У Харкові, в Управлінні освіти Холодногірського району, викрили ймовірну корупційну схему з розкрадання та легалізації бюджетних коштів. За даними розслідування, начальниця Управління освіти Людмила Луценко забезпечила перемогу в тендері підконтрольній компанії ТОВ «ТТ 2006» на будівництво протирадіаційного укриття в ліцеї №152. Сума договору склала 106,2 мільйона гривень. Незважаючи на відсутність у ТОВ «ТТ 2006» підтвердженого […]В ніч на 3 травня в Росії відзначено серйозні перебої в цивільній авіації через масовану атаку дронів, яка вплинула на кілька регіонів, у тому числі на столичний аеропорт та північно-західні райони країни. У зв'язку з загрозами з повітря та активізацією систем протиповітряної оборони, російські органи влади були змушені обмежити або зовсім призупинити прийом і відправлення рейсів у ряді великих аеропортів.
Обмеження торкнулися таких московських аеропортів, як Внуково і Шереметьєво, а також петербурзького Пулкова. Також проблеми спостерігалися в аеропортах Костроми, Пскова та Нижнього Новгорода. У Храброво, що в Калінінградській області, пасажирів попереджали про затримки рейсів і можливі зміни в розкладі.
Авіаційна система європейської частини Росії, особливо в години пік, працювала в режимі часткової зупинки, що призвело до численних затримок, перенаправлень літаків на запасні аеродроми та скасування частини рейсів. Для мандрівників це означало тривалі очікування та невизначеність щодо своїх польотів.
Найгостріша ситуація спостерігалася в Ленінградській області, де місцеві жителі чули звуки, схожі на роботу дронів, а також вибухи. Російські власті підтвердили роботу систем протиповітряної оборони і заявили про нібито збиття 51 безпілотника. Однак ці дані не підлягають незалежній перевірці, оскільки офіційні звіти зазвичай не містять уточнень щодо місць запуску дронів та типів використовуваних засобів.
Крім того, у зв'язку з атаками в інших регіонах Росії також зафіксовані тимчасові обмеження повітряного руху, які є стандартною практикою під час загроз з повітря, для зменшення ризиків для цивільної авіації. Подібні інциденти стали звичними для російської авіаційної інфраструктури, адже аеропорти Москви і Санкт-Петербурга неодноразово зупиняли свою роботу через повідомлення про дрони, що призводило до значних затримок і перевантаження альтернативних маршрутів.
У контексті цих подій зростає увага до заяв українського керівництва про розвиток далекобійних можливостей. Президент України Володимир Зеленський раніше анонсував намір посилити удари по військових об'єктах в Росії і продовжувати розвиток відповідних технологій. Серед новин – випробування української балістичної ракети середньої дальності FP-7, яка продемонструвала можливість запуску на дистанцію близько 100 кілометрів, що може призвести до її бойового застосування в найближчі роки.
Водночас Росія готується до важливих політичних і військових заходів, зокрема до святкування 9 травня. ЗМІ повідомляють, що цього року формат святкування в Москві може змінитися: акцент зроблять на участі військових і авіаційних сил, а не на масовій демонстрації техніки. Також обговорюються питання безпеки заходів у столиці через постійні загрози атак дронів.
Експерти наголошують, що регулярні збої в роботі російських аеропортів свідчать про зростаючий вплив повітряних загроз на критичну інфраструктуру. Це стосується не лише військових аспектів, але й економіки — від зриву логістичних процесів до втрат авіакомпаній та збільшення навантаження на альтернативні транспортні маршрути.
На даний момент російська влада не надала інформації про остаточні наслідки атаки, а також не уточнила кількість скасованих або перенаправлених рейсів.
