Антивоєнне графіті Бенксі “Жінка в протигазі” виставили в Києво-Печерській лаврі

У правовій спільноті України значного резонансу набула справа, пов'язана з чотирма суддями Київського апеляційного суду. За інформацією Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), після 19 вересня планується передача до суду обвинувального акту щодо суддів Віктора Глиняного, Ігоря Паленика, В'ячеслава Дзюбіна та Юрія Сливи. Їм інкримінується отримання неправомірної вигоди у розмірі 35 тисяч доларів США.

За рішенням Вищого антикорупційного суду від 4 липня, стороні захисту було обмежено строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 19 вересня 2024 року включно. Після цієї дати сторона захисту буде вважатися такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів справи.

Деталі справи

НАБУ і САП викрили чотирьох суддів Київського апеляційного суду на одержанні неправомірної вигоди. Згідно зі слідством, суддя В’ячеслав Дзюбін отримав 35 тисяч доларів за зняття арешту з двох літаків у справі колишнього керівника «Мотор-Січі» В’ячеслава Богуслаєва. З цієї суми 10 тисяч доларів він залишив собі, а решту 25 тисяч доларів розподілив між трьома іншими суддями – Юрієм Сливою, Ігорем Палеником і Віктором Глиняним.

Суддя Паленик отримав 25 тисяч доларів у коробці з-під віскі, з яких 8300 доларів він передав судді Сливі у пачці з-під кави. Суддя Глиняний отримав 8300 доларів у рекламній брошурі інтернет-провайдера.

Під час обшуків НАБУ відшукало 10 тисяч доларів у Дзюбіна, 25 тисяч доларів у Паленика, які той, за версією слідства, поміняв перед їхньою передачею іншим суддям, а також по 8300 доларів у Сливи та Глиняного.

Розслідування завершено

НАБУ і САП завершили розслідування цієї справи, і після 19 вересня обвинувальний акт буде скеровано до суду. Сторона захисту, обмежена в строках на ознайомлення з матеріалами слідства, повинна завершити ознайомлення до зазначеної дати.

На фоні нестабільної ситуації на валютному ринку України відзначається різке погіршення курсу національної валюти. Українська гривня стрімко втрачає свою вартість порівняно з доларом США, що призводить до зростання курсу міжбанківського долара, який перевищив позначку 40 гривень. Готівковий обмін долара зафіксувався на рівні 40,40 грн/$, у той час як карткові операції реєструються за курсом навіть вище – до 41 гривні за долар. Ці динаміки створюють серйозні турбулентності на фінансовому ринку та викликають загальний невпевнений настрій серед населення та бізнесу. Аналітики висловлюють побоювання щодо подальшого зростання курсу і закликають до урядового втручання для стабілізації ситуації.

Сьогодні, 23 травня, на валютному міжбанку було встановлено новий курсовий максимум – вперше в історії гривні курс подолав 40-й рівень. Фактичні угоди на майданчику Bloomberg (основний) фіксувалися на рівні 40,01 грн/$, чого до цього не відбувалося.

Минулий тиждень завершився на міжбанку на 39,52 грн/$, а цей стартував із 39,67 грн/$.

Сьогоднішня ж торгівля на Bloomberg починалася досить спокійно і навіть мляво – по 39,84 грн/$, до полудня фіксувався зовсім невеликий обсяг торгів – близько $50 млн. Усе змінилося перед обідньою перервою, коли курс уперше сягнув 40 грн/$. Після цього активізувалися експортери і спекулянти, обсяг торгів зріс удвічі і досяг $161,2 млн. Хвилин за 20 до закриття угоди проходили по 40,01 грн/$, а офіційне закриття ринку відбулося трохи нижче – на 39,98 грн/$.

За підсумками дня Нацбанк встановив свій офіційний курс на 39,92 грн/$ (на 23 травня) – це новий історичний максимум. Так високо нацбанківський курс ще жодного разу не був.

