БЕБ розкрило маштабну схему ухилення від податків у агросекторі

У комітеті Верховної Ради обговорюються нові штрафи до 200 тисяч гривень за відсутність на територіально-виборчих комісіях (ТЦК). Згідно з повідомленням головного редактора "Цензора" Юрія Бутусова, пропонується ряд покарань для осіб, які не з'явилися в ТЦК після отримання повістки. Серед них: штрафи до 300 тисяч гривень, блокування виїзду за кордон, позбавлення права на підприємницьку діяльність як ФОП та обмеження відкриття кредитів протягом 10 років.

Бутусов зазначає, що військовозобов'язані повинні пройти верифікацію протягом 120 днів після запровадження електронного кабінету: перша неявка буде покарана штрафом у розмірі 100 тисяч гривень з попередженням, а ігнорування цього попередження — штрафом у 200 тисяч гривень та подальшими обмеженнями через суд, такими як позбавлення прав, підприємницька діяльність, скасування допомоги та заборона на кредити протягом 10 років.

Законопроект також передбачає проведення мобілізації через ТЦК, ЦНАП та електронний кабінет, при цьому ТЦК і ЦНАПи мають працювати щодня без вихідних з 8 ранку до 8 вечора з електронною чергою.

Згідно з опитуванням "Соціс", 64,5% українців виступають проти обмежень для ухильників у законі про мобілізацію. Підтримали введення обмежень удвічі менше людей — 26,9%. Незадоволеність законопроектом про мобілізацію висловлюють практично всі, а пересічні громадяни все частіше ставлять питання щодо змісту дій влади, яка, здається, обмежує права та свободи людини.

У висновку можна зазначити, що обговорювані в комітеті Верховної Ради штрафи за неявку в ТЦК та інші заходи, передбачені законопроектом, викликають значну обуреність серед громадян України. Багато людей виступають проти обмежень, які передбачаються для ухильників в законі про мобілізацію. Такі пропозиції сприймаються як неприпустиме порушення основних прав і свобод громадян. Варто враховувати громадську думку та виявити більшу уважність до інтересів населення при прийнятті таких важливих рішень.

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

“Активісти приходять під будівлю мерії, мовляв, “Кличко зніс пам’ятку”. Але чому обурені демонстранти не йдуть і не ставлять питань парламенту, який вже понад п’ять років не ухвалив поданий містом законопроєкт, щоб столиця мала важелі впливу на недобросовісних власників старовинних будівель?” — заявив Кличко.

У свою чергу, в.о. міністра культури Ростислав Карандєєв звинуватив у всьому столичну владу, заявивши, що саме вона неналежно працює на цьому напрямку.

Однак знесення садиби Зеленських піднімає набагато ширшу проблему захисту культурної спадщини в Україні.

Захист культурної спадщини є однією зі складових національної безпеки і збереження національної ідентичності, особливо в умовах агресії з боку Росії. Ворог намагається знищити історію України, а тому захист пам’яток є важливою частиною цієї боротьби. Однак весною цього року з’явився наказ Мінкульту, який позбавив громадян права самостійно ініціювати захист культурної спадщини.

Раніше ключову роль у процесі захисту пам’яток відігравала громадськість. Наприклад, у випадку зі знесенням будівлі “Квіти України” кияни змогли оперативно захистити її, домігшись надання статусу пам’ятки. Це стало можливим завдяки старим правилам, які діяли на той момент.

Наразі ж, згідно з новим наказом, профільні громадські організації більше не можуть самостійно готувати документацію для внесення об’єкта до Переліку. Вони повинні звернутися до відповідного органу охорони культурної спадщини, що значно ускладнює процес. Також було встановлено 10 робочих днів для розгляду заявки, але підстави для відмови у внесенні до Переліку не визначені чітко, що дає можливість чиновникам блокувати ініціативи громадськості.

Нові процедури несуть значні корупційні ризики. Відтепер рішення про надання статусу об’єкта культурної спадщини приймається колегіальною Консультаційною радою, що позбавляє відповідальності окремих чиновників. Відсутність прозорості в роботі цих рад та можливість маніпулювання цінністю об’єктів підсилюють ризики корупції.

Крім того, новий Порядок був ухвалений з порушеннями процедур консультацій з громадськістю. Мінкульт не проводив обов’язкових консультацій перед виданням наказу, що є порушенням Державної антикорупційної програми.

