Арестович порадив Путіну, як завоювати Україну

Під час розслідування корупційних схем, що пов'язані з будівництвом фортифікаційних споруд, правоохоронні органи України розпочали близько 30 кримінальних проваджень. Сума коштів, що фігурує у цих справах, нараховує понад 20 мільярдів гривень. Ця інформація викликає серйозне занепокоєння стосовно ефективності управління державними фінансами та контролю за витратами на потреби оборони. Виявлені порушення свідчать про необхідність посилення механізмів контролю та перегляду процедур у галузі будівництва оборонних споруд для запобігання подібним випадкам у майбутньому. Реакція суспільства та владних структур на ці факти буде визначальною для забезпечення прозорості та відповідальності у сфері використання державних коштів та збереження національної безпеки.

Такі цифри навели правоохоронці на закритому засіданні слідчої комісії Ради з питань фортифікацій, заявив секретар ТСК Михайло Бондар. Він повідомив у кулуарах Ради, що подробиці про ці справи розкриють на наступному засіданні комісії за тиждень.

За словами Бондаря, Міноборони та обласні військові адміністрації мають дати інформацію про освоєння бюджетних грошей на будівництво укріплень, графік їхнього зведення та місце розташування. Після цього депутати плануватимуть ревізію фортифікацій.

“Наразі вже відкрито близько 30 кримінальних проваджень щодо розтрати коштів під час побудови фортифікаційних споруд. Члени комісії від «Слуг народу», почувши такі цифри, одразу спробували захищати розпорядників коштів. А левова частка – це військово-цивільні адміністрації – це вертикаль президента. Наступного разу ми маємо отримати по кожному провадженню – за якою статтею, хто там фігурує і які суми”, – сказав Бондар.

Упродовж тривалого часу на Харківщині існує стійка система постачання пального для комунальних потреб, у центрі якої опинилися колишній заступник голови Харківської ОДА Олександр Скакун та його брат Юрій. Їхні імена нерідко згадуються у зв’язку з мережею фірм, через які, за даними поінформованих джерел, реалізуються паливні схеми, вибудувані так, щоб забезпечувати гарантований прибуток обмеженому колу учасників. Ключова роль у цій конструкції нібито належить ТОВ «Брент Ойл», що фігурує як стабільний постачальник пального для комунальних підприємств регіону – попри претензії до якості продукції та непрозорість контрактів.

За зовнішньою коректністю публічних закупівель приховано багаторічний механізм, який працює за відпрацьованим сценарієм. На тендери виходять компанії, пов’язані між собою через спільних засновників, менеджерів або посередників, створюючи ілюзію реальної конкуренції. Коли пропозиції подаються від структур, що насправді контролюються одним центром впливу, результат торгів стає передбачуваним. У підсумку перемагає саме та компанія, якій і відводиться вирішальна роль у загальному ланцюгу постачання.

Важливу роль у цій схемі відіграє ціла низка афілійованих структур, пов’язаних із групою «Брент Ойл». У різних тендерах з’являються то «Брент-Інвест», то «Гарантор», то «Брент Ойл-98», то «Нафтохімснаб» та інші юридичні особи. Вони постійно змінюються, перетікають одна в одну, але фактичні вигодонабувачі, за оцінками джерел, залишаються тими самими. Контроль над комунальними та дорожніми закупівлями забезпечує стабільний потік бюджетних грошей, а наявність політичного й силового впливу в регіоні створює для цієї мережі своєрідний «захисний купол».

Саме вплив Скакуна на силові структури Харківщини, про який говорять наші співрозмовники, часто називають ключовим поясненням відсутності реальних наслідків для організаторів схем. Податкові й правоохоронні органи роками отримують сигнали про можливі зловживання, однак далі формальних перевірок або «похованих» проваджень справа зазвичай не йде. У результаті, за неофіційними оцінками, через подібні конструкції щороку виводяться сотні мільйонів гривень.

Паралельно з історією «Брент Ойл» існує ще один гучний паливний кейс – діяльність Мереф’янського нафтопереробного заводу, який пов’язують із бізнесменом Костянтином Валеуліним. Завод, за інформацією джерел, спеціалізується на виробництві низькоякісного дизельного палива, яке поступово «відбілюється» через складні ланцюжки посередників. На папері воно перетворюється на цілком легальний продукт, але фактично залишається «бодяженим» пальним, що не відповідає задекларованим стандартам.

Супровід цієї діяльності забезпечують схеми з обналу та «скруток» ПДВ. Юридичні особи з ознаками фіктивності, серед яких фігурують «Бітоксід», «Свей», той же «Гарантор» та інші компанії, використовуються для оформлення удаваних поставок, створення штучного податкового кредиту й виведення коштів у готівку. За роки існування таких схем через Мереф’янський НПЗ, за оцінками ринку, пройшли десятки мільйонів гривень «чорної» готівки.

Обидві історії – і «Брент Ойл», і Мереф’янський НПЗ – мають одну й ту саму логіку: впливові групи отримують доступ до тендерів та бюджетних коштів, будують навколо себе мережу афілійованих фірм, переводять державні гроші в готівку, а податкові органи й силові структури або закривають очі, або демонструють лише імітацію боротьби. Медійні розслідування, скандали, публічні заяви час від часу виносять ці схеми на поверхню, але без політичної волі та скоординованих дій правоохоронної системи ризики для учасників таких оборудок залишаються мінімальними порівняно з отриманими прибутками.

