Субота, 7 Червня, 2025

Базова загальновійськова підготовка: нові вимоги для студентів

Важливі новини

Святкування дня народження у міжнародному розшуку: нестандартний підхід до особистого свята

Олександр Горбуненко, хоча й перебував у міжнародному розшуку як підозрюваний у схемах на Одеському Припортовому Заводі (ОПЗ), вирішив не згортати своє життя та святкувати свій черговий день народження зі смаком і розкошшю. Цього разу обравши елітний ресторан у Відні, він влаштував гучну вечірку, яка стала своєрідним залицятелем до спогадів та перервою від невпевненості.

У маршруті своєї втечі від правосуддя, Горбуненко влаштовував собі не одне таке захоплююче святкування, але це, звичайно, було не без ризику. Серед гостей вечірки були й інші підозрювані в цій великій справі. На фоні світських розмов і захоплюючих емоцій, які цілком можна було сплутати з невинними розвагами, та шумного святкування, можна було відчути напругу, яка плелася навколо кожного з присутніх, як тонка нитка, яка ділить долю свободи та обмеженості.

Така вечірка стала своєрідним відбиванням реальності від митьової насолоди, де кожен гість, хоч і тимчасово забувши про проблеми, все одно не міг відірватися від своєї тіні, що наступала за ним. Для Горбуненка цей день народження став своєрідним уривком від реальності, що швидко відмивався хмарами веселих розваг та розкоші. Тим не менш, під післясмаком шампанського завжди чекала сувора реальність, яка вже чекала на порушників, щоб дати їм зрозуміти, що святкування може бути лише тимчасовим втечем від справжніх проблем.

У висновку слід зазначити, що випадки, подібні до святкування дня народження підозрюваними у серйозних правопорушеннях, свідчать про недоліки у правовій системі, а також про важливість посилення контролю та ефективності правосуддя. Сприйняття таких подій громадськістю може викликати обурення і сумнів у справедливості. Такі випадки підкреслюють необхідність підсилення міжнародного співробітництва у сфері боротьби з корупцією та іншими формами злочинності. Крім того, вони нагадують, що нікому не дано уникнути відповідальності за свої дії, незалежно від статусу чи ресурсів. Такі події мають стати приводом для поглибленого аналізу та вдосконалення законодавства, а також системи контролю за його дотриманням, з метою забезпечення справедливості та розвитку демократичного суспільства.

Зеленський: Розміщення іноземних військ в Україні — ключовий інструмент примусу Росії до миру

Президент України Володимир Зеленський зробив важливу заяву під час чергового засідання у форматі “Рамштайн”, наголосивши, що розміщення іноземного військового контингенту на території України стане одним із головних інструментів для примусу Росії до миру. Цей крок, за словами українського лідера, може суттєво вплинути на динаміку війни та змусити Росію змінити свою агресивну політику. За його словами, […]

The post Зеленський: Розміщення іноземних військ в Україні — ключовий інструмент примусу Росії до миру first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Екс-губернатор Запоріжжя Костянтин Бриль займається “кришуванням” бізнесу через контакти по лінії Медведчука

Стали відомі деталі корпоративного конфлікту бізнесмена Сергія Закревського з партнерами, в ході якого Закревський до “захисту спірних активів” підключив екс-губернатора Запорізької області Костянтина Бриля. Сергій Закревський, власник ряду об’єктів комерційної нерухомості, серед яких ТРЦ Plaza Sport Outlet у центрі Києва та ТЦ «Ярмарок» у Житомирі. Хоча всі активи Закревського з метою уникнення оподаткування позиціонуються як […]

Демографічний горизонт: Якщо тренд триватиме, то населення України може зменшитися до 30 мільйонів до 2037 року

"Демографічні Виклики України: Післявоєнна Реальність та Труднощі Прогнозування"

Українське суспільство та держава, які сталкиваються з важливими викликами внаслідок тривалої війни, мають великі труднощі в сфері демографії. Однією з головних проблем є демографічна ситуація, яка склалася під час конфлікту та має продовжити впливати на країну навіть після завершення воєнних дій.

