Барбул та підозрілі судові механізми: як колишній директор “Спецтехноекспорту” легалізував кошти через однотипні справи

З віком організм починає реагувати на алкоголь зовсім по-іншому. Для людей старше 65 років навіть помірне споживання алкоголю може мати значно серйозніші наслідки, ніж у молодшому віці. Неврологи та дієтологи підкреслюють, що після цього вікового порогу алкоголь перестає бути просто «приємним доповненням» до святкових подій чи релаксації. Він перетворюється на серйозне токсичне навантаження, що може викликати низку проблем зі здоров’ям.

Зміни, які відбуваються в організмі з часом, значно знижують здатність ефективно обробляти алкоголь. Печінка, яка є основним органом, що відповідає за метаболізм спиртного, з віком стає менш ефективною. Це означає, що алкоголь залишатиметься в крові довше, що може призвести до небезпечних наслідків навіть після вживання малих доз. Крім того, зниження рівня води в організмі старших людей збільшує концентрацію алкоголю в крові, що посилює його токсичний вплив.

Медики попереджають: навіть невеликі порції алкоголю після 65 років здатні погіршувати координацію, провокувати слабкість і запаморочення. Це особливо небезпечно через крихкість кісток у літньому віці. Будь-яке падіння може завершитись переломом, тривалою втратою рухливості й навіть інвалідністю. Тобто те, що у 30–40 років закінчилося б синяком, у 70 може закінчитися операцією на стегні.

Ще один фактор ризику — взаємодія алкоголю з постійними препаратами. У старшому віці люди часто приймають ліки від тиску, серцеві препарати, антикоагулянти, знеболювальні, заспокійливі. Алкоголь може підсилити седативний ефект, різко знизити тиск, викликати дезорієнтацію або порушення рівноваги. Лікарі попереджають: це не просто «голова обертом», це реальний ризик непритомності й травми.

Окрема тема — мозок. Регулярне вживання алкоголю пришвидшує погіршення пам’яті, впливає на здатність концентруватися і підвищує ризик когнітивних розладів, зокрема деменції. Алкоголь по суті виступає нейротоксином: він ушкоджує нервові клітини, впливає на хімічні процеси в мозку та може погіршувати вже наявні проблеми зі сном, настроєм і увагою. У цьому віці навіть «келих вина ввечері» вже не про «сердечко», а про додатковий тиск на нервову систему.

Через це фахівці все частіше рекомендують людям старшого віку змінити підхід: замість «алкоголь у міру корисний» — «алкоголь після 65 небажаний». Як альтернатива пропонується те, що реально асоціюється з кращими показниками здоров’я в літньому віці: раціон на основі риби, овочів, бобових і цільних злаків (середземноморська дієта), достатня гідратація, регулярна помірна фізична активність, нормальний сон і контроль тиску. Це прямо пов’язують із кращим станом судин і нижчим ризиком когнітивного погіршення.

Лікарі також наголошують на іншій критичній віковій групі — підлітках. На відміну від людей 65+, де питання — у вразливості, для дітей і підлітків питання — у розвитку мозку.

У віці 15–17 років мозок активно формується. Саме в цей період дозрівають зони, відповідальні за пам’ять, самоконтроль і емоційну регуляцію. Алкоголь у цей момент втручається в нормальне дозрівання нервової системи. Навіть епізодичне вживання може уповільнювати розвиток мозку, погіршувати концентрацію, ускладнювати навчання, впливати на емоційну стабільність і гормональний баланс.

Окрім цього, раннє знайомство з алкоголем напряму пов’язане з ризиком залежності в дорослому житті. Чим раніше підліток починає пити, тим вищі шанси сформувати стійку алкогольну залежність у зрілому віці. Саме тому лікарі формулюють позицію жорстко: дітям і підліткам алкоголь протипоказаний повністю.

Загальний висновок фахівців виглядає так: не існує універсально «безпечного» віку для алкоголю. У підлітків — це удар по мозку, який ще розвивається. У людей після 65 — це удар по тілу, яке вже працює на межі ресурсу. А отже, формула «трохи можна всім» більше не вважається сучасною медичною позицією.

На Закарпатті прокуратура завершила досудове розслідування та направила до суду обвинувальний акт стосовно 33-річного жителя Львова, який намагався незаконно виїхати за межі України. Інцидент стався у міжнародному пункті пропуску «Малий Березний – Убля» на кордоні зі Словаччиною.

За даними обласної прокуратури, чоловік використав підроблений закордонний паспорт громадянина Саудівської Аравії, намагаючись видати себе за іноземця. Його план полягав у тому, щоб уникнути перевірки документів та безперешкодно залишити територію України. Однак уважність прикордонників дозволила виявити фальсифікацію.

Після того, як підробку викрили, а у виїзді відмовили, львів’янин спробував вирішити питання хабарем. Він запропонував співробітниці ДПСУ переказати на картку 100 тисяч гривень.

Слідство інкримінує йому пособництво у підробленні та використанні завідомо фальшивого документа, а також пропозицію неправомірної вигоди службовій особі (ч. 3, 4 ст. 358, ч. 1 ст. 369 ККУ).

Наразі обвинувальний акт передано до суду. За ці злочини чоловіку загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років.

У ході антикорупційних розслідувань було виявлено розкішний маєток, що належав подружжю Батирсултанових — Хабібові та Лілії, які раніше постачали деревину для будівництва фортифікацій на Харківщині. Цей маєток, оцінений у близько 40 мільйонів гривень, розташований у престижному передмісті Києва. Варто зазначити, що до початку війни подружжя мало скромні статки, і їхній бізнес не викликав особливої уваги у правоохоронних органів.

До 2022 року Лілія Батирсултанова працювала у прокуратурі Луганської області, а її чоловік Хабіб займався бізнесом і вже фігурував у кримінальних справах, пов'язаних з незаконною торгівлею деревиною. Проте після початку активних антикорупційних розслідувань у 2022 році ситуація різко змінилася. Хабіб став бенефіціаром ТОВ «Агро-Х», що стало важливим моментом для подальшого розвитку подій.

Журналісти встановили, що ціни на деревину були завищені в середньому на 63%, через що переплата з бюджету могла сягати 200 мільйонів гривень. Департамент житлово-комунального господарства Харківської ОВА уклав понад 220 договорів на постачання деревини загалом на суму близько 325 мільйонів.

Більшість фірм, задіяних у схемі, створили незадовго до тендерів, а їхні керівники пов’язані між собою. Формальним директором деяких компаній був В’ячеслав Ковалев, який також очолював «Агро-Х». Колишня директорка «Тусана» та депутатка Сєвєродонецької райради Анжеліка Волохань брала в Хабіба Батирсултанова позику у 1,5 млн грн.

За даними розслідування, на незаконно отримані кошти Лілія Батирсултанова у 2024 році придбала маєток площею 530 м² у котеджному містечку «Сонячна долина» в Обухівському районі. Офіційна вартість покупки склала лише 5,8 млн грн, хоча ринкова ціна такого об’єкта — близько 40 млн грн. Уже восени того ж року подружжя швидко перепродало будинок бізнесмену Олександру Сікорському за 6,5 млн грн — суму, яку експерти називають заниженою, вбачаючи в цьому спробу уникнути арешту активів.