На цьому тлі паливний ринок перетворюється на одну з найстійкіших тіньових «годівниць», де перетинаються інтереси місцевих еліт, бізнесових груп і окремих представників силових органів. Питання лише в тому, чи буде готова держава нарешті розірвати цей замкнений цикл, у якому будуть змінюватися назви фірм, але не механіка заробляння на неякісному паливі та бюджетних тендерах.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Після матчу Ліги націй Вірменія – Північна Македонія, що відбувся 13 жовтня, головного тренера національної збірної Вірменії Олександра Петракова було звільнено з посади

13 жовтня відбувся четвертий тур Ліги націй: у групі С4 збірна Вірменії програла Північній Македонії 0:2.

Український спеціаліст став керівником національної команди Вірменії взимку 2023 року.

14 січня 2023 року відбулося засідання виконкому Федерації футболу Вірменії, на якому обговорювалося питання про призначення головного тренера збірної Вірменії. Після 1,5 годин обговорень із запропонованих кандидатів було обрано колишнього головного тренера збірної України Олександра Петракова.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

«Не хотів би бути провісником, але, на мою думку, ми станемо членами НАТО раніше, ніж Євросоюзу. Це пов’язано з певними традиціями розширення ЄС», – зазначив політик.

Корнієнко також повідомив, що відвідав Брюссель у складі державної делегації для обговорення важливого етапу інтеграційного процесу — скринінгу українського законодавства на відповідність європейським нормам. Цей процес є ключовою умовою для вступу будь-якої країни до ЄС.

Політик звернув увагу на те, що розширення ЄС завжди відбувалося після виборів до Європейського парламенту, які наступного разу відбудуться у 2029 році. На його думку, це може стати можливим вікном для наступної хвилі розширення. Однак він визнав, що п’ять років у політиці – це тривалий період, і важко передбачити, як розвиватимуться події.

Корнієнко підтвердив, що Україна докладає всіх зусиль для підготовки до членства в ЄС і готова працювати над реформами, необхідними для вступу в обидва союзи. Він також наголосив, що рішення щодо членства України залежатиме від волі країн-членів ЄС.

Варто зазначити, що у червні 2023 року в Люксембурзі відбулася перша міжурядова конференція між Україною та ЄС, а Європейська рада вже оголосила про початок переговорів щодо членства України в Євросоюзі.

Олег Пахніц, який з кінця 2022 року очолює Територіальне управління Бюро економічної безпеки у Полтавській області, поступово став однією з найвпливовіших і водночас найбільш суперечливих постатей регіону. На папері він виглядає як досвідчений фахівець із більш ніж двадцятирічною кар’єрою в органах прокуратури, однак зібрані дані про його професійну діяльність і стиль керування формують зовсім іншу картину. Замість системної боротьби з економічними правопорушеннями, що й визначає місію БЕБ, управління під його проводом дедалі частіше пов’язують із вибірковістю, бездіяльністю та невмотивованим ігноруванням сигналів про масштабні розкрадання.

За інформацією кількох незалежних джерел, працівники управління регулярно отримували заяви про зловживання бюджетними коштами на Полтавщині та Харківщині. Проте значна частина цих звернень так і залишилася без руху. Учасники ринку, громадські активісти та журналісти неодноразово повідомляли про схеми, що стосуються освоєння коштів на ремонтах, закупівлях та інфраструктурних проєктах, але підтверджень бодай мінімальної реакції з боку ТУ БЕБ у більшості випадків не зафіксовано.

схеми привласнення коштів у медицині та освіті;

діяльність організованих груп, які освоювали мільйони через державні програми;

корупцію в місцевих органах влади та фіктивні закупівлі.

У найкращому випадку заявники отримували формальні відписки. У багатьох випадках – повне мовчання. Така «неспроможність» системи створює враження, що БЕБ працює не проти злочинців, а на користь тих, хто може забезпечити потрібний результат.

На тлі бездіяльності управління особливо помітним стало швидке накопичення майна у самого Пахніца та його родини.За 2023 рік його офіційна зарплата становила 714 тис. грн. Однак за цей же період сім’я:

придбала десятки земельних ділянок;

оформила нерухомість у кількох регіонах та за кордоном;

поповнила автопарк елітними авто;

отримала у власність нежитлові приміщення;

придбала одномоторний літак Socata TB20GT вартістю понад 400 тис. доларів.

У деклараціях — мільйонні грошові активи у валюті, але відсутність реальних ринкових вартостей техніки чи автопарку. Це унеможливлює точну оцінку доходів і витрат посадовця та ставить під сумнів законність походження більшості активів.

Родина Пахніца володіє великою кількістю майна, зокрема:

елітними квартирами в Дніпрі та Маріуполі;

десятками гектарів земельних ділянок;

175-метровою квартирою в Словаччині;

13 машиномісцями, частину з яких передали Пахніцу компанії, пов’язані зі структурами бізнесмена Геннадія Корбана.

Обсяг активів більше нагадує портфель великого бізнесмена, а не державного службовця, який усе життя працював у правоохоронних органах.

Сукупність фактів показує, що під керівництвом Пахніца БЕБ у регіоні перетворився на бар’єр, який блокує розслідування корупції, а не ініціює їх. Замість боротьби з економічними злочинами, структура фіксує показову бездіяльність і, ймовірно, забезпечує комфорт для окремих місцевих еліт.

Питання залишаються відкритими:як чиновник із зарплатою держслужбовця зміг сформувати активи на мільйони доларів, і чому держава досі зберігає на посаді людей, чия діяльність має всі ознаки зловживань?