Внаслідок тривалої війни на Донбасі, регіоні, що колись був найбільш густонаселеним в Україні, сотні тисяч людей були вимушені покинути свої домівки. Убивства громадян продовжуються, впливаючи на демографічний образ країни. Велика кількість емігрантів також вносить свій внесок у цю проблему.

Доктор економічних наук, Олександр Гладун, заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи, наголошує, що розв'язана Росією війна ускладнює роботу демографів, зробивши реєстрацію демографічних подій та отримання точної інформації важкозмінними.

Велика зовнішня міграція, яка охоплює більше 6 мільйонів біженців та подібну кількість внутрішньо переміщених осіб, також впливає на демографічну статистику. Прогноз Інституту демографії та соціальних досліджень розглядає період до 2037 року, враховуючи труднощі та особливості війни.

"Демографічні Виклики України: Сценарії та Важливі Аспекти"

Олександр Гладун, заступник директора Інституту демографії, попереджає про стрімке скорочення населення України до 30,5 мільйона осіб до 2037 року, що становитиме великий виклик для країни. Орієнтуючись на кордони 1991 року, він розкриває, що проблеми з народжуваністю, старінням населення та зміною статево-вікової структури є серйозними викликами.

Низька народжуваність та тенденція до скорочення кількості випускників шкіл можуть призвести до зменшення закладів вищої освіти. Поствоєнна міграція, включаючи повернення біженців, може мати позитивний вплив, але тривалість війни ускладнює прогнози.

Гладун сподівається на певне підвищення народжуваності після війни, але не передбачає значущого бейбі-буму. Питання майбутнього окупованих територій залишається сумнівним через руйнування та економічні труднощі.

"Майбутнє Окупованих Територій: Виклики та Перспективи"

Однаково важливим та несуттєвою стає кількість та структура населення на окупованих територіях, доля якої залишається невизначеною. Частина мешканців може виявитися іноземцями, колаборантами чи членами незаконних збройних формувань, що піддаються ліквідації чи еміграції. Отже, подальша доля цих територій обумовлена політикою держави та тривалістю конфлікту.

Олександр Гладун з Інституту демографії підкреслює, що кількість повертаючихся з-за кордону та переселенців в інші регіони України залежить від багатьох факторів, включаючи тривалість конфлікту та стратегію відновлення. Це вимагатиме вироблення чітких планів щодо відновлення житла, робочих місць та інфраструктури.

Особливу увагу варто приділити питанням прикордонних територій, де загроза від Росії може залишатися і після перемоги. Розв'язання цих проблем потребує співпраці державних інституцій та конкретних розвиткових стратегій для забезпечення повернення та сталого розвитку цих територій.

Розглядаючи сучасну ситуацію в Україні, важливо враховувати дефіцит робочої сили, особливо через військові події, що призвели до служби або еміграції значної частини працездатного населення. Інтенсивність цього явища може змінитися після війни, але конкретні наслідки визначать план економічного відновлення.

Олександр Гладун наголошує, що недостатня робоча сила може вимагати активного залучення мігрантів. Проте він застерігає від труднощів цього підходу, особливо враховуючи його потенційно негативний вплив на соціокультурну та етнічну структуру населення. Інтеграція мігрантів повинна бути обдуманою стратегією, спрямованою на забезпечення сталості та ефективності українського суспільства.

Стаття розглядає проблеми, з якими стикається сучасна Україна в контексті триваючої війни з Росією. Аналізуючи демографічні та соціально-економічні аспекти, висвітлюється велика складність викликів, з якими стикається країна, які виникли внаслідок конфлікту та можуть продовжити впливати на її майбутнє.

