П’ятниця, 16 Січня, 2026

АТ “Хмельницькобленерго” придбало трансформатор за 27 мільйонів гривень: чи дійсно економія?

Важливі новини

Мирна угода України з РФ у 2022: розкриття західним виданням

The Wall Street Journal розкриває умови мирної угоди між Україною та Росією: що вона передбачала та які пункти залишились невирішеними

Україна відмовилася від пропозиції РФ про узгодження відповіді в разі нападу на країну, оскільки це могло б обмежити можливості відповіді на агресію. Замість цього Україна вимагала закриття свого повітряного простору і надання їй зброї в разі нападу, але Росія на це не погодилася. Документ, який обговорювався, базувався на договорі 1990 року, що регулював створення об'єднаної Німеччини. Переговори тривали до червня 2022 року, але не призвели до угоди. Зрештою, вони були припинені на ініціативу України, оскільки стало очевидним масштаб російських військових злочинів в Україні, а також покращилися військові успіхи України, підтримані постачанням зброї з боку Заходу. Україна не погодилася підписати договір про припинення війни у 2022 році через ряд причин, включаючи позицію Бориса Джонсона.

• Україна відмовилася від пропозиції РФ про узгодження відповіді в разі нападу на країну через обмеження можливостей відповіді на агресію.

• Замість цього Україна вимагала закриття свого повітряного простору і надання їй зброї в разі нападу, але Росія на це не погодилася.

• Переговори базувалися на договорі 1990 року, що регулював створення об'єднаної Німеччини.

• Переговори тривали до червня 2022 року, але не призвели до угоди. Зрештою, їх припинили на ініціативу України через масштаб російських військових злочинів в Україні та покращення військових успіхів України, підтриманих постачанням зброї з боку Заходу.

• Україна не погодилася підписати договір про припинення війни у 2022 році через ряд причин, включаючи позицію Бориса Джонсона.

Київ наполягатиме на повному перемир’ї під час переговорів з Кітом Келлогом

Офіс Президента України очікує найближчим часом на візит спеціального представника президента США Кіта Келлога до Києва. Його метою стане узгодження параметрів можливого перемир’я у війні з Росією. Як стало відомо від нашого джерела в ОП, глава президентської канцелярії Андрій Єрмак під час переговорів з американським емісаром планує наполягати на досягненні загального перемир’я, а не лише […]

Україна нарощує імпорт російського газу через Угорщину та Словаччину

У липні 2025 року Україна суттєво збільшила обсяги імпорту природного газу, переважно російського походження, через території Угорщини та Словаччини. Про це свідчать оперативні дані щодо постачання енергоресурсів. Імпорт газу з Угорщини зріс на 13% і досягнув 300 мільйонів кубометрів, а зі Словаччини — одразу на 140%, до 268 мільйонів кубів. Основним джерелом палива для обох […]

Законодавча заборона: обмеження військовослужбовцям у розповсюдженні інформації через медіа та Інтернет

Верховна Рада України ухвалила за основу законопроєкт № 10313, який передбачає введення обмежень на поширення певного типу інформації військовослужбовцями. Згідно зі статтею цього законопроєкту, під назвою "Реалізація права військовослужбовців на інформацію", солдатам та офіцерам буде заборонено розголошувати у медіа, в інтернеті та інших загальнодоступних телекомунікаційних мережах певні дані, які можуть бути використані російськими окупантами для аналізу та використання. Ці обмеження охоплюють інформацію, яка дозволяє визначити місцеположення військових об'єктів, діяльність військових частин та деталі їхніх завдань.

У пояснювальній записці до законопроєкту зазначається, що такі заходи спрямовані на забезпечення безпеки військовослужбовців та унеможливлення можливості використання інформації противником. Проте експерт Інституту масової інформації, Іванка Мельник, висловила занепокоєння щодо широти формулювання обмежень, передбачених у законопроєкті. Вона вважає, що таке формулювання може призвести до необґрунтованих обмежень для військовослужбовців, тоді як більш конкретна заборона була б ефективнішою. Експертка сподівається, що народні депутати під час остаточного формулювання закону врахують ці побоювання, особливо з урахуванням суспільного контролю над цим питанням.

У результаті ухвалення законопроєкту № 10313 Верховною Радою України передбачається введення обмежень щодо поширення певної інформації військовослужбовцями, з метою захисту національної безпеки. Проте існує занепокоєння щодо широти формулювання цих обмежень, оскільки вони можуть призвести до необґрунтованих обмежень особистих прав військових. Експерти закликають до уважного розгляду та уточнення формулювань, з метою забезпечення ефективності заходів без порушення основних прав особистості.

В Україні за підсумками першого півріччя Китай лідер з імпорту, Польща з експорту

Згідно з оприлюдненими даними, Китай посів позицію лідера серед країн-постачальників імпортованих товарів до України. Це свідчить про зростаючу роль китайської продукції на українському ринку та може вказувати на посилення економічних зв'язків між двома країнами.

