Вівторок, 2 Червня, 2026

Аутизм — не епідемія: чому діагноз ставлять частіше

Важливі новини

Несправедливість чинної пенсійної системи в Україні: Проблеми та шляхи вирішення

Голова парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев висловив свою стурбованість з приводу існуючої пенсійної формули в Україні, яку він назвав несправедливою та такою, що суперечить міжнародним стандартам. За словами Гетманцева, система нарахування пенсій в Україні не відповідає вимогам Конвенції Міжнародної організації праці №102, що встановлює мінімальні стандарти соціального забезпечення.

Міжнародний стандарт визначає, що при наявності 30 років трудового стажу пенсія повинна становити не менше 40% від середнього заробітку працівника. В Україні ж ситуація виглядає значно гірше: навіть за умови наявності повних 30 років стажу розмір пенсії не перевищує 30% від заробітної плати. Це означає, що один рік стажу забезпечує лише 1% пенсійного заміщення, що значно нижче міжнародних вимог.

Ще одним фактором заниження пенсій, за словами Гетманцева, є використання середньої зарплати за три попередні роки, а не актуальної на момент виходу на пенсію. Це призводить до додаткового зниження виплат на близько 14%. В результаті сумарні втрати українських пенсіонерів через недосконалість формули можуть сягати до 19% від потенційної пенсії.

Міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін зазначав, що запровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи наразі є передчасним, оскільки фінансовий ринок країни не готовий ефективно інвестувати кошти таких фондів.

Український суд вирішив: Успенський собор повертається державі

Український суд повернув Успенський собор державі: що це означає? Український суд виніс рішення щодо повернення Успенського собору, який належить Українській православній церкві Московського патріархату (УПЦ (МП)), у державну власність. Суд визнав передачу собору церкві незаконною через його статус пам’ятки культурної спадщини. Прокурори надали докази незаконності цього рішення та суд визнав його недійсним, а також скасував реєстрацію права власності на цю пам’ятку. Вартість собору становить понад 8,5 мільйонів гривень, і тепер він повертається у державну власність. Це рішення має велике значення для Української Православної Церкви та місцевої громади, адже собор є важливим культурним об'єктом і місцем богослужінь.

Український суд виніс рішення про повернення Успенського собору у Каневі у державну власність після того, як визнав передачу цієї пам'ятки Українській Православній Церкві Московського патріархату незаконною. Прокурори надали докази порушення законодавства, а суд скасував реєстрацію права власності на собор, визнавши рішення виконкому міської ради недійсним. Це рішення має важливе значення для збереження культурної спадщини та прав законних власників цієї пам'ятки, і воно підтверджує важливість дотримання закону в сфері охорони історичних об'єктів.

Київ’яни висловили підтримку створенню скверу з фонтаном на місці пам’ятника Леніну

Близько 80% жителів столиці позитивно оцінюють ініціативу перетворення території...

На ТЦК подали 1,6 тисячі скарг, а покарали лише 50 осіб

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець за перші п’ять місяців 2025 року отримав понад 1,6 тисячі звернень щодо дій територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Про це він повідомив під час публічного звіту, наголосивши, що ситуація є тривожною. Для порівняння: у 2023 році на дії ТЦК надійшло близько 500 скарг. […]

Не демобілізація, але звільнення: хто може покинути ЗСУ в 2025 році

Попри те, що демобілізація в Україні офіційно не проводиться до завершення воєнного стану, деякі військовослужбовці — як мобілізовані, так і контрактники — можуть звільнитися на підставі чинного законодавства. УНІАН дізнався у юриста, у яких випадках це можливо. Як пояснив адвокат Сергій Ланкін з об’єднання “Глоба і Глоба”, поняття “демобілізація” в українському законодавстві стосується, зокрема, звільнення […]

Останніми роками діагноз “аутизм” почали ставити значно частіше. Це породило побоювання, що ми маємо справу з новою епідемією. Проте фахівці заспокоюють: збільшення кількості випадків — наслідок не захворювання, а змін у діагностиці.

Нові критерії — нова статистика

До 1980-х років термін “розлади аутистичного спектра” (РАС) узагалі не існував. А сам аутизм трактували дуже вузько — лише як важкі, помітні порушення. Через це діагноз ставили лише окремим пацієнтам. Багато дітей із легкими формами РАС вважали просто «дивними» або взагалі ігнорували.

Розширення критеріїв діагностики та зростання обізнаності в суспільстві призвели до того, що сьогодні виявляють набагато більше випадків, зокрема серед дівчат і представників меншин — груп, які раніше майже не охоплювали дослідженнями.

У США, за офіційною статистикою, вже кожна 31-ша дитина має діагноз у спектрі аутизму. Таке саме зростання фіксують в Австралії, Тайвані та інших країнах.

Генетика чи довкілля?

Більшість експертів погоджуються: аутизм має сильну генетичну складову. Дослідження свідчать, що спадковість пояснює до 80% випадків. Якщо один з ідентичних близнюків має аутизм, у другого теж з великою ймовірністю виявлять цей стан.

Однак і генетика — не єдине пояснення. Вчені досліджують додаткові фактори: передчасні пологи, низьку вагу при народженні, вік батьків, діабет у матері, а також вплив довкілля — зокрема пестицидів і забруднення повітря. Але прямий причинно-наслідковий зв’язок між цими чинниками і аутизмом досі не доведений.

Що лякає насправді?

“Нас лякає не аутизм, а відсутність системи підтримки для таких людей”, — каже Зої Гросс із організації ASAN. Її підтримує і Шеннон Роуз. Вони наголошують: суспільство досі недостатньо пристосоване до потреб людей у спектрі аутизму.

Люди з аутизмом завжди були серед нас. Але лише нещодавно ми почали бачити їх, розуміти і визнавати. І це — не епідемія, а крок уперед.

Останні новини