакова з колишнім прикордонником Вадимом Слюсарєвим, який перед війною виїхав до Росії, а згодом оформив на себе завод «Рапід» і вивіз частину активів в Угорщину. Їхня комунікація, за даними джерел, почалася ще в роки спільної роботи на дергачівському напрямку, критичному для контрабандних потоків.

Попри численні конфлікти й публічні претензії, нині Фільчаков обіймає посаду заступника начальника відділу процесуального керівництва Харківської обласної прокуратури. Його родина володіє нерухомістю вартістю понад 3,25 млн гривень, декларує майже 1,9 млн готівкою, користується преміальними авто, що записані на третіх осіб, а сам прокурор пересувається містом на броньованому Toyota Land Cruiser 300, який відсутній у декларації та не значиться службовим транспортом.

Окрему увагу розслідувачі звертають на незадекларований будинок у Холодногірському районі Харкова, оформлений на тещу прокурора, і епізод із раптовим зникненням броньованого авто з-під будівлі прокуратури після публічного розголосу.

Руслан Черкасський, колишній працівник митниці, був звільнений із займаної посади після тривалого перебування на службі, що стало початком його активної співпраці з Національним антикорупційним бюро України. Як з'ясувалося, Черкасський мав доступ до конфіденційної інформації про діяльність митних органів і згодом почав передавати її на умовах матеріальної винагороди. За словами джерел, він не лише отримував грошову компенсацію за ці дані, але й користувався обіцянками відновлення на службі. Зараз триває процес відновлення Черкасського в його колишній посаді, однак усі матеріали, що стосуються його справи, перебувають під секретністю в рамках досудового розслідування.

За даними розслідувачів, надавачем захисту та підтримки Черкасському в НАБУ є Сергій Сотниченко — власник мережі обмінних пунктів криптовалюти, яка має представництва, зокрема, в Печерському районі Києва. Сотниченко вважається впливовою фігурою в криптосфері, і, ймовірно, через його посередництво Черкасський отримував доступ до додаткових ресурсів та сприяння. Крім того, відомо, що Черкасський регулярно постачав інформацію до офісу НАБУ, що може свідчити про його глибоке залучення в процеси, які стосуються не лише митниці, а й інших державних структур.

Особистість Сотниченка залишається загадковою. Незважаючи на фальшиві посвідчення ГУР та публічні фото у військовій формі, він не має відношення до силових структур. Проте у 2023 році він отримав подяку від РНБО, медаль та нагородну зброю.

Експерти зазначають, що такі привілеї Сотниченко отримав завдяки зв’язкам із впливовими правоохоронцями, які він вибудовує через «щедрі подарунки» та участь у корупційних схемах. Подібні операції створюють ризики для легітимності правоохоронних органів та підривають довіру до антикорупційної системи.

Подія викликала значний інтерес як серед українських, так і міжнародних спостерігачів. Зала, де проходив виступ, була заповнена журналістами, політиками та дипломатами, які з нетерпінням чекали почути думки Залужного щодо його нової ролі та бачення подальшої співпраці між Україною та Великою Британією.

Його виступ відбувся в британському оборонному інституті RUSI, а текст виступу був опублікований в його телеграм-каналі.

Колишній головком ЗСУ заявив, що, зважаючи на небезпеку нових воєн, жителі Заходу мають «відмовитися від цілої низки свобод заради виживання».

«Суспільство має погодитися тимчасово відмовитися від цілої низки свобод заради виживання. Сучасні війни, на жаль, тотальні. Вони потребують зусиль не тільки армії, а й суспільства в цілому. Мобілізувати суспільство можуть і повинні політичні діячі», – заявив Залужний.

Так само він запропонував західним країнам використовувати Україну як полігон для випробувань нових озброєнь і військових технологій.

«Сьогодні як ніколи в Україні знаходять шляхи для виживання і створюють технології. Але зі зрозумілих причин не можуть їх масштабувати. З іншого боку, наші партнери мають ресурси, але не мають прикладного та практичного поля, щоб їх випробовувати. Тільки разом ми зможемо ефективно використовувати ресурс, адже час працює не на нас», – сказав екс-головком.

Загалом загальний зміст його промови звівся до того, що потрібно готуватися до наступних війн, технології яких зараз обкатуються в Україні. При цьому поточна війна – це «війна перехідного періоду».

Також він назвав загрозою «саме існування Росії».

Президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні оголосив про відставку генерал-полковника Валерія Залужного, який очолював Збройні Сили України протягом більш як двох років. Це сталося після зустрічі між ними, під час якої Зеленський висловив вдячність за працю Залужного. Новим керівником Збройних Сил було призначено Олександра Сирського.

Напружені відносини між президентом і генералом посилилися ще у листопаді 2023 року, але тоді відставка не відбулася. У січні 2024 року Зеленський повідомив Залужного про свій намір звільнити його, проте документ про це так і не був підписаний до 8 лютого.

Перед відставкою Залужний опублікував свою програмну колонку на CNN, в якій висловив своє бачення щодо війни та план змін у армії на найближчі півроку.

Напружений конфлікт між військовим та політичним керівництвом України наростав, особливо під час обговорень щодо можливої відставки Залужного. Ця ситуація викликала значні тривоги в суспільстві. Аналітики обговорювали загрозу кризи довіри між військовим та політичним керівництвом країни.