Зміни в процедурі внесення об’єктів до Переліку значно ускладнили захист культурної спадщини. Відтепер, якщо на рівні державних адміністрацій буде заблоковано внесення будівлі до Переліку, звернутися до Мінкульту вже не можна. Це повертає нас до старих часів, коли подібні рішення приймалися закрито і без участі громадськості.

Такі зміни значно ускладнюють можливість захисту культурної спадщини і можуть призвести до її знищення. Єдиним шляхом вирішення цієї проблеми є забезпечення прозорості процесу та залучення незалежних експертів до оцінки цінності об’єктів культурної спадщини.

Згідно з розслідуванням Бюро економічної безпеки (БЕБ), власники онлайн-казино "Космолот" незаконно переклали 5,4 мільйонів євро на фіктивні компанії в Британії. Компанія "Спейсикс", яка операціонувала під брендом "Космолот" у сфері азартних ігор в Україні, використовувала дзеркальні веб-сайти та проводила незаконну діяльність навіть після отримання ліцензії від Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ). Відправлення коштів на адреси фірм в Британії стало об'єктом уваги правоохоронців, оскільки ця діяльність мала великі правові наслідки для власників і учасників компанії "Спейсикс". Зазначено, що ці кошти були перераховані як передплата за програмне забезпечення, однак сам факт перекладу засвідчує можливе порушення законодавства.

Ураховуючи наведене вище, використання сторонніх сервісів ідентифікації гравців не є ні логічним, ні економічно обґрунтованим, що може вказувати на наявність ризиків, пов'язаних з легалізацією незаконно нажитого майна. Згідно з інформацією від Бюро економічної безпеки (БЕБ), власники компанії ухилилися від сплати податків на суму 30,2 мільйони гривень. Керівником фірми "Спейсикс" є Оксана Іллічова, а власниками вказані Сергій Потапов та Арнульф Еккехард Нойманн-Дамерау з EuroAtlantic Group з Великої Британії. Ці дані свідчать про можливість серйозних порушень у сфері фінансів та податкової політики, що потребує ретельного розслідування та вжиття відповідних заходів.

• Використання сторонніх сервісів ідентифікації гравців у казино "Космолот" є необґрунтованим з логічної та економічної точок зору, що може свідчити про ризики, пов'язані з легалізацією незаконно нажитого майна.

• За даними Бюро економічної безпеки (БЕБ), власники компанії ухилилися від сплати податків на значну суму, що становить 30,2 мільйони гривень.

• Управління фірми "Спейсикс" здійснюється Оксаною Іллічовою, а власниками вказані Сергій Потапов та Арнульф Еккехард Нойманн-Дамерау з EuroAtlantic Group з Великої Британії.

• Порушення у сфері фінансів та податкової політики вимагають негайного розслідування та вжиття відповідних заходів з боку компетентних органів.

У рамках проєкту "PEACE in Ukraine" Світовим банком надано другий транш безповоротного фінансування у розмірі 760 мільйонів доларів до державного бюджету України. Ця сума включає гранти від урядів Японії та Норвегії у розмірі 465 та 295 мільйонів доларів відповідно. Отримані кошти призначені для часткової компенсації видатків держбюджету, які не стосуються безпеки та оборони. Зокрема, ці фінанси спрямовані на пенсійні виплати, виплати працівникам Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) та оплату праці педагогів.

Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн висловила бажання розглянути використання прибутку від заморожених російських активів на користь закупівлі військового обладнання для України. "Настав час розпочати розмову про використання прибутків від заморожених російських активів для спільної закупівлі військового обладнання для України", – зазначила вона. "Це буде сильним символом та принесе значну користь, зробивши Україну та всю Європу безпечнішим місцем для проживання", – додала фон дер Ляєн.

Україна отримала важливий другий транш фінансування від Світового банку у розмірі 760 мільйонів доларів у рамках проєкту "PEACE in Ukraine". Ці кошти спрямовані на підтримку соціальних секторів, зокрема, пенсійних виплат, оплату праці працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій та педагогів. Також президент Європейської комісії висловила ініціативу використання прибутку від заморожених російських активів на закупівлю військового обладнання для зміцнення безпеки України та Європи. Ці кроки сприятимуть зростанню стабільності та забезпечать безпеку не лише в Україні, а й у всьому регіоні.