Австралійські вчені знайшли простий спосіб знизити ризик смерті

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Запоріжжя є важливим економічним і промисловим хабом для України. За словами журналістів, його захоплення Росією могло б серйозно підірвати економіку країни, оскільки місто є одним із останніх центрів важкої промисловості в Україні. Наприкінці 2022 року Володимир Путін оголосив Запорізьку область “російською”, хоча на той час окупанти контролювали лише її третину. Цей крок став частиною ширшої стратегії Кремля, яка передбачала анексію окупованих територій.

Україна активно зміцнює свої оборонні позиції навколо Запоріжжя. За інформацією The Economist, навколо міста будуються фортифікації, включаючи мінні поля та інженерні загородження. Військові працюють над створенням захисних кільців, що розходяться від обласного центру. Як зазначив представник української розвідки, ці заходи підвищують готовність до можливого наступу, хоча деякі військові сумніваються в його неминучості.

Командир бригади Національної гвардії “Спартан” Олексій Хільченко вважає, що Росія наразі зосереджена на інших ділянках фронту і не готова до наступу на Запоріжжя. Він підкреслив, що планувався перший штурм з двома дивізіями (20 000–30 000 солдатів), але частину військ було перенаправлено в бік Курська для підсилення контрнаступу на іншому напрямку. Водночас командир батальйону “Лемберг” зазначив, що росіяни ще не готові до удару, але коли вони будуть готові, перший удар може бути найважчим.

Незважаючи на непевність у термінах російського наступу, українські військові активно зміцнюють оборону і готуються до можливих атак. Очікується, що наступ, коли він відбудеться, буде інтенсивним і важким, але на даний момент ускладнений через необхідність Кремля боротися на кількох фронтах одночасно.

За даними Міністерства охорони здоров'я, за січень і лютий 2024 року в Україні було зафіксовано 515 випадків захворювання на кашлюк, що становить значний приріст порівняно з минулим роком, коли за цей період було зареєстровано лише 27 випадків. З них 95,9% становили діти, основна маса яких належала до дошкільного чи раннього дошкільного віку. Підйом кількості випадків кашлюку спостерігався ще у 2023 році. Згідно з поясненнями МОЗ, основною причиною такого росту є значна кількість непривитих дітей.

Хвороба починається як звичайна гостра респіраторна вірусна інфекція (ГРВІ), проте через 5-8 днів вона проявляється як нападоподібний спазматичний кашель, який може супроводжуватися почервонінням обличчя, сльозотечею та характерним свистом. Напади кашлю найчастіше відбуваються вночі та можуть супроводжуватися гарячкою та іншими симптомами ГРВІ. Кашлюк дуже заразний, зокрема для немовлят, серед яких може викликати апное – тимчасову зупинку дихання, що проявляється посинінням обличчя.

МОЗ підкреслює особливу небезпеку для дітей молодшого віку, немовлят та осіб до одного року. Навіть у випадку легкого перебігу хвороби у старших дітей та дорослих, кашлюк виснажує організм і значно його ослаблює. Хворі починають одужувати через 4-8 тижнів, іноді кашлюк може тривати до півроку.

У світі щорічно фіксують більше 24 мільйонів випадків кашлюку, при цьому близько 160 тисяч дітей віком до 5 років померли. На жаль, в Україні також є випадки летального завершення внаслідок цієї хвороби, зокрема, минулого літа на Рівненщині від кашлюку померло тримісячне немовля.

Основним заходом профілактики кашлюку є вакцинація. Усі діти повинні отримати чотири щеплення від кашлюку у віці 2, 4, 6 і 18 місяців. Якщо за якоїсь причини щеплення було пропущено, його рекомендується провести якнайшвидше.

Педіатриня Лідія Бабич наголошує, що важливо, щоб про необхідність повторної вакцинації від кашлюку пам'ятали не лише батьки, але й лікарі. Часто батьки відмовляються від щеплень або не отримують від лікарів відповідної рекомендації. Вона зазначає, що кашлюк не є хворобою, після якої можна розраховувати на сталий імунітет, як у випадку з вітрянкою.

Світова Організація Охорони Здоров'я (ВООЗ) також рекомендує проводити повторні щеплення проти кашлюку до 6 років, а також у віці 11-12, 19 років та пізніше, оновлюючи щеплення кожні 10 років у дорослому віці. Також вагітним жінкам рекомендується отримати вакцинацію проти кашлюку у віці від 16 до 32 тижнів вагітності, незалежно від того, чи отримали вони вакцинацію раніше чи ні. Це дозволить захистити немовля від кашлюку у перші місяці життя до моменту, коли воно само може отримати вакцину.

Важливо зазначити, що лише вакцинація матері може захистити немовля від зупинки дихання, яка може виникнути внаслідок кашлюку до моменту, коли дитина отримає перше щеплення, згідно з висновками педіатрині Бабич.

Педіатриня Олена Луцька пояснює, що природа кашлюку така, що кількість захворювань зростає щоразу на 4-5 років, і це не залежить від пори року. Зараз, коли багато дитячих закладів працюють в офлайні, діти стикаються одне з одним частіше, що сприяє поширенню хвороби.

Головною причиною зростання захворюваності на кашлюк є велика кількість непривитих дітей. За словами педіатра Олени Луцької, з початком війни та переміщенням населення багато батьків пропустили планові вакцинації. Однак, проблема не обмежується лише війною. Вакцинація в Україні ніколи не досягала високого рівня, що підтверджується статистикою з 2018 року, коли лише 53,2% дітей досягли віку до року були вакциновані від кашлюку. Низький рівень вакцинації, зауважує Бабич, часто пов'язаний зі страхами перед вакцинацією, тому важливо активно інформувати громадськість щодо важливості щеплень.

