Кабінет Міністрів України ухвалив нові правила бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації. Головна зміна стосується підприємств у прифронтових регіонах та компаній, що працюють на оборонну сферу. Раніше можливість бронювання 100% працівників стосувалася всіх критично важливих підприємств, розташованих біля лінії фронту. Тепер таке право зберігається лише там, де тривають активні бойові дії і водночас працюють державні електронні […]
Реактивні дрони-камікадзе типу Shahed, які дедалі частіше застосовуються Росією проти України, значно дорожчі та складніші у виробництві, ніж звичайні. Про це в ефірі Українського Радіо заявив військовий експерт і засновник організації “Реактивна пошта” Павло Нарожний. Коментуючи нічний обстріл Києва, він зазначив, що Росія використала стандартну тактику: спочатку застосували удар дронами, а потім — ракетами. При […]Біля Нехворощанського монастиря, що стояв на землях колишньої Орільської паланки Війська Запорозького, триває масштабна археологічна експедиція. Про це повідомляє Телеканал D1 з посиланням на обласну раду.
Що вже знайшли археологи
У розкопках беруть участь науковці Дніпропетровського національного історичного музею ім. Дмитра Яворницького, викладачі історичного факультету ДНУ ім. Олеся Гончара та студенти кількох вишів.
Дослідники працюють одразу з кількома культурними шарами — від неоліту та доби бронзи до XVII–XIX століть.
Серед знахідок:
-
крем’яні знаряддя;
-
козацька шпора і пряжка від взуття;
-
уламки посуду;
-
рідкісні монети XVIII століття, зокрема чотири копійки-лівонез.
Також археологи відтворюють систему оборонних споруд монастиря: вали, рови та брами. Попереду — пошук фундаментів двох церков і господарських приміщень. Усі результати передадуть до Інституту археології України.
Історія монастиря
Нехворощанський монастир був заснований одночасно з містечком Нехворощею, створеним втікачами з Поділля. Він підпорядковувався січовому храму Покрови Пресвятої Богородиці, тому його ще називали «Військовим» або «Заорільським».
У XVII столітті монастир зруйнували татари, згодом його відновили козаки-запорожці. У XVIII ст. тут діяли Успенська та Миколаївська церкви, келії, шпиталь і козацький цвинтар, де був похований кошовий отаман Павло Козелецький.
Монастир ліквідували у 1799 році. До нашого часу збереглися земляні вали та кладовище з останніми похованнями 1942 року.
