Вівторок, 26 Травня, 2026

Атака на нафтовий термінал у Новоросійську: пожежа на ключовому об’єкті російської інфраструктури

Важливі новини

Геополітичний тиск навколо Донбасу та нова хвиля міжнародних перемовин

Донбас опинився у центрі масштабного геополітичного торгу після того, як президент США Дональд Трамп ініціював прискорену спробу досягти мирної угоди з Росією. За даними The Times, у Вашингтоні намагаються сформувати пакет пропозицій, що передбачає згоду Києва на фактичну передачу Москві всієї території регіону. Ця ідея подається як шлях до оголошення припинення вогню вже до Різдва, що, на думку американської адміністрації, могло б створити ефект політичного прориву та водночас продемонструвати результативність нової дипломатичної стратегії США.

Проте для України така концепція виглядає неприйнятною не лише з політичного чи правового погляду, а й через величезну людську ціну, яку країна вже заплатила за Донбас. Саме цей регіон пережив найбільші випробування після російського вторгнення 2014 року та ще масштабнішої хвилі насильства у 2022-му. Розбиті міста, зруйнована інфраструктура, тисячі загиблих і мільйони вимушених переселенців стали болючим нагадуванням про те, що будь-які поступки агресору можуть мати довгострокові наслідки для національної безпеки.

За даними ЗМІ, Кремль не розглядає можливість припинення бойових дій без повного виведення українських військ із Донбасу, включно з укріпленими містами Краматорськ і Слов’янськ. Трамп, зі свого боку, розраховує завершити війну до Різдва і дає Києву лічені дні для відповіді щодо територіальних поступок.

Конституція України не дозволяє передавати території без загальнонаціонального референдуму, який провести під час війни практично неможливо. Однак формально референдум не знадобився б, якби влада просто наказала військам відійти з регіону. Саме цей сценарій, як зазначає видання, викликає найбільше занепокоєння серед українських експертів.

Аналітик фонду “Повернись живим” Микола Бєлєсков вважає, що частина військових могла б не виконати наказ про відступ, що створює ризики внутрішньої дестабілізації. Він наголошує, що вимога піти без бою для багатьох захисників буде сприйматися як національне приниження. За його словами, бої за Краматорськ і Слов’янськ можуть коштувати Росії десятків тисяч життів, і відступ без спротиву матиме серйозні наслідки для оборони України у майбутньому.

Бєлєсков також попереджає, що навіть передача Донбасу навряд чи зупинить агресію Кремля. На думку експерта, Москва прагне не лише територій, а й зміни політичного курсу Києва, недопущення вступу України до НАТО та обмеження її армії. Тому будь-які “мирні плани”, що передбачають поступки, можуть бути використані Росією для подальшого наступу.

Позиції Зеленського у переговорах ускладнені внутрішньою ситуацією. Після корупційного скандалу, що призвів до відставки керівника Офісу президента Андрія Єрмака, західні партнери уважно стежать за стабільністю в українській владі. Попри це, як пишуть ЗМІ, жодних сигналів про зміну переговорної позиції Києва не надходило. Політолог Володимир Фесенко зазначає, що політичний вплив Єрмака був значно меншим, ніж вважали.

Окремим пунктом американського плану є проведення в Україні президентських виборів протягом 100 днів. Трамп заявив, що затримка з виборами означає “відсутність демократії”, але Зеленський наполягає, що голосування можливе протягом 60–90 днів за умови належної безпеки та підтримки партнерів.

Колишній прем’єр-міністр Росії Михайло Касьянов, який нині живе в еміграції, вважає, що Путін одержимий ідеєю повного контролю над Донбасом і прагне домогтися міжнародного визнання своїх завоювань. Він переконаний, що для російського президента це питання демонстрації сили та недопущення враження слабкості.

За оцінками експертів, тиск на Україну з вимогами територіальних поступок не припиняється, проте такі умови несуть в собі ризики як для безпеки держави, так і для єдності суспільства. Москва ж продовжує наполягати на сценарії, який означав би фактичну капітуляцію Києва на сході.

У Києві Mercedes влетів у людей на літньому майданчику ресторану: постраждало четверо

Постраждалі пишуть у соцмережах, що водій Mercedes заявив їм, що хотів «потягатися з іншою тачкою», але не впорався з керуванням.

Потім сказав, що він усе «порішає», бо працює в команді гурту «Океан Ельзи», і пропонував потерпілим гроші. На руці в нього дійсно був браслет «Команда Океану Ельзи».

За словами потерпілих, коли приїхав його адвокат, то кидався на людей, щоб вони не знімали.

На місце ДТП приїхав адвокат винуватця, який накинувся на постраждалих, коли вони намагалися зафіксувати події.

Власницею авто виявилася бізнесвумен Лідія Сметана, власниця бренду одягу «One by one». Вона виклала фото в Instagram із підписом «День ментального здоров’я у нас вийшло відсвяткувати на максимум».

На Сумщині затримали жінку, яка погрожувала гранатою відвідувачам кафе

На Сумщині до суду скерували справу проти 51-річної жінки, яка на початку квітня кинула ручну гранату на території одного з кафе поблизу Охтирки. Про це повідомляє поліція Сумської області. Як встановили слідчі, жінка прийшла до закладу з вибухівкою в руці. Її обурило те, що відвідувачі кафе «відпочивають у воєнний час», що вона вважала недоречним. У […]

Кібератака на Signal у Німеччині: хакери зламали акаунти посадовців

У Німеччині триває розслідування масштабного зламу, в результаті якого...

Син скандальної чиновниці МСЕК купив розважальний центр у пацієнта маминої комісії

У Хмельницькому розгортається черговий скандал навколо можливої корупційної схеми із збагаченням посадовців. Цього разу в центрі уваги – родина очільниці Хмельницької медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) Тетяни Крупи. Її син Олександр Крупа, за місяць до обшуків у матері, став власником великої комерційної нерухомості – молодіжного розважального центру на 1,3 тисячі квадратних метрів. Ціна угоди вражає: 1 […]

The post Син скандальної чиновниці МСЕК купив розважальний центр у пацієнта маминої комісії first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

У ніч з 22 на 23 травня Новоросійськ, Краснодарський край, став місцем масштабної атаки безпілотників, яка призвела до пожежі на одному з найбільших нафтових терміналів Росії – «Шесхаріс». Цей інцидент підкреслює продовження кампанії Українських сил, спрямованої на енергетичну інфраструктуру РФ, яка триває вже кілька місяців.

За інформацією агентства Bloomberg, посилаючись на дані регіональних екстрених служб та супутникові спостереження NASA, вогонь спалахнув на об'єктах, пов'язаних із нафтовою інфраструктурою. Російська влада повідомляє, що причиною займання стали уламки збитого дрона, але не наводить інформації про серйозність пошкоджень нафтокомплексу або наслідки для експортних потужностей.

За попередніми даними, внаслідок атаки двоє осіб отримали поранення, а також був пошкоджений житловий будинок, розташований неподалік від промислової зони. У нічний час у регіоні діяли сигнали тривоги через загрозу дронів.

Аналітики звернули увагу на околиці нафтобази «Грушова», де супутники зафіксували теплову аномалію. Ця база використовується для зберігання сирої нафти перед її транспортуванням до термінала «Шесхаріс», який є важливим вузлом для експорту російської нафти на міжнародні ринки, зокрема до Туреччини та країн Глобального Півдня. У квітні через цей термінал проходило понад 544 тисячі барелів нафти на день.

Це не перша атака на Новоросійськ за останній час. В минулому місяці атаки безпілотників вже призводили до перебоїв у роботі термінала «Шесхаріс». Тепер, за оцінками експертів, ситуація може бути більш серйозною, оскільки були порушені ланцюги зберігання та логістики.

Новоросійськ має стратегічне значення для російської економіки, особливо після втрати ринків Європи через санкції. Саме тому будь-які удари по його портах та нафтових базах можуть суттєво вплинути на внутрішню логістику та валютні надходження до бюджету Росії.

Офіційний Київ не взяв на себе відповідальність за атаку, але раніше заявляв, що удари по нафтогазовій інфраструктурі Росії є відповіддю на її агресію проти України. За останні тижні активність українських дронів підвищилася, вражаючи об’єкти в різних регіонах РФ, зокрема в Самарі та Рязані, що вже призвело до скорочення або зупинки переробки нафти на деяких підприємствах.

Як повідомлялося, Рязанський НПЗ, який забезпечував близько 5% нафтопереробки в країні, був змушений зупинити роботу. Внаслідок нападів рівень переробки нафти в Росії у травні опустився до багаторічних мінімумів, і в окремих регіонах вже виникають проблеми з постачанням пального.

Попри це, Кремль намагається запевнити, що ситуація в паливному секторі контрольована. Тим не менш, на тлі атак з'являються розмови про можливість введення додаткових обмежень на експорт пального.

Експерти вважають, що нинішня кампанія не лише економічно виснажує російську інфраструктуру, але й має психологічний ефект. Уразливість стратегічних об'єктів, які раніше вважалися безпечними, стає дедалі очевиднішою.

Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв про готовність припинити атаки на російську енергетичну інфраструктуру в разі зупинки ударів по Україні. Однак, з огляду на поточні обставини, Україна продовжує активну кампанію дронових атак. Аналітики зазначають, що це є частиною стратегії завдання шкоди логістиці та експорту російської нафти, демонструючи, що навіть ключові об'єкти РФ більше не можуть почуватися в безпеці.

Останні новини