Армія РФ просунулася на лівому фланзі Курського угруповання ЗСУ

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Видання зазначає, що у Німеччині в економіці і в суспільних настроях останнім часом відбуваються швидкі зрушення, які в 2025 році можуть побічно і навіть прямо позначитися на українських біженцях, які перебувають у країні.

“Це пов’язано із достроковими виборами, ситуацією в економіці ФРН та подіями у Сирії”, – йдеться у статті.

ЗМІ пояснює, що низка великих німецьких компаній нещодавно оголосила про масові звільнення, а, отже, проблема дефіциту кадрів втрачає свою недавню гостроту:

“Пріоритети влади можуть змінитися: на перший план вийде працевлаштування не українських біженців, а кваліфікованих працівників, які народилися або давно живуть у ФРН, які потрапили під скорочення”.

Також автори вказують, що після дострокових парламентських виборів, запланованих на 23 лютого, українців можуть позбавити Bürgergeld, базовою допомоги для безробітніх.

Крім того, видання звертає увагу на те, що серед мешканців Німеччини почала зростати кількість тих, хто вважає біженців загрозою власному добробуту. Зокрема, це стосується повернення сирійських біженців на батьківщину – відповідний дискурс розпочався наступного дня після повалення в Сирії режиму Башара Асада.

“Найбільші шанси на перемогу у дострокових парламентських виборах у Німеччині має блок правоцентристських та консервативних партій ХДС/ХСС. Якщо він прийде до влади, то швидше за все почне серйозно коригувати політику Німеччини, у тому числі у міграційних питаннях. І хоча блок твердо стоїть на боці України в її боротьбі проти російської агресії, він водночас рішуче виступає проти надання українським біженцям допомоги Bürgergeld, куди більш привілейованої, ніж звичайна допомога для претендентів”, – резюмує ЗМІ.

Польща готова прийняти нову хвилю українських біженців взимку. Про це заявив заступник міністра закордонних справ Польщі Вєслав Леснякевич.

За його словами, в Україні знищена критична інфраструктура, а люди часто позбавлені базових побутових зручностей.

Експертний аналіз військових можливостей на майбутні тижні: куди націлені дії РФ і їхні можливі наслідки

Висловлювання військового аналітика Костянтина Машовця щодо Харкова та Києва можуть виглядати здивувально, але аналіз показує, що дії Російської Федерації, ймовірно, будуть спрямовані на Краматорськ-Слов’янськ та Курахово-Вугледар. У контексті літньо-осінньої кампанії 2024 року, варто розглядати можливі сценарії дій противника, враховуючи об’єктивні фактори та стратегічні міркування.

Аналізуючи можливі дії РФ, важливо врахувати, що командування противника діє відповідно до стратегічних цілей та обставин. Відмова від такого розуміння може призвести до неправильних висновків щодо їхніх дій. Наразі, два найбільш ймовірні операційні напрямки — це ліквідація Кураховсько-Вугледарського виступу Збройних Сил України та вторгнення в район Харкова.

Ліквідація виступу потребує від РФ вирішення кількох завдань, зокрема, продвинутися до району Курахова та зосередити наступальні сили. Цей напрямок може мати як позитивні, так і негативні наслідки, але враховуючи стратегічне значення об’єктів, його важко ігнорувати.

На даному етапі можна спостерігати, що противник вже активно працює над вирішенням поставлених перед ним завдань. Зокрема, 8-та Збройна Військова Армія, разом із силами 1-го Армійського Корпусу, 20-ою та 150-ою мотострілецькими дивізіями, при підтримці 155-ої окремої бригади морської піхоти та 39-ої окремої мотострілецької бригади, які входять до складу 68-го Армійського Корпусу, настійно намагається прорватися в напрямку Мар’їнка – Георгіївка (загалом до Курахова) та значно зменшити плацдарм Збройних Сил України з півночі (через Побєду, вздовж дороги Мар’їнка – Вугледар) і в напрямку Новомихайлівка – Костянтинівка. Мета таких дій зрозуміла — вимушити українські війська відступити ЗА дорогу Мар’їнка – Вугледар на всій її протяжності.

Проте, на мою думку, не викликає сумнівів те, що в разі досягнення противником цих цілей (особливо, щодо прориву у район Курахова), російське командування очевидно розглядатиме можливості для проведення "глибокої" операції, наприклад, через район селища Успенівка. Причому, активні дії саме на цьому напрямку для противника мають велике значення.

Таке "нависання" плацдарму ЗСУ над комунікаціями у напрямках Донецьк – Маріуполь та Донецьк – Волноваха (з можливістю нанесення ударів на міста Маріуполь та Волноваха) значно ускладнює йому ситуацію. Тому для противника надзвичайно важливо проводити активні наступальні дії саме на цьому напрямку. У цьому відношенні, з точки зору оперативного розгортання наступальних угрупувань, цей напрямок виявляється досить зручним, хоча, звичайно, його важко приховати через відкриту місцевість. Однак наявність зручних комунікацій для маневрування по фронту та перегрупувань, а також для підвозу матеріально-технічних ресурсів, включаючи морський шлях через порти Маріуполя та Бердянська, дозволяє противнику ефективно діяти на цьому напрямку.

Слід зауважити, що противник має можливість провести процес оперативного розгортання своїх наступальних угрупувань на даному напрямку, використовуючи першу лінію свого головного рубежу оборони, який простягається від Новопетріківки до Волновахи, а також від Волновахи до Олександрівки. Однак, існує значна складність у транспортуванні необхідних матеріально-технічних ресурсів, оскільки залізнична мережа обмежена, а автотранспорт є основним засобом перевезення. Крім того, зазначається, що існуюча залізнична мережа також піддається можливості ударів противника дальнобойними засобами. Основними вузловими пунктами матеріально-технічного забезпечення противника на цьому напрямку є Докучаєвськ, Волноваха, Старобешево, район Петрівського в місті Донецьку та Єгорівка.