Педіатриня підкреслює, що важливо захищати дітей від інфекцій, а не від вакцин, оскільки вакцина не представляє жодної загрози для здоров'я дитини. Вона наголошує на тому, що навіть тимчасовий дискомфорт у вигляді температури або болю від уколу є незначним у порівнянні зі збереженням життя та здоров'я від інфекційних хвороб.

Під час останніх років зафіксовано зростання випадків кашлюку по всьому світу. Найбільше випадків зафіксовано у Китаї, Філіппінах, Чехії та Нідерландах, а також спалахи в США та Великій Британії. Відзначається також зростання кількості випадків у сусідній Польщі. За даними Чеського МОЗ, країна стикається з найвищою кількістю випадків кашлюку за останні 60 років. Незважаючи на високий рівень вакцинації немовлят, недостатньо високий рівень повторних щеплень серед старших дітей може призвести до зростання захворюваності серед підлітків. Зараз третина хворих на кашлюк у Чехії — це люди від 15 до 19 років.

Важливо враховувати, що навіть якщо хвороба проявляється у легкій формі у підлітків, вони все ж можуть передавати інфекцію молодшим дітям та літнім членам сім'ї, які можуть переносити хворобу набагато важче. Це підтверджено випадками смерті від кашлюку серед літніх людей у Чехії.

Важливо зауважити, що поширені у соціальних мережах твердження про зв'язок між українськими біженцями та збільшенням захворюваності на кашлюк у Чехії були спростовані державним інститутом охорони здоров'я. Тільки дуже обмежена кількість випадків інфікування була пов'язана з біженцями з України, а інші випадки інфекції відбулися з імпортною інфекцією з інших країн.

Міністр охорони здоров'я Чехії підкреслив, що звинувачення українців у збільшенні захворюваності на кашлюк є результатом дезінформації та падіння інтересу до вакцинації серед населення. Тому важливо продовжувати інформувати громадськість про важливість вакцинації та боротьби з дезінформацією.

Ми всі пам'ятаємо, коли розпочався конфлікт в Україні. Якщо б хвороба мала прямий зв'язок з українськими біженцями, то в Чехії вона проявилася б набагато раніше.

У висновках можна зазначити наступне:

Вакцинація від кашлюку є важливим заходом для захисту дітей від цієї серйозної інфекційної хвороби.Наразі спостерігається зростання випадків кашлюку в різних країнах, включаючи Чехію, що потребує уваги та дій з боку медичних установ і громадськості.Деякі соціальні мережі поширюють дезінформацію про зв'язок між українськими біженцями та збільшенням захворюваності на кашлюк, що не має наукового обґрунтування.Потрібно продовжувати інформувати громадськість про важливість вакцинації та боротьби з дезінформацією, щоб забезпечити захист населення від цієї хвороби.

Українська судова система знову опиняється під критикою через небажання вживати рішучих заходів у відношенні до порушників законодавства, зокрема, у справі з компанією "Алло", яка використовує відомі схеми ухилення від сплати податків. Цей випадок розкриває не лише факти порушень, а й вразливість системи контролю за дотриманням законів.

Недавно податковий інспектор Києва здійснив контрольну закупку в одному з магазинів "Алло", де було виявлено системне заниження вартості продукції. Головний бухгалтер компанії була притягнута до суду, але захист звернув увагу на те, що загальна сума продажу відповідає ціні, зазначеній на ціннику. Однак податківці наголошують на тому, що ціни на товари спеціально занижувалися на суму послуг, про які покупці навіть не підозрювали.

Цей випадок відображає серйозні проблеми у сфері податкового контролю та захисту прав споживачів. Невідповідальне ставлення до виконання закону з боку "Алло" підірвує довіру громадян до бізнесу та державних структур. Запобігання таким порушенням і належне покарання винних стають важливим завданням для забезпечення прозорості та справедливості в українському суспільстві.

"Суддя Наталія Горбенко з Святошинського районного суду Києва винесла рішення щодо інкримінованого адміністративного правопорушення, яке було звинувачено у мережі 'Алло'. У своєму виступі вона зазначила, що фабула порушення не містить достатньо конкретних обставин, щоб ідентифікувати самі дії, що розцінювалися б як порушення. Суддя також зауважила, що відсутність конкретики у звинуваченні не надає суду можливості перевірити обставини справи.

Суд вирішив, що аргументи представників ДПС були недостатніми, щоб підтримати звинувачення у порушенні. Навіть визнання самим податківцем того, що загальна сума продажу відповідає ціні на ціннику, не змогло переконати суд у провині головної бухгалтерки мережі. Таким чином, суддя прийняла рішення про закриття провадження у цій справі.

Цей випадок підкреслює важливість конкретизації обвинувачення та надання достатніх доказів для підтримки звинувачення у суді. При відсутності таких доказів суд повинен відмовляти у прийнятті рішення на користь обвинувачених. Це допомагає зберегти принципи справедливості та правової держави в українському судочинстві."

Висновки до вищезгаданої статті можна сформулювати наступним чином:

• Необхідність конкретизації обвинувачення та надання достатніх доказів в суді є важливою складовою забезпечення принципів справедливості та правової держави.

• Відсутність конкретики у фабулі порушення ускладнює проведення справедливого судового розгляду та може призвести до вирішення справи на користь обвинувачених.

• Суддям необхідно ретельно аналізувати докази та розглядати кожну справу індивідуально, дотримуючись принципів законності та об'єктивності.

• Забезпечення правової відповідальності за порушення закону є важливим для збереження довіри громадян до судової системи та підтримання законності в суспільстві.

• Підвищення якості досудового та судового розслідування, а також відповідальне ставлення до формулювання обвинувачення можуть сприяти покращенню результатів судових процесів та забезпеченню справедливості для всіх сторін.