Астропрогноз: для яких знаків весна стане поворотним моментом у кар’єрі?

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Жданов підкреслив, що єдиною структурою, яка має право визначати реальні потреби армії в людських ресурсах, є Генеральний штаб ЗСУ. “Тільки Генштаб може порахувати потреби на сьогодні, на зараз, або на півроку, рік, плануючи бойові дії,” — зазначив він, звертаючи увагу на непослідовність деяких пропозицій щодо мобілізації жінок.

Експерт також вказав на політичний аспект трудової мобілізації, яку Кабінет міністрів може запропонувати для затвердження на рівні Верховного головнокомандувача. Трудова мобілізація зазвичай вводиться у надзвичайних ситуаціях, як-от під час воєнного стану. Однак Жданов зауважив, що на сьогоднішній день в Україні бракує ефективного планування мобілізаційних заходів та підготовки економіки до тривалих військових дій.

Жданов висловив критику щодо відсутності системного підходу в державному управлінні. Він звернув увагу на те, що в Україні часто реагують на проблеми вже по факту їх виникнення, замість того, щоб передбачати їх заздалегідь. “Ми діємо суто за ситуацією, намагаючись гасити пожежу в міру її виникнення,” — зазначив він, наголошуючи на необхідності створення більш довгострокових планів.

Обговорення мобілізації жінок в Україні має також інші перспективи. Зокрема, адвокатка Євгенія Закревська заявила, що обов’язкова мобілізація жінок є актуальною, відзначивши, що чесним вибором громадянина є опір агресору. Юристка Тетяна Савченко нагадала, що мобілізація жінок нині відбувається лише на добровільній основі.

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

У середу, 23 жовтня, під час візиту до Оману, Сибіга провів переговори з міністром економіки султанату доктором Саідом бен Мохамедом бен Ахмедом Аль-Сакрі.

Голова МЗС висловив зацікавленість України в розвитку відносин з Оманом та державами Затоки в низці сфер, серед яких торгівля, інвестиції, експорт продовольства, розвиток відновлюваної енергетики та технологій.

Міністр запропонував оманській стороні розглянути можливість створення продовольчого хабу для української продукції та її подальшого просування на ринки держав східної Африки

Сибіга наголосив, що попри війну та удари росії по українській портовій інфраструктурі та цивільним суднам, Україна залишається одним з гарантів світової продовольчої безпеки. “Він запевнив у готовності України і надалі бути надійним партнером для держав Близького Сходу та Африки у постачанні критично необхідного продовольства. Міністр запросив оманську сторону взяти участь у третьому Продовольчому саміті, який відбудеться цьогоріч у Києві”, – зазначили у МЗС.

Сторони, як повідомляється, “погодилися, що російська агресія проти України призвела до негативних глобальних наслідків, зокрема загострення цілої низки криз: продовольчої, енергетичної, безпекової та інших”.

Сибіга поінформував співрозмовника про ситуацію на полі бою та Формулу миру як єдиний шлях до відновлення всеосяжного, справедливого та тривалого миру. Він висловив вдячність оманській стороні за принципову підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, принципів Статуту ООН.

Очільник МЗС також поінформував про російський терор проти української енергосистеми та озвучив пріоритетні потреби нашої держави в енергетичній підтримці напередодні зими.

Міністри окремо погодилися із важливістю започаткування діяльності двосторонньої міжурядової комісії, проведення її першого засідання. Вони обговорили можливість направлення взаємних бізнес-місій для вивчення можливостей співпраці та створення постійно діючого механізму бізнес-ради для розвитку двосторонньої торгівлі.

Сторони приділили увагу перспективам нарощування договірно-правової бази для зміцнення торговельних звʼязків, укладення угод про уникнення подвійного оподаткування та преференційну торгівлю.

Сибіга також запросив оманську сторону взяти участь у наступній конференції з відновлення України та відігравати активну роль у відбудові нашої держави. Сторони приділили окрему увагу розвитку співпраці в культурно-гуманітарній сфері.