Одним із основних викликів є демографічна ситуація, яка погіршилася через втрати населення внаслідок війни та масової міграції. Прогноз Олександра Гладуна підкреслює, що до 2037 року населення України може зменшитися до 30,5 мільйона осіб, що ставить під загрозу сталість та розвиток країни.

Низька народжуваність, старіння населення та складнощі демографічного прогнозу викликають серйозні турботи. Окрім того, окуповані території залишаються особливим викликом через невизначеність щодо чисельності та структури населення.

Олександр Гладун рекомендує чітке планування економічного відновлення, створення сприятливих умов для повернення громадян та уникнення негативних соціокультурних та етнічних змін через можливу масову міграцію. Збереження ефективності та стабільності українського суспільства вимагатиме не лише стратегічних підходів, але й активної участі у вирішенні демографічних викликів."

Як найближчими днями можуть змінитися ціни на бензин в Україні

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Про це свідчать дані моніторингу ринку, опубліковані delo.ua.

За прогнозами експертів, впродовж тижня, що завершується 24 листопада, ціни на бензин в Україні не зазнають значних змін.

Зазначається, що зазвичай попит на пальне перед святами зростає на 5-10% порівняно з попередніми місяцями, однак цього року споживчий попит буде нижчим, тому зростання ціни на 10% очікується тільки в разі непередбачених факторів. Водночас водії можуть скористатися знижками, що пропонують деякі мережі АЗС, оскільки акційні пропозиції у вихідні стали регулярною практикою для паливного ритейлу.

Попри це, ця ситуація може стати проблемою для операторів АЗС, оскільки звичка заправлятися в вихідні дні може призвести до відсутності клієнтів у будні.

За даними Консалтингової групи “А-95”, 18 листопада українські АЗС продавали бензин А-95 у середньому по 55,66 грн/л, що на 1 коп. нижче за попередній показник (15 листопада). Втім, востаннє вартість ресурсу виходила за межі 55,75 грн/л 24 жовтня, а тому такі зміни можна назвати не більш ніж незначними коливаннями.

Найдешевші ціни на бензин А-95 спостерігаються на таких АЗС, як “Маркет” (52,99 грн/л), “Чинник” (53 грн/л) і “Укр-Петроль” (53,03 грн/л).

З 2025 року проходження базової загальновійськової підготовки стане обов’язковою складовою навчання для всіх студентів вищих навчальних закладів України. Нововведення передбачає, що студенти, які не пройдуть цей етап підготовки або відмовляться скласти присягу, не зможуть продовжити своє навчання у вишах.

Про це повідомив заступник міністра оборони бригадний генерал юстиції Сергій Мельник в інтерв’ю, записаному МОУ

 “Хочу підкреслити те, що вона (БЗВП – ред.) є обов’язковою для всіх. І якщо студенти за якимись принципами, наприклад, не можуть скласти іспит чи склали його на “незадовільно”, якщо вони відмовляються прийняти військову присягу, вони не зможуть у майбутньому проходити навчання у вищих навчальних закладах”.

Згідно зі змінами, які запроваджуються, громадяни, які не матимуть БЗВП і бажатимуть працевлаштуватися вперше, не зможуть отримати роботу в органах державної служби, в органах місцевого самоврядуванняі органів прокуратури.

Громадяни, які не пройдуть БЗВП, повинні будуть проходити базову військову службу, додав Мельник.

Її викладатимуть із 2-го курсу, навчання включатиме 90 академічних годин теорії та 210 годин практики у центрах ЗСУ та інших установах.

Теорію мають пройти всі студенти – і чоловіки, і жінки. Практичний же курс є обов’язковим лише для чоловіків, які придатні до військової служби за станом здоров’я. Жінки проходитимуть практику тільки за власним бажанням і після проходження медичного огляду.

Після завершення цієї програми студенти складатимуть військову присягу, отримають сертифікат та військово-облікову спеціальність.

The post Базова загальновійськова підготовка: нові вимоги для студентів first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини