Вівторок, 2 Грудня, 2025

Аутизм — не епідемія: чому діагноз ставлять частіше

Важливі новини

Прикордонник оформив втечу олігарха Боголюбова потягом під виглядом іншої особи

Втеча співзасновника «ПриватБанку» Геннадія Боголюбова стала черговим скандалом, що оголив слабкість українських інституцій. Олігарх, який десятиліттями заробляв мільйони на фінансових та промислових схемах, залишив країну під чужим іменем і за сприяння високопосадовців прикордонної служби. За офіційними даними, для перетину кордону він скористався закордонним паспортом 67-річного волинянина Миколи Сюмака, котрий ще у 2022 році заявив про […]

Поляки обурені молодими українцями, які ведуть розкішний спосіб життя у Польщі

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

«Річ у тім, що наше суспільство дуже обурене виглядом молодих людей з України, які їздять на найкращих автомобілях і проводять вихідні в п’ятизіркових готелях. І це несправедливо стосовно поляків, які роблять свій внесок в охорону здоров’я, пільги, освіту, постачання зброї та іншу допомогу», – заявив він в інтерв’ю порталу Interia.

Він знову порушує тему Волинської трагедії. Каже, Україна за 2 роки не зробила «жодного хорошого жесту» в цьому напрямі, а зараз Київ, на його думку, недостатньо цінує допомогу Варшави.

«Якби ми, як Польща, не пожертвували всі ці танки, літаки та інше озброєння, сьогодні нікому було б допомагати», – заявив польський міністр.

Андрій Садовий відповів чи будуть мовні патрулі у Львові

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

«У нас нема такої проблеми. Ми якось стараємось проводити роз’яснювальну роботу», – сказав Садовий. Він зазначив, що питання мовного контролю успішно вирішується в межах співпраці з мовним омбудсменом, а введення додаткових заходів, таких як мовні патрулі, не є необхідним для Львова.

Садовий наголосив, що місто слід зосереджуватися на позитивних змінах: «Наша сила в тому, щоби любов’ю переформатувати людей і робити їх союзниками».

Руслан Марцінків, мер Івано-Франківська, раніше заявив, що в його місті почнуть працювати мовні інспектори для протидії поширенню російської мови. Ця ініціатива викликала резонанс, проте Садовий дав зрозуміти, що Львову така практика не потрібна, оскільки українська мова вже міцно вкорінена в місцевому суспільстві.

Критична обстановка з втратою контролю над БК: військові змушені проводити пошуки серед полів

Західні ЗМІ з неабияким зацікавленням висвітлюють події на сході України, спостерігаючи за незвичайним феноменом, що нагадує сценарій із голлівудського блокбастера, але у цьому сюжеті дійсність перевершує будь-яку художню фантазію. Ситуація, яка розгортається, нагадує про старі радянські часи, коли в армії були такі дефіцити, що одну гвинтівку ділили на трьох. Проте, сучасний контекст не вкладається в колишні рамки: захоплюючий наратив ЦІПСО і пропаганди не приховує факту гострої нестачі боєприпасів, яка викликає серйозні турботи серед військових.

Стаття в The Wall Street Journal наголошує на епічних масштабах пошуків і ризику, які несе за собою ця боротьба. Український солдат Макс Полюхович, який отримав прізвисько "Божевільний Макс", став символом цієї боротьби. Він пройшов через кілька важких випробувань, відтіснувши страх і змагаючись зі злиднями, щоб забезпечити своїх товаришів боєприпасами.

Несамовита воля до життя та неймовірна відданість рідній землі дозволяють Максу копатися в болотах і перетворювати небезпечні знахідки у джерело життєво важливих ресурсів для українських військових. Його історія – це історія відданості, самопожертви і мужності, яка зачаровує та надихає.

Максу не потрібні геройські титули або нагороди. Він просто робить те, що вважає за необхідне для захисту своєї країни та своїх співвітчизників. І хоча його зусилля можуть здатися крайніми і надзвичайними, вони стають нормою в умовах війни, де кожен снаряд може вирішити долю не лише одного життя, але і всієї нації.

Така надзвичайна самопожертва і відданість підштовхують людей до вчинків, які перетворюють світ. Макс Полюхович – це не лише солдат, він – символ опору та незламності, що дарує надію на краще майбутнє для України і всього світу.

У вищезгаданій статті детально описано складну ситуацію на сході України, пов'язану з гострою нестачею боєприпасів. Наочно показано, як солдат Макс Полюхович, отримавши прізвисько "Божевільний Макс", зробив все можливе, щоб забезпечити українські бригади необхідними бойовими засобами, навіть ризикуючи власним життям. Вищезгадана історія є символом відданості, самопожертви та мужності, що зачаровує та надихає. Вона показує, що навіть у найскладніших умовах індивідуальні зусилля можуть мати величезний вплив на великі події, і що саме такі люди, як Макс Полюхович, роблять реальні зміни в історії. Ця історія підтверджує важливість відданості, сміливості та готовності жертвувати заради вищої мети, і дає надію на майбутнє, де такі вчинки стають нормою.

27 жовтня в Україні: тепла погода без опадів, лише на сході можливості дощі

Ключові елементи військового обліку:

У Києві стовпчики термометрів покажуть +13..+15°C. Львів порадує жителів теплом – від +16 до +18°C, також без дощів. У Дніпрі та Одесі температура коливатиметься в межах +13..+15°C та +14..+16°C відповідно.

На сході, у Харкові, очікується +12..+14°C з можливим невеликим дощем. Аналогічна ситуація спостерігається в Донецьку та Луганську, де температура становитиме +11..+13°C і +10..+12°C відповідно, з невеликими опадами.

Сімферополь також буде теплим, з температурою +14..+16°C без дощів. У Бахмуті прогнозують +10..+12°C і невеликий дощ, а Мелітополь залишиться сухим з температурою +12..+14°C.

Загалом, середня денна температура по країні становитиме близько +12..+14°C, створюючи сприятливі умови для прогулянок та відпочинку на свіжому повітрі.

Останніми роками діагноз “аутизм” почали ставити значно частіше. Це породило побоювання, що ми маємо справу з новою епідемією. Проте фахівці заспокоюють: збільшення кількості випадків — наслідок не захворювання, а змін у діагностиці.

Нові критерії — нова статистика

До 1980-х років термін “розлади аутистичного спектра” (РАС) узагалі не існував. А сам аутизм трактували дуже вузько — лише як важкі, помітні порушення. Через це діагноз ставили лише окремим пацієнтам. Багато дітей із легкими формами РАС вважали просто «дивними» або взагалі ігнорували.

Розширення критеріїв діагностики та зростання обізнаності в суспільстві призвели до того, що сьогодні виявляють набагато більше випадків, зокрема серед дівчат і представників меншин — груп, які раніше майже не охоплювали дослідженнями.

У США, за офіційною статистикою, вже кожна 31-ша дитина має діагноз у спектрі аутизму. Таке саме зростання фіксують в Австралії, Тайвані та інших країнах.

Генетика чи довкілля?

Більшість експертів погоджуються: аутизм має сильну генетичну складову. Дослідження свідчать, що спадковість пояснює до 80% випадків. Якщо один з ідентичних близнюків має аутизм, у другого теж з великою ймовірністю виявлять цей стан.

Однак і генетика — не єдине пояснення. Вчені досліджують додаткові фактори: передчасні пологи, низьку вагу при народженні, вік батьків, діабет у матері, а також вплив довкілля — зокрема пестицидів і забруднення повітря. Але прямий причинно-наслідковий зв’язок між цими чинниками і аутизмом досі не доведений.

Що лякає насправді?

“Нас лякає не аутизм, а відсутність системи підтримки для таких людей”, — каже Зої Гросс із організації ASAN. Її підтримує і Шеннон Роуз. Вони наголошують: суспільство досі недостатньо пристосоване до потреб людей у спектрі аутизму.

Люди з аутизмом завжди були серед нас. Але лише нещодавно ми почали бачити їх, розуміти і визнавати. І це — не епідемія, а крок уперед.

Останні новини