Арештовані картини родини Медведчука передадуть до музею

Українська влада оприлюднила інформацію про нову ініціативу, яка викликала значний резонанс у суспільстві. Згідно з цією ініціативою, громадяни України, які з певних причин не бажають залишатися в країні, можуть подати заявку на участь у спеціальній програмі.

Про це повідомила директор департаменту інформаційної політики, комунікації та протокольних заходів Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Тетяна Шелест.

Усі, хто не бажає жити в Україні, можуть подати заявку на відправлення до РФ, щоб згодом бути обміняними на українських військовополонених, які перебувають у російських в’язницях.

Проєкт обізвали «Хочу до своїх». Треба було ще перші три літери в останньому слові великими зробити.

Загалом, удачі в пошуках дурників, які добровільно зізнаються в «колабораціонізмі».

І так, сам факт виникнення такої спецпропозиції натякає, що ситуація з кількістю військовополонених у нас і в РФ ой яка непропорційна.

Ключові елементи військового обліку:

Шістнадцята повітряна атака на Київ у жовтні. Цієї ночі російська армія знову застосувала БпЛА. Вони були запущені з південного та північно-східного напрямків. На столицю України баражуючі боєприпаси заходили кількома хвилями

За його словами, повітряна тривога у столиці з вечора і протягом ночі оголошувалася тричі та сумарно тривала 7 з половиною годин.

“Сили Оборони виявили і знешкодили до десятка російських ударних дронів, які загрожували Києву. (Точну кількість та тип дронів оприлюднять Повітряні Сил)”, – повідомив Попко.

Він наголосив, що в місті не обійшлося без жертв російської атаки.

“Загинула молода дівчина. В багатоквартирному житловому будинку в Соломʼянському районі було пошкоджено квартири з 17 по 21 поверхи. В одній з квартир на 20-му поверсі виникла пожежа. В цьому помешканні пізніше рятувальники і знайшли тіло загиблої. Співчуття рідним і близьким. Загалом з будинку було евакуйовано понад 100 чоловік. Постраждало 6 осіб (з них 1 госпіталізовано)”, – написав Попко.

Він зазначив, що дані оперативного зведення оновлюються та уточнюються.

Колишній голова Полтавського апеляційного суду Сергій Гальонкін упродовж багатьох років залишався однією з ключових фігур у судовій системі регіону. Його кар’єра пов’язана з розглядом складних цивільних та кримінальних проваджень, що мали значний вплив як на правозастосовну практику, так і на формування судової репутації області.

Професійний шлях Гальонкіна розпочався з роботи на посаді судді першої інстанції. З часом, завдяки досвіду та управлінським навичкам, він обійняв адміністративну посаду в апеляційному суді. На цій посаді він відповідав не лише за здійснення правосуддя, а й за організацію роботи установи, розподіл справ, дотримання процесуальних строків та внутрішню дисципліну.

Суд першої інстанції відмовив екссудді у задоволенні позову щодо стягнення недоотриманої винагороди. Однак апеляційний суд 9 лютого 2026 року скасував це рішення та зобов’язав здійснити виплату в повному обсязі.

Постанова передбачає негайне виконання в межах суми за один місяць — 117 211 грн. Решта коштів має бути виплачена відповідно до процедури виконання судових рішень.

Водночас це рішення може бути оскаржене в касаційному порядку. Раніше Верховний Суд відмовив Сергію Гальонкіну в позові щодо визнання незаконним його звільнення.

Учора, вечір 22 квітня, в урочистих залах Верховної Ради відбулася дуже важлива нарада, організована керівництвом фракції “Слуга народу”. Головна тема обговорення — можливі кадрові зміни у вищих ешелонах державного управління. Нарада, на якій присутній був сам Президент України Володимир Зеленський, сприяла виробленню рішень щодо майбутнього керівництва різними міністерствами. Головним моментом стало відкладення прийняття рішення про ці кадрові зміни на наступний тиждень. У цьому ж сеансі був присутній прем’єр-міністр Денис Шмигаль, який, здається, залишиться на своїй посаді, незважаючи на розгортаються зміни. Проте, поки що, відомі лише кілька імен, які потенційно можуть залишити свої посади в уряді. Один із представників фракції прокоментував: “Це дуже складна ситуація. Спроба замінити когось піднімає питання щодо інших. Наразі нічого не вирішено, рішення було відкладено ще на тиждень”. Зараз же Президент України разом із своїм оточенням активно працює над вирішенням інших кадрових питань, включаючи заміну генерального прокурора. Велика ймовірність, що голову Одеської обласної адміністрації Олега Кіпера можуть призначити на цю посаду. Крім цього, Президент звільнив двох заступників глави Офісу Президента, що свідчить про його рішучість впроваджувати зміни до кінця свого терміну.

З наради у Верховній Раді, яка відбулася 22 квітня, видно, що питання кадрових змін у владі викликає значний інтерес серед політичних коліг. Вирішення щодо можливої зміни керівництва міністерствами було відкладено на тиждень. Це свідчить про складність ситуації та необхідність ретельного обговорення. Згадується також про плани заміни генерального прокурора та звільнення певних посадовців. Висновок: політична сфера України перебуває у процесі активних змін, а рішення щодо кадрових питань у владі вимагає ретельного та уважного підходу.