Раніше Національний банк пояснював курсові стрибки великими продажами долара зі своїх золотовалютних резервів. Скарбники навіть виробили правило: що більше НБУ продасть валюти – то вищим буде валютний курс. Говорили, що на цьому правилі тримається секретна формула, за якою регулятор щодня формує вартість долара на міжбанку. Однак сьогодні цього не спостерігалося.

Продажі Нацбанку на Bloomberg оцінили на рівні $85-88 млн із загального обсягу $161,2 млн, тобто 53-55% ринку. Тому у банкірів виникла інша версія того, що відбувається, – що НБУ намагається високим курсом заманити на міжбанк експортерів, і водночас намагається вручну підняти долар до показників, закладених до держбюджету.

«Усі пам’ятають, що до держбюджету 2024 року закладено курс 40,7 грн/$, від його виконання залежать податкові надходження, яких постійно не вистачає. Це те, за що постійно критикують Нацбанк – за невиконання курсу, за яким рахували бюджет, а зараз проблема стоїть особливо гостро. Адже дефіцит бюджету знову зріс, і Мінфін днями сказав, що йому бракує на 2024-й приблизно $5 млрд. Тепер зрозуміло, що якусь частину цього дефіциту перекриватимуть за рахунок девальвації гривні, яку ми зараз спостерігаємо. Вона буде благом для уряду. Та й для НБУ теж – адже чим вищим буде курс долара, тим більшою буде мотивація для експортерів повертати валютну виручку в Україну. Зараз більше долара заводиться під сільгоспроботи, і подорожчання долара буде ще сильніше мотивувати аграріїв на продаж валюти”, – пояснив “Стране” ситуацію голова правління одного з банків.

Слідом за міжбанком долар подорожчав сьогодні і на чорному ринку. День починався валютними продажами по 40,09 грн/$, а закінчився на 40,33 грн/$. Ціна купівлі піднялася з 39,04 грн/$ до 39,5 грн/$.

У касах банків максимальний курс продажу готівкового долара сягнув 40,40 грн/$, цей цінник ставив державний Сенс Банк і ще чотири структури – А-Банк, Акордбанк, МетаБанк і Кристалбанк. Середня вартість – 40,21 грн/$, а середній робочий діапазон – від 40,05 грн/$ до 40,35 грн/$. Купівля американської валюти перебувала в широкому діапазоні – 39,15-40,10 грн/$.

Картковий же долар рухається вже до 41 грн/$. Сьогодні карткові курси банків були від 39,65 грн/$ (Укрсиббанк) до 40,85 грн/$ (Акордбанк) на продажі та діапазоні 38,86-40,04 грн/$ на купівлі.

Середня ціна долара при купівлі фізособами на поточні рахунки (з правом миттєвого зняття) до 50 тис. грн на місяць склала 40,08 грн/$. Мінімальний цінник тут був на 39,97 грн/$ (Мотор Банк), а максимальний – 40,95 грн/$ (Банк Авангард).

З 18 травня в Україні набрав чинності новий закон про мобілізацію, який має велике значення для національної безпеки та обороноздатності країни. Згідно з цим законом, всі військовозобов’язані громадяни зобов’язані оновити свої облікові дані протягом 60 днів, до 16 липня. Це важлива процедура, яка дозволить уряду точно визначити кількість та розподіл військових ресурсів для ефективного захисту країни.

Зміни в законодавстві стосуються всіх громадян, які мають військовий обов’язок перед державою. Це можуть бути молоді люди, які досягли військової вікової категорії, або вже пройшли службу у Збройних Силах України. Забезпечення актуальних облікових даних є важливим кроком для забезпечення безпеки кожного громадянина та всієї країни в цілому.

Не виконання цього обов’язку може мати серйозні наслідки для військовозобов’язаних осіб. Вони можуть підпасти під відповідальність згідно з чинним законодавством, включаючи штрафні санкції чи інші адміністративні заходи. Тому важливо вчасно оновлювати свої облікові дані та дотримуватися всіх вимог закону про мобілізацію.