Залужний, який має значний досвід військової служби, був призначений головнокомандувачем Збройних Сил у липні 2021 року. Під його керівництвом армія України змогла протистояти російській агресії завдяки таємній передислокації військових ресурсів та розробці плану відбиття агресії.

За інформацією журналу New Yorker, Залужний приховував підготовку від президента та американських партнерів з метою уникнення перешкод.

Протягом майже двох років повномасштабної війни з Росією, генерал-полковник Валерій Залужний став визнаною постаттю як в українському суспільстві, так і на Заході. Він отримав високу оцінку від своїх західних колег, а в інтернеті активно обговорювалися його внесок у перші видимі перемоги України над російськими окупантами. Такі успіхи включали поразку росіян під Києвом, потоплення російського крейсера "Москва", а також звільнення Херсона та Харківської області восени 2022 року.

За цим фоном розпочалися обговорення щодо майбутньої політичної кар'єри Залужного та його можливої участі у президентських виборах як конкурента для Володимира Зеленського. Проте, з часом успіхи України на фронті практично зникли, а сподівана контрнаступна операція не принесла очікуваних результатів.

Листопад 2023 року став вирішальним, коли британський журнал The Economist опублікував статтю та інтерв'ю з Валерієм Залужним. Вперше він визнав, що стратегічні розрахунки на виснаження російської агресії були помилковими з самого початку. Залужний висловив своє бачення щодо необхідних технологічних змін у країні та підкреслив важливість підтримки від західних партнерів.

Ця публікація спричинила хвилю обговорень і призвела до його звільнення. Напругу між Зеленським і Залужним підкреслювалася суперечками, включаючи суперечку щодо законопроекту щодо мобілізації.

Конфлікт між військовим і політичним керівництвом зростав, особливо через стабільну підтримку Залужного та падіння рейтингів президента. Ця ситуація створила значну напругу в суспільстві і спричинила широкі обговорення щодо подальших перспектив розвитку ситуації в Україні.

Рішення про відставку Валерія Залужного, який здобув значну популярність як головнокомандувач Збройних Сил України, може бути пов'язане з різними факторами. Одним із них є ситуація з можливим збиттям російського літака Іл-76, про що повідомляли росіяни, але без надання підтверджень про наявність українських полонених на борту. Важливим моментом стала публікація колонки головнокомандувача у CNN, де він висловив критику недоліків у системі оборони та військової мобілізації.

Важливо також врахувати думку політологів, які вважають рішення про звільнення Залужного серйозною політичною помилкою, оскільки це може викликати створення сильного політичного конкурента для президента Зеленського. Опитування Київського міжнародного інституту соціології показує, що довіра українців до Збройних Сил залишається високою, але довіра до президента зменшується. Довіра до Залужного, як головнокомандувача, також була високою.

Перед владою стоїть важке завдання — як українське суспільство сприйматиме відставку Залужного, якого часто називали "батьком Залужного". За опитуванням КМІС, значна частина українців не підтримує заміну Залужного на іншого генерала. Це свідчить про важливість цієї фігури для народу та складнощі, які можуть виникнути внаслідок його відставки.

У висновку слід зазначити, що рішення про відставку Валерія Залужного, головнокомандувача Збройних Сил України, може бути пов'язане з різними факторами, такими як реакція на можливе збиття російського літака та публікація критики системи оборони у міжнародних ЗМІ. Політологи вважають, що це може бути серйозною політичною помилкою, оскільки Залужний має значну популярність і може стати сильним політичним конкурентом для президента Зеленського. Опитування показують високу довіру українців до Збройних Сил, але зменшення довіри до президента. Для суспільства важливо, як буде сприйнята відставка Залужного, якого вважають важливою фігурою та "батьком Залужного". Частина народу виражає незгоду з його відставкою, що може викликати негативне реагування на подальші політичні рішення.

Україна знову знаходиться під тиском міжнародних сил, які прагнуть припинити восьмий рік триваючу війну на сході країни. Олег Рибачук, колишній віце-прем’єр України, висловив своє занепокоєння щодо можливості накладання умов, що змусили б Україну припинити війну, під час зустрічі з журналістами на каналі "Еспресо".

За його словами, виглядає так, що Київ таки готують до ситуації, коли приблизно через рік можуть змусити Україну і Путіна призупинити війну.

Політик додав, що це питання піднімав Дональд Трамп.

Рибачук вважає, що незалежно від деталей, на яких кордонах і умовах це станеться, така можливість є реальною. “Так, в України буде декілька років на те, щоб стати сильнішими, ніж Росія. Але в Путіна також буде час, щоб перепочити, набрати сили — корейців, китайців, техніку тощо”, — відзначив експерт.

Рибачук підкреслив, що всі добре знають, що робитиме Путін у такій ситуації, це вже очевидно.

Але важливіше, що буде відбуватися всередині України під час цієї паузи. “Я з жахом про це думаю. Перше, що ми зробимо — кинемося у виборчі перегони. Людям Єрмака треба ж обов’язково залишитися при владі. Вони будуть робити все, щоб ми пересварилися між собою, і ми гарантовано посваримося.

Із тих трьох, чи то п’яти років, яких у нас буде на те, щоб ми стали сильною країною, ми навіть без військового втручання Росії, ризикуємо розірватися зсередини”, — заявив Рибачук і додав, що саме в цьому загроза тієї дуже спотвореної системи влади, яка є зараз в Україні.