У цьому контексті, для виконання завдання виходу на рубіж Дачне – Шахтарське, противнику, можливо, доведеться створити додаткові угрупування поряд з уже розгорнутими військами 8-ї та 29-ї Збройних Військових Армій, з призначеними силами та засобами. Враховуючи досвід минулих операцій російського командування, ймовірно, буде необхідно створити приблизно по одному угрупуванню загальновійськової армії на кожному напрямку. Однак, на сьогоднішній день, існують два можливих шляхи для досягнення цієї мети.

Особисто я вважаю, що перший варіант є більш реалістичним порівняно з другим, особливо з урахуванням фактора часу. Перший варіант набагато коротший та ефективніший, дозволяючи залучити менший обсяг сил та засобів, порівняно з другим, що в свою чергу дозволяє ефективно використовувати стратегічні резерви, хоча й не в повному обсязі.

У висновках до цієї статті можна зазначити, що на сучасному етапі конфлікту в Україні важливо усвідомлювати потенційні дії противника та його стратегічні цілі. Аналізуючи можливі напрямки руху військ Російської Федерації, необхідно враховувати їхні можливості та обмеження, такі як складності у транспортуванні та піддача залізнична мережа можливості ударів противника.

Крім того, важливо звертати увагу на можливі стратегічні маневри та розгортання додаткових угрупувань військ для досягнення поставлених цілей. Враховуючи досвід минулих операцій противника, необхідно розглядати реалістичні варіанти та шляхи досягнення мети, з особливим акцентом на оптимальне використання часу та ресурсів.

Отже, ретельний аналіз та стратегічне мислення допоможуть ефективно реагувати на потенційні загрози та забезпечити безпеку країни у військовому контексті.

За результатами дослідження ринку праці України, проведеного Європейською бізнес асоціацією, виявлено, що три чверті роботодавців відчувають дефіцит кадрів в країні. Це значно вище, ніж показник у 55%, зафіксований восени 2023 року. “74% респондентів зазначили, що наразі відчувають дефіцит кадрів, 17% частково відчувають дефіцит кадрів і 7% не відчувають дефіцит кадрів”, – свідчать результати дослідження. Окрім цього, серед основних проблем, які є на ринку праці в Україні, респонденти також виокремили дефіцит талантів та відтік кваліфікованих кадрів за кордон, брак фахівців зі знанням англійської мови. Також серед проблем для ринку праці виокремили мобілізацію, бажання працювати віддалено, вигоряння і втому, неготовність рекрутерів і роботодавців до співпраці з кандидатами 40+, низький рівень інклюзивності, відсутність стратегічного управління демографічними процесами, перерозподіл робочих сил усередині країни, роботу бізнесу в “сірому” полі, диспропорцію між зарплатними очікуваннями кандидатів і фінансовими можливостями бізнесу, офіційне працевлаштування військовозобов’язаних. У дослідженні взяли участь 109 фахівців зі сфери управління персоналом. Понад 60% учасників представлять міжнародний бізнес. 50% компаній є представниками великого бізнесу, 43% середнього та 7% малого бізнесу. Найбільше учасників дослідження представляють оптову та роздрібну торгівлю, фармацевтичний сектор, виробництво продуктів харчування та спеціалізовані консультаційні послуги. Дослідження проводилося в період з лютого по квітень 2024 року та охоплювало період серпень 2023 – квітень 2024 року.

Результати цього дослідження ще раз підкреслюють наростаючу проблему нестачі кваліфікованого персоналу в Україні. Зокрема, зазначається, що порівняно з минулим періодом, кількість роботодавців, які відчувають дефіцит кадрів, виявилася набагато вищою. Це свідчить про загострення ситуації та необхідність негайних заходів для вирішення даної проблеми. Крім того, виявлені основні фактори, що призводять до дефіциту кадрів, такі як відтік талантів за кордон, брак фахівців зі знанням іноземних мов, а також інші чинники, які негативно впливають на ринок праці.

Також слід відзначити, що серед учасників дослідження переважають представники міжнародного бізнесу, що ще раз підкреслює міжнародне значення даної проблеми. З урахуванням тенденцій та прогнозів розвитку ситуації на ринку праці, важливо вжити комплексних заходів для забезпечення необхідної кількості та якості кадрів для розвитку бізнесу в Україні.

Висновки даного дослідження ринку праці в Україні свідчать про серйозні виклики, що стоять перед бізнесом у країні. За його результатами, триває загострення проблеми дефіциту кадрів, яке відчувають більшість роботодавців. Фактори, що спричиняють цей дефіцит, включають відтік талантів за кордон, брак фахівців із знанням іноземних мов та інші фактори, що впливають на ринок праці.

Для вирішення цієї проблеми необхідно вжити комплексних заходів, які враховують специфіку ринку праці та потреби бізнесу. Важливо розробити стратегії залучення та утримання кваліфікованого персоналу, сприяти розвитку талантів внутрішньої робочої сили, а також вдосконалювати систему підготовки та перепідготовки кадрів з метою відповідності сучасним вимогам ринку. Також необхідно звернути увагу на міжнародний аспект цієї проблеми та співпрацювати з партнерами з-за кордону для забезпечення доступу до потрібних талантів.

З урахуванням динаміки та потенційних наслідків дефіциту кадрів для розвитку бізнесу, вчасні та ефективні заходи є ключовими для забезпечення стабільності та конкурентоспроможності української економіки.