Застосування нового закону спрямоване на посилення обороноздатності країни та забезпечення належного рівня безпеки для всіх громадян. Це ще один крок до зміцнення національного оборонного потенціалу та відповіді на сучасні виклики та загрози. Від кожного громадянина залежить успішне впровадження цього закону, адже лише разом ми зможемо забезпечити міцність та стабільність нашої держави.

Юрист з військового права, молодший лейтенант запасу Володимир Романчук, зазначив, що громадяни, які не виконають цей обов’язок, можуть бути притягнуті до відповідальності.

Відповідно до законодавства, усі громадяни віком від 18 до 60 років повинні оновлювати свої дані. Однак, не всі з них повинні проходити військово-лікарську комісію. Якщо громадянин виключений з військового обліку, пройшов комісію менше року тому, або оновлює дані через додаток “Резерв+”, де комісія не потрібна, процедура займає лише 15-20 хвилин.

Володимир Романчук пояснив, що у деяких випадках це може зайняти кілька днів, особливо якщо частина особової справи ще не цифровізована в територіальних центрах комплектування.

Закон також передбачає відповідальність за неоновлення даних протягом двох місяців, що може бути розглянуто як порушення правил військового обліку згідно зі статтею 210-1 Кодексу про адміністративні правопорушення. Передбачені штрафи для фізичних осіб, однак, за словами юриста, найбільше ризикують бути притягнуті до відповідальності ті, хто відмовляється від оновлення даних після виклику до територіального центру комплектування.

Протягом періоду з 1 грудня 2023 року по 29 лютого 2024 року Моніторингова місія Організації Об'єднаних Націй з прав людини в Україні виявила тривогувальну ситуацію — страта 32 українських військовополонених, що перевищує всі попередні рекорди. Ці звістки містить офіційний звіт Місії, який було оприлюднено у вівторок, 26 березня. Згаданий документ охоплює період з 1 грудня 2023 року по 29 лютого 2024 року та ґрунтується на інтерв'ю з 60 звільненими з полону українськими військовими. Свідчення, викладені у звіті, відображають жорстоке та безжалісне поводження, а також невідповідні умови у полоні, включаючи обмежений доступ до зв'язку з родичами, а також проблеми з харчуванням і медичною допомогою.

Місія вказує на те, що російська армія не припиняє використовувати тортури, жорстоке поводження та інші порушення прав людини. Специфічно, звіт розкриває раніше відомі практики тортур, утримання під вартою без контакту зі світом та примусові зникнення. Крім цього, документ містить інформацію, отриману під час інтерв'ю з 44 російськими військовополоненими, які свідчили про тортури та жорстоке поводження в місцях тимчасового перебування після виходу з зони бойових дій.

Додатково, Місія підтверджує інформацію про насильство, що здійснюється російськими військовими над мешканцями окупованих територій України, у тому числі про вбивства цивільних осіб та обмеження свободи висловлення поглядів. Ці відомості підкреслюють необхідність негайних та ефективних заходів для захисту прав людини та забезпечення безпеки на окупованих територіях.

Висновки зі звіту Моніторингової місії Організації Об'єднаних Націй щодо страти 32 українських військовополонених виявили надзвичайно тривожну ситуацію. Події, зафіксовані в звіті за період з 1 грудня 2023 року по 29 лютого 2024 року, свідчать про серйозні порушення прав людини та гуманітарне право. Незадовільні умови у полоні, включаючи обмежений доступ до зв'язку з родичами, проблеми з харчуванням та медичною допомогою, підтверджують необхідність негайних заходів для захисту військовополонених та забезпечення їхнього гуманного та правовідповідного поводження.

Звіт також розкриває безжалісне ставлення російської армії, що продовжує застосовувати тортури, жорстоке поводження та інші форми фізичного та психологічного насильства. Підтвердженням цього є інтерв'ю з українськими та російськими військовополоненими, які надали свідчення про тортури та недоліки умов у полоні та після нього.

Загалом, звіт Місії ООН висвітлює тяжку ситуацію з правами людини на окупованих територіях України та необхідність негайних міжнародних дій для врегулювання конфлікту та захисту прав українських громадян.