Понеділок, 31 Серпня, 2026

Аварія з електросамокатом: 13-річний хлопець травмував жінку в Хмельницькому

Важливі новини

Фіцо висловив занепокоєння щодо довіри між Словаччиною та Україною

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо зазначив, що довіра між Україною...

Ціни на нафту зросли через ризики зриву угод між США та Іраном

Світові котирування на нафту підскочили на понад 1% на...

Українцям в платіжках за газ донараховують штрафи

В Україні триває хвиля судових позовів, у центрі яких опинилися споживачі природного газу. Людям надсилають рахунки на десятки, а іноді й сотні тисяч гривень. У більшості випадків такі донарахування пов’язані з пошкодженням пломб, “підозрілими” лічильниками або навіть звинуваченнями у несанкціонованому підключенні до газопроводу. Для багатьох українців це стало справжнім шоком. Одна з найрезонансніших справ стосувалася […]

The post Українцям в платіжках за газ донараховують штрафи first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Київрада планує рішення, що може суттєво вплинути на долю рекреаційної зони столиці

Київська міська рада перебуває на етапі підготовки рішення, яке здатне докорінно змінити функціонування та вигляд однієї з рекреаційних територій міста. У центрі уваги — питання передачі земельної ділянки в оренду, що, за задумом ініціаторів, має відкрити шлях до її господарського використання, але водночас викликає занепокоєння у частини громади.

Згідно з попередньою інформацією, йдеться про ділянку, яка тривалий час використовувалася киянами як зона відпочинку, прогулянок і дозвілля. Саме такі простори відіграють важливу роль у міському середовищі, забезпечуючи баланс між забудовою та збереженням зелених насаджень. Намір передати територію в оренду може означати зміну її цільового призначення або появу на ній нових об’єктів.

Проєкт рішення підготовлений Департаментом земельних ресурсів КМДА. Політичним куратором процесу називають заступника міського голови Владислава Андронова, який нині відповідає саме за земельні питання у столичній адміністрації. Підставою для передачі землі в оренду зазначено «придбання права власності на нерухоме майно», тобто наявність на ділянці спортивних об’єктів фактично використовується як юридичний привід для отримання контролю над значним земельним масивом у привабливій локації з подальшою зміною його функціонального призначення.

Окрему увагу привертає постать Ганни Коваленко. У 2023 році вона достроково склала депутатський мандат після отримання підозри від НАБУ у справі про недостовірне декларування на суму понад 60 мільйонів гривень. Попри це, сьогодні підконтрольна їй структура претендує на один із цінних земельних активів Києва. При цьому процедура відбувається без відкритого конкурсу, альтернативних концепцій розвитку території чи повноцінного громадського обговорення.

Ситуація в Жулянах демонструє знайому для Києва конфігурацію: колишній депутат, тісні політичні та бізнес-зв’язки з впливовими фігурами, профільний департамент КМДА та віцемер, який курує земельні питання. Результатом може стати передача майже 3,2 гектара міської землі під комерційну забудову під прикриттям «спортивного проєкту», де спорт відіграє другорядну, декоративну роль.

Історія з цією ділянкою — це не стільки про теніс чи розвиток міської інфраструктури, скільки про системний підхід до розпорядження землею в столиці. Через формально законні процедури та необхідні погодження рекреаційні та спортивні простори поступово зникають, поступаючись місцем комерційній забудові в інтересах вузького кола осіб. На тлі цього ключовим стає питання не лише конкретного голосування Київради, а й того, хто та на яких умовах продовжує визначати долю міської землі, попри кримінальні підозри та публічні заяви про вихід з політики.

Скасування парадів на 9 травня в Росії: деталі та регіональні особливості

Цього року святкування Дня Перемоги в Російській Федерації відбувається...

У Хмельницькому триває розслідування дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 5 липня. Внаслідок інциденту 53-річна жінка отримала серйозні травми — переломи обох рук. За інформацією поліції, підліток, який керував електросамокатом KuKirin G4, наїхав на пішохода на проспекті Миру. Правоохоронці вже відкрили кримінальне провадження за статтею 291 Кримінального кодексу України, що стосується порушення правил безпеки на транспорті.

Згідно з повідомленням, потерпіла була терміново госпіталізована, де лікарі підтвердили наявність переломів. Слідчі вивчають всі деталі інциденту, включаючи швидкість, з якою рухався підліток, і наявність інших учасників дорожнього руху, а також дотримання правил безпеки.

Згідно з інформацією з джерел у поліції, дії 13-річного хлопця були кваліфіковані, проте через його вік він не підлягає кримінальній відповідальності. Водночас правоохоронці зазначили, що можуть вжити заходи впливу, проте це не буде кримінальним покаранням.

Цей випадок став поштовхом до обговорення правового статусу електросамокатів в Україні. Незважаючи на зростаючу популярність цього виду транспорту у містах, існуючі правила їх використання залишаються неясними. Часто електросамокати пересуваються тротуарами, велодоріжками, а також пішохідними зонами, що створює небезпеку як для водіїв, так і для пішоходів.

Начальник поліції Хмельницької області Іван Іщенко відзначив, що ситуація вимагає термінового законодавчого регулювання. Він також повідомив, що протягом минулого року в Україні сталося 845 ДТП за участю електросамокатів, в яких загинули 19 людей. На Хмельниччині з початку року зафіксовано 61 випадок, з них 43 — з травмами.

Іщенко підкреслив, що електросамокати вже стали невід’ємною частиною дорожнього руху, але законодавство не встигає за їх поширенням. Він закликав до визначення правового статусу електросамокатів, встановлення мінімального віку для їх використання, обов'язкового носіння шоломів та знання правил дорожнього руху.

У Верховній Раді України вже зареєстровано два законопроєкти, які мають на меті врегулювання використання малого електротранспорту. Законопроєкт №15284, зареєстрований 29 травня 2026 року, покликаний визначити правовий статус електросамокатів. Другий законопроєкт №15283 передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил їх використання, вводячи вікові обмеження від 16 років і штрафи до 17 тисяч гривень.

Проблема полягає не лише в недостатній відповідальності, але й у швидкості, яку можуть розвивати електросамокати. Багато їхніх користувачів, зокрема діти, не мають належної підготовки та не усвідомлюють ризиків, пов'язаних із наїздом на пішоходів, що може призвести до серйозних травм.

Поліція наголошує на важливості відповідальності батьків, які часто купують електросамокати своїм дітям, не перевіряючи їх готовність до безпечного керування. У Хмельницькому слідство продовжується, і правоохоронці мають встановити деталі події та можливі заходи впливу на неповнолітнього водія. Цей інцидент став ще одним приводом для закликів до посилення контролю за використанням електросамокатів в Україні.

Останні новини