Україна зафіксувала від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі на рівні 13,7 мільярдів доларів США за перше півріччя 2024 року. Це означає, що обсяг ввезених товарів перевищив обсяг їхнього вивезення за кордон.

Україна експортувала товарів на 19,5 мільярдів доларів. Основні країни-покупці – Польща (2 млрд. дол.), Іспанія (1,6 млрд. дол.) і Китай (1,6 млрд. дол.).

Основна стаття експорту – продовольство (12,4 мільярда). Далі йдуть метали та мінеральна продукція.

Імпорт склав 33,2 млрд. доларів. Товари завозилися з Китаю (на 6,4 млрд. дол.), Польщі (3,7 млрд. дол.) і Німеччини (2,6 млрд. дол.).

Основні статті імпорту – машини, обладнання і транспорт (11,4 млрд. дол.), продукція хімічної промисловості (5,9 млрд. дол.), паливо (4,3 млрд. дол.).

Цікаво, що 14% імпорту не оподатковувалося. Податки на решту імпорту зросли на 10% порівняно з попереднім півріччям.

АТ «Хмельницькобленерго» офіційно уклало договір на поставку силового трансформатора вартістю 27 мільйонів гривень. Первісна вартість контракту перевищувала 37 мільйонів гривень, тож формально підприємство змогло знизити витрати майже на 10 мільйонів. Однак детальний аналіз показує, що навіть після знижки ця закупівля залишається значно дорожчою у порівнянні з аналогічними контрактами інших державних енергокомпаній.

Інформація про угоду та її фінансові показники доступна у системі «Прозорро», а журналісти видання «Наші гроші» акцентують на високій ціні трансформатора порівняно з ринковими аналогами. Постачальником виступає київська приватна компанія, що спеціалізується на енергетичному обладнанні.

Якщо дивитися на питому вартість, один МВА для «Хмельницькобленерго» зараз обходиться приблизно у 40,4 тисячі доларів. Для порівняння, «Оператор ГТС України» у вересні замовив трансформатор такої ж потужності приблизно по 21,6 тисячі доларів за МВА, тобто майже удвічі дешевше.

Спершу за результатами торгів сума договору з «Вектор-А» становила 37,03 мільйона гривень, що відповідало вже зовсім високому рівню — понад 55 тисяч доларів за МВА. 23 жовтня сторони підписали додаткову угоду і зменшили вартість до 27 мільйонів. Одночасно скоротили й терміни: замість трьох місяців на поставку тепер дається два. Попри це, ціна все одно виглядає завищеною.

У відкритих матеріалах судових спорів «Олімп Енерго» раніше фігурувало в конфліктах із податковою. Також там є згадка, що у травні 2024 року ця сама «Вектор-А» вже купувала в «Олімп Енерго» подібний трансформатор за 20,3 мільйона гривень. Якщо перерахувати, це приблизно 31,5 тисячі доларів за МВА. Тобто постачальник уже купував схоже обладнання дешевше, ніж зараз продає «Хмельницькобленерго», навіть після «знижки».

До того ж умови тендеру викликали питання в конкурентів. Одна з компаній заявляла, що встановлений замовником термін поставки є нереалістичним: трансформатор такого класу зазвичай виготовляється не швидше ніж за пів року, а обленерго вимагало завершити все до кінця 2025 року. Потенційний постачальник просив офіційно подовжити крайній термін до березня 2026-го, але отримав відмову. Учасники також скаржилися на технічні вимоги. Частину умов «Хмельницькобленерго» змінило, але не всі.

Під час відбору відхилили двох інших учасників, у тому числі «Запоріжтрансформатор» і «Глобал Енерго». Формально — через невідповідність документів, зокрема протоколів випробувань на обладнання тієї ж схеми з’єднання обмоток і тієї ж потужності, яку вимагав замовник. Окрім цього, конкуренти не надали повний пакет супровідних довідок і листів погодження договору.

Структура стосунків між учасниками ринку виглядає замкненою. «Вектор-А», яке зараз отримало контракт, належить Андрію Кунинцю і за останні роки виграло держпідрядів майже на мільярд гривень, причому в основному — саме в «Хмельницькобленерго». Виробник трансформатора, франківське «Олімп Енерго», оформлене на Петра Савуляка. Раніше він керував компанією «Глобал Енерго» — тією самою, що брала участь у цих торгах як конкурент, але програла. Тобто постачальник, виробник і конкурент опиняються в одному колі знайомств.

«Хмельницькобленерго» на 70% належить державі. Управління пакетом акцій нині здійснюють «Українські розподільчі мережі» — держструктура, створена для консолідації обленерго у Хмельницькому, Харкові, Запоріжжі, Черкасах, Миколаєві та Тернополі. Із березня 2025 року обов’язки генерального директора «Хмельницькобленерго» виконує Святослав Козленко.

Якщо коротко, маємо ситуацію, в якій державна енергетична компанія купує трансформатор у давнього підрядника за ціною, що суттєво вища за ринок, і відсікає інших учасників через формальні невідповідності. Навіть після гучної «економії» у 10 мільйонів гривень запитання до цієї закупівлі не зникли